Промислова революція. Винаходи

Джеймс Ватт, англійський винахідник, 1782 р. винайшов першу промислову парову машину;

1783 р. – повітряна куля – Франція, брати Монгольф’є;

1785 р. – механічний ткацький верстат, Велика Британія, Е. Картрайт;

1807 р. – перший пароплав (пасажирський) сконструював амери-канський інженер Роберт Фултон

1829 р. – перший придатний до експлуатації паровоз, Велика Британія, Г. Стефенсон;

1839 р. – фотографія (дагеротип), Франція (Л. Деггер); Велика Британія, Ньєпс;

1863 р. – метро, Велика Британія (Лондон – Дж. Фаулер, Ч. Персон)

Олександр Грехем Белл (1847-1922) – американський дослідник-винахідник, який у 1876 р. сконструював перший телефонний апа-рат, що дозволив на відстані передавати голосові повідомлення;

1876 р. – чотирьохтактний промисловий двигун внутрішнього згорання, Німеччина, Н.А. Отто;

Томас Алві Едісон (1847-1931) – відомий американський ви-нахідник, у 1877 р. винайшов фонограф – «розмовляюча машина» з валиком, що обертається, а у 1879 р. – електричну лампочку роз-жарювання з ниткою розжарювання, зробленою з бамбукового вугілля, яка принципово вирішувала проблему освітлення житлових будинків. Коли Едісон обурений тим, що його винахід використовують у вироб-ництві без дозволу автора винаходу, подав до суду США та програв його.

1885 р. – автомобіль, Німеччина (Г. Даймлер, незалежно К.Ф. Бенц);

1895 р. – кіно, Франція, брати Люм’єри;

1896 р. – радіо, Італія (Дж. Марконі), незалежно Росія – О. Попов;

1903р. – літак, США (брати Райт);

1924 р. – телебачення, Велика Британія (Шотландія Дж. Л. Берт);

1939 р. – реактивний літак, Німеччина (Хейнкель);

1942 р. – ядерний реактор, США (Чикаго, Е.Фермі);

1944 р. – комп’ютер, США (Еккерт, Мочлі);

1945 р. – атомна бомба, США (Лос-Аламос, колектив під керів-ництвом Дж.Р. Оппенгеймера);

1954 р. – атомна електростанція, СРСР (Обнінськ);

1956 р. – відеомагнітофон, США;

1957 р. – штучний супутник Землі, СРСР (колектив під керів-ництвом С.Корольова);

1960 р. – лазер, США (Т.Мейман);

1961 р. – пілотований космічний корабель, СРСР («Восток-1», Ю. Гагарін);

1969 р. – висадка людей на місяці, США («Аполлон-11», Р. Арм-стронг, Е. Олдрін);

1973 р. – персональний комп’ютер, США.

1.4. Внесок вітчизняних вчених у науку

Д рогобич Юрій (Ю.Котермак) (1540 – 1594) – вчений – астроном, астролог. Перший український доктор медицини і філософії, професор Болонського та Краківського університетів. Перший український автор друкованої книги «Прогностична оцінка поточ-ного 1483 року». 1481 – 1482 рр. – ректор Болонського університету.

Прокопович Теофан (1681 – 1736) – теолог та філософ, основоположник теорії просвіченого абсолю-тизму. Ректор Києво-Могилянської академії (1711 – 1716рр.) Автор численних підручників; богословських, філософських, історичних, драматичних, юридичних та педагогічних праць.

Сковорода Григорій Савович (1722 – 1794) – філософ-просвітитель. Автор теорії двох натур природи (видима і невидима), вчення про три світи (макрокосм і 2 мікрокосми), проблематики самопізнання і люд-ського щастя, підставою якого є «сродна праця».

Лобачевський Микола Іванович (1792 – 1856) –

творець першої неевклідової геометрії.

М аксимович Михайло Олександрович (1804 – 1873) – вчений-енциклопедист. Перший ректор Київ-ського університету. Автор праць з філософії та історії (про походження варяг-русів, про Петра Конашевича-Сагайдачного, Спогади про Богдана Хмельницького), ботаніки (попередник дарвінівських ідей про похо-дження людини, основи ботаніки), української фольк-лористики, історії та критики літератури.

П ирогов Микола Іванович (1810 – 1881) – хірург, паталог і анатом, засновник воєнно-польової хірургії, педагог і громадський діяч. Опрацьовував проблеми наркозу, розробив методи кістково-пластичних операцій, запропонував гіпсову пов’язку, збагатив методику хірур-гічних втручань.

Кістяковський Олександр Федорович (1833 – 1885) – засновник українського наукового правознавства.

Т уган-Барановський Михайло Іванович (1865 –

1919) – видатний український економіст.

Пулюй Іван (1845 – 1918) – видатний український фізик, організатор науки, громадський діяч; доцент Віденського університету, професор і ректор Празького політехнічного інституту; першовідкривач рентгенів-ського випромінювання.

М ечніков Ілля Ілліч (1845 – 1916) – український зоолог і мікробіолог – у 1882 р. відкрив явище фаго-цитозу. Нобелівська премія 1908 р.

Докучаєв Василь Васильович (1846 – 1903) – вчений-природознавець, який сформував основи сучас-ного ґрунтознавства, вперше розробив природно-істо-ричну класифікацію ґрунтів, вчення про їх зональність, створив вчення про географічні зони.

С имиренко Лев Платонович (1855 – 1920) – вче-ний-помолог і садівник, створив один із найбагатший у Європі маточний колекційний сад, вивів всесвітньо відомий сорт яблук Ренет Симиренко.

В ернадський Володимир Іванович (1863 – 1945) – основоположник генетичної мінералогії, гео- та біохімії.

Патон Євген Оскарович (1870 – 1953) – піонерські праці з електрозварювання та мостобудування.

Патон Борис Євгенович (нар. 1918) – дослідник у галузі електрометалургії, зварювання у космосі та під водою, створення матеріалів із наперед заданими властивостями.

С ікорський Ігор Іванович (1889 – 1972) – авіа-конструктор, збудував перші багатомоторні літаки. З 1919 р. працював у США, де заснував авіазаводи, що випускали гвинтокрили типу Сікорскі.

А нтонов Олег Костянтинович (1906 – 1984) – український авіаконструктор, створив понад 60 типів літаків та планерів типу АН.

Корольов Сергій Павлович (1907 – 1966) – видатний український учений, конструктор ракетно-космічних систем СРСР. Починаючи з 30-их років, очолював розробку і запуск балістичних і геофізичних ракет, ракет-носіїв, космічних кораблів та автоматичних міжпланетних станцій різних модифікацій.

А мосов Микола Михайлович (1913 – 2002) – видатний український лікар, учений в галузі медицини та біокібернетики. Хірургічне лікування захворювань серця та легень; моделювання психічних функцій мозку.