Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PMK_Istoriya.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
401 Кб
Скачать
☆

112) Причини поразки національно-визвольних змагань українського народу 1917 — 1921 рр.

Укр. національна революція 1917-1920рр. має дуже велике історичне значення. Після тривалого історичного періоду русифікації, нац.-го та соц.-го гноблення уперше в XX ст. укр. народ створив свою незалежну державу і, кілька років підтримуючи її існування, продемонстрував своє тверде прагнення до самостійного розвитку.

І. Внутрішні фактори

1. Низький рівень національної самосвідомості українців і

2. Відсутність єдності між національними силами різної політичної орієнтації.

3. Жорстка внутрішня міжусобиця, хаос усередині країни

4. Численні помилки керівників Української держави, відсутність державного досвіду.

5. Не було здійснено глибоких соціально-економічні реформ

II. Зовнішні фактори

1.На шляху державотворення постали могутні зовнішні сили, особливо Росія та Польща, які робили все, щоб ліквідувати незалежність України.

2.На позиціях невизнання самостійності України стояли і російські більшовики, і російські білогвардійці.

УРОКИ БОРОТЬБИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ (1917—1921 рр.)

1.Слід забезпечувати єдність усіх національно-патріотич¬них сил для досягнення спільної мети — незалежності.

2.Важливість взаємних поступок, компромісів різних національно-патріотичних сил, без чого неможлива єдність їхніх дій та зусиль.

3.Досягнення незалежності неможливе без глибоких соціально-економічних реформ, які відкриють перспекти¬ву поліпшення життя основної маси населення.

4.Необхідно враховувати зовнішньополітичну ситуацію, домагатися підтