- •1) “Історія України” як наука та навчальна дисципліна. Наукова періодизація.
- •2) Джерела до вивчення історії.
- •3) Українські землі та їх населення в доісторичний період
- •4) Трипільська культура
- •5) Землеробські племена на території українських земель
- •6) Кочові племена в українських землях.
- •7) Причини та наслідки грецької колонізації Північного Причорномор'я.
- •8) Античні міста-держави: виникнення та історичне значення для українських земель.
- •9) Епоха великого переселення народів і Україна.
- •10) Слов'янські племена та їх протодержавні утворення на українських землях. Антський племінний союз.
- •11) Наукові теорії походження назв “Русь”, “Україна”.
- •12) Теорії виникнення Київської Русі.
- •13) Християнізація Київської Русі: шляхи, суть процесу та наслідки для Київської Русі.
- •14) Київська Русь: суспільно-економічне та політичне становище у IX – XIV ст.
- •15) Монголо-татарська навала та її наслідки для Київської Русі
- •16) Виникнення Галицько-Волинського князівства та його історичні наслідки для українського народу
- •17) Поділ українських земель між Великим князівством Литовським та Польщею у першій половині XIV ст.
- •18) Битва на Синіх Водах та входження українських земель до складу Великого князівства Литовського
- •19) Соціально-економічне становище та політико-правова система в українських землях. Магдебурзьке право
- •20) Кревська унія та її наслідки для українського народу.
- •21) Люблінська унія та входження українських земель до складу Речі Посполитої
- •22) Берестейська унія та її наслідки для українського народу.
- •23) Причини виникнення братств в українських землях, суть їх діяльності та наслідки для українських земель
- •24) Литовські статути
- •25, 26) Теорії походження козацтва. Причини виникнення козацтва
- •27) Дмитро Байда-Вишневецький
- •28) Запорізька Січ як перша демократична республіка
- •29) Козацькі війни (повстання) кінця хvі – початку хvіі ст.
- •30) Козацькі клейноди
- •31) “Ординація Війська Запорозького” 1638 р
- •32) Визвольна війна українського народу під проводом б.Хмельницького: основні події та їх наслідки для України
- •33) Зборівського мирного договору. Утворення Держави Війська Запорозького.
- •34) Переяславська рада. Березневі статті.
- •35) Гетьман і. Виговський. Гадяцька угода.
- •36)Гетьман ю. Хмельницький. Переяславські статті та Слободищенський трактат.
- •37) Поділ українських земель на Лівобережжя та Правобережжя. Гетьманування Павла Тетері та і. Брюховецького.
- •38) Гетьман п. Дорошенко та його реформи.
- •39) Бучацький мирний договір: причини укладання та наслідки для українських земель.
- •40) Гетьман Лівобережної України д.Многогрішний (1668 — 1672).
- •41) Гетьман низового козацтва м. Ханенко.
- •42) Соціально-економічне становище українського народу у другій половині XVII – XVIII ст.
- •43) Гетьман Лівобережної України і. Самойлович.
- •44) Третє гетьманування ю.Хмельницького.
- •45) Гетьман і. Мазепа. Коломацькі статті.
- •46) Виступ Петра Іваненка (Петрика). Північна війна та участь у ній українців.
- •47) Боротьба козацтва під проводом с. Палія за незалежність Правобережної України.
- •48) Полтавська битва.
- •49) Гетьман в екзилі п. Орлик.
- •50) Гетманування і. Скоропадського.
- •51) Перша Малоросійська колегія та її наслідки для українських земель.
- •52) Гетьман п. Полуботок.
- •53) Гетьман д. Апостол. Правління гетьманського уряду.
- •54) Останній гетьман к. Розумовський та його реформи.
- •55) Опришківство: рушійні сили, причини та наслідки для українських земель
- •56) Гайдамацький рух першої половини XVIII ст.: причини виникнення та наслідки для українських земель
- •57) Коліївщина: суть процесу, рушійні сили та наслідки для українських земель.
- •58) Ліквідація гетьманства. Знищення Запорізької Січі.
- •59) Інкорпорація українських земель до складу Російської імперії. Покріпачення селянства.
- •60) Участь українських козаків в російсько-турецьких війнах XIX ст .
- •61) Поділи Речі Посполитої та доля українських земель. Адміністративно-територіальний поділ та соціально-економічна політика в українських землях.
- •62) Соціально-економічне становище українських земель наприкінці XVIII ¬- у першій половині XIX ст.
- •63) Промисловий переворот в українських землях у XIX ст.
- •64) Україна і російсько-французька війна 1812 р. Плани Наполеона щодо України.
- •66) Виникнення масонських організацій в Україні: причини та наслідки для України.
- •67) Декабристи, їх організації в українських землях, діячі, програмні документи
- •6 8) “Руська трійця”: причини виникнення, суть діяльності.
- •69) Кирило-Мефодіївське товариство: причини виникнення, наслідки для України
- •70) “Весна народів” в західноукраїнських землях у 1848 р.: суть процесу та наслідки для України
- •71) Скасування панщини в західноукраїнських землях.
- •72) Реформи Марії Терезії та Йосипа II в українських землях
- •73) Польські революційні рухи в Україні у 1820-х — 1830-х рр., 1860-х рр.
- •74) Реформи у підросійській Україні. Розвиток ринкових відносин
- •75) Громадівський рух. Михайло Драгоманов.
- •76) Народницький рух та його течії. Володимир Антонович
- •77) Радикально-демократичний рух в українських землях у XIX ст.: суть, організації
- •78) Суспільно-політичні течії в західноукраїнських землях (народовці, москофіли).
- •79) Товариства “Просвіта” у національному відродженні України: виникнення, суть діяльності та наслідки.
- •80) “Братерство тарасівців”: виникнення, програмні документи, діячі, суть діяльності.
- •81) Перші політичні партії в західноукраїнських землях: виникнення, суть діяльності.
- •82) Перша хвиля еміграції українців
- •83) Події першої російської революції 1905 — 1907 рр. В Україні.
- •84) Виникнення громадських організацій та політичних партій в підросійській Україні.
- •85) Українська думська громада у першій та другій Державних думах: суть діяльності та її наслідки для українців
- •86) Перша світова війна: події, наслідки для України.
- •87) Події Лютневої революції в Росії. Початок Української національної революції.
- •88) Українська Центральна рада: виникнення, шлях від громадської організації до законодавчого органу.
- •89) Універсали Української Центральної Ради: суть та історичне значення
- •90) Проголошення першої Української народної республіки: внутрішня та зовнішня політика.
- •91) Перший похід радянської Росії в Україну взимку 1917 — 1918 рр.
- •92) Бій під Крутами.
- •93) Українська держава часів гетьмана Павла Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика.
- •94) Західноукраїнська народна республіка: виникнення, внутрішня та зовнішня політика.
- •95) Директорія. Друга Українська народна республіка: внутрішня та зовнішня політика.
- •96) Другий похід Радянської Росії в Україну взимку 1918 — 1919 рр.
- •97) Акт злуки Української та Західноукраїнської народної республіки: проголошення та суть.
- •98) Денікінський режим в Україні.
- •99) Події російсько-польської війни та її вплив на західноукраїнські землі. Варшавський договір
- •100) Ризький мир та його наслідки для України.
- •101) Перший та другий зимовий походи Армії унр.
- •102) Михайло Грушевський в історії України
- •103) Володимир Винниченко в історії України.
- •104) Микола Міхновський в історії України.
- •105) Суть та історичне значення IV Універсала.
- •106) Законотворча діяльність Української Центральної Ради.
- •107) Брест-Литовський мирний договір.
- •108) Зовнішня політика гетьмана п. Скоропадського.
- •109) Президент зунр Євген Петрушевич.
- •110) Анархізм Нестора Махна.
- •111) Повстанський рух в Україні: основні події, рушійні сили, діячі.
- •112) Причини поразки національно-визвольних змагань українського народу 1917 — 1921 рр.
- •113) Політика “воєнного комунізму” в усрр: проголошення, суть процесу.
- •114) Адміністративно-територіальний устрій та суспільно-політичне життя українських земель в міжвоєнний період.
- •115) Нова економічна політика в Українській Соціалістичній Радянській Республіці: суть процесу.
- •116) Голод 1921- 1923 рр.
- •117) Включення усрр до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Конституція 1925 р.
- •118) Зелений клин та його доля у 1920 -1930-х рр.
- •119) Малиновий клин та його доля у 1920 -1930-х рр.
- •120) Сірий клин та його доля у 1920 -1930-х рр.
- •121) Політика українізації. “Національне відродження” 1920-х рр.
- •122) Індустріалізація народного господарства у 1920-х — 1930-х рр.
- •123) Колективізація сільського господарства у 1920-ті - 1930 - ті рр.
- •124) Голодомор 1932 — 1933 рр.
- •125) Утвердження тоталітарного режиму в 1930-ті рр. Репресії 1930-х рр.
- •126) Карпатська Україна: проголошення, основні дійові особи
- •127) Пакт Ріббентропа – Молотова 1939 р. Втягнення західноукраїнських земель в Другу світову війну.
- •128) Початок радянсько-німецької війни, воєнні дії на території України.
- •129) Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
- •130) Окупаційний режим в українських землях.
- •131) Визволення України
- •132) Рух опору в Україні.
- •133) Наслідки Другої світової війни для України
- •134) Діяльність урср на міжнародній арені наприкінці 1940-х — на початку 1950-х рр.
- •135) Повоєнна відбудова народного господарства: суть процесу.
- •136) Голод 1946 — 1947 рр.
- •138) Західноукраїнські землі у повоєнний період. Операція “Вісла”.
- •139) Радянізація західноукраїнських земель
- •140) Грошова реформа в Україні у 1947 р.
- •141) Митрополит угкц Андрей Шептицький та його роль в історії України
- •142) Степан Бандера в національно-визвольних змаганнях українців
- •143) Українська повстанська Армія
- •144) Організація українських націоналістів: виникнення, програмні гасла, діячі
- •145) Суспільно-політичне життя урср в умовах політики “відлиги”.
- •147) Соціально-економічний розвиток та політичне життя в Україні у другій половині 1960-х — 1980-х рр.
- •148) Політика перебудови та її наслідки для України.
- •149) Проголошення Української незалежної держави 1991 р.
- •150) Проголошення Конституції України 1996 р.
- •151) Помаранчева революція 2004 р.
- •152) Соціально-економічна політика президента в. Ющенка. Зовнішньополітичний вектор держави.
- •153) Суспільно-політичне життя України 2010 — 2013 рр.
- •154) Революція гідності. Прихід до влади президента п. Порошенка.
93) Українська держава часів гетьмана Павла Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика.
Гетьманат Павла Скоропадського – 29 квітня – 14 грудня 1918.
Після звільнення Києва від більшовиків у лютому 1918 року постало питання про обрання нової політичної сили на чолі держави. Зійшлися на кандидатурі генерала Павла Скоропадського, який свого часу, коли був царським генералом, зумів українізувати і поставити на службу Центральній Раді 34-й армійський корпус, що його Рада розформувала. П. Скоропадський мав великий авторитет серед військових. Його кандидатуру схвалило і німецьке окупаційне командування, яке дедалі частіше втручалося у внутрішні справи України.
29 квітня 1918 р. у Києві відбувся хліборобський з'їзд, який висловив недовіру Центральній Раді та її уряду. Більшість делегатів виступили за встановлення сильної влади у формі гетьманату, і того ж дня гетьманом обрано П. Скоропадського. У Софійському соборі відбулася урочиста процедура його посвячення на цю відповідальну і почесну посаду.
У ніч проти 30 квітня прибічники нової влади без особливих перешкод захопили всі державні установи. На захист Центральної Ради не виступив ніхто, крім полку Січових стрільців, сформованого раніше з військовополонених галичан під командуванням полковника Є. Коновальця.
Режим П. Скоропадського слід розглядати лише як перший крок па шляху від парламентської до ефективнішої моделі організації влади в Україні. Декларована П. Скоропадським ідея втілилася у затверджених ним перших державних законах. 29 квітня 1918 р. було оприлюднено "Грамоту до всього українського народу" та "Закон про тимчасовий державний устрій України", які стали правовими основами діяльності гетьманату (встановлення режиму особистої влади гетьмана: йому належало право ухвалювати закони, призначати голів виконавчої влади Отамана Ради Міністрів і затверджувати персональний склад уряду; гетьман керував усіма відносинами з іноземними державами, був головнокомандувачем, мав право оголошувати надзвичайний і військовий стан, стан облоги, міг помилувати; гетьман призначав склад Генерального суду та затверджував Генерального суддю). У документах з'являється назва "Українська держава". Передбачалося скликання сейму (парламенту), але закону про нього так і не розробили.
За розпорядженнями гетьмана, управління державою здійснювала призначена ним Рада Міністрів. Вона координувала та організовувала діяльність центральних органів управління, розробляла проекти законів, обговорювала їх на своїх засіданнях та передавала на затвердження гетьманові.
Було поновлено скасоване Центральною Радою право приватної власності на землю "як основу культури і цивілізації". Повернули повну свободу продавати і купувати землю. Крім того, оголосили, що буде прийнято закони, за якими можна буде конфісковувати угіддя в у поміщиків і за винагороду передавати її безземельним селянам.
Таким чином, П. Скоропадський, усунувши Центральну Раду від влади, встановив фактично монархічний режим. Правда, він мав тимчасовий характер, оскільки було обіцяно підготувати і провести демократичні вибори до сейму, а той мусив вирішити питання про форму правління в Україні.
Скоропадський створив Раду міністрів, впродовж діяльності якої було прийнято близько 300 законів, що нормували життя українського народу. За гетьмана було поновлено попередній, той, що існував іще за царських часів, адміністративно-територіальний поділ держави на губернії, повіти і волості. П. Скоропадський розпустив місцеві органи, сформовані Центральною Радою, назвав їх на свій лад. Так, губернські адміністрації очолили губернські старости, яким належала вся повнота влади на місцях (як колишнім царським губернаторам). Знову запрацювали земські установи і було видано закон про вибори до земств.
На керівні посади до місцевих адміністрацій призначали колишніх царських генералів, чиновників, землевласників, причому переважно з росіян. Російська мова стала робочою в уряді, оскільки міністри і багато хто з чиновників були зрусифікованими українцями. Відповідно до закону всі урядовці, які перебували на державній службі, мали принести "урочисту обітницю" (клятву) на вірність Українській державі.
Була сформована національна грошова система, засновано банки. Важливими були судові реформи, які окреслили систему загальних судів і дали поштовх появі військових судових установ, незважаючи на те, що військовим судам належало користуватися старим російським законодавством, якщо воно не суперечило українським законам.
Водночас за добу гетьманату Україна мала й певні здобутки. Це стосується, зокрема, зовнішньої політики, встановлення, попри режим окупації, дипломатичних зв'язків із багатьма країнами. На особливу увагу заслуговують українсько-російські відносини. Відповідно до умов Брестського договору Росія мала підписати з Україною мирний договір. Такі переговори розпочала ще Центральна Рада, але після її падіння вони припинилися. Під тиском німецького уряду на початку травня Росія відрядила до Києва делегацію, яка обговорювала з українськими представниками питання про припинення війни, домовлялася щодо фінансів, транспорту, обміну полоненими тощо. 12 червня 1918 р. підписано так званий прелімітарний мир, згідно з яким більшовицька Росія визнала Українську державу, сторони зобов'язалися встановити дипломатичні відносини.
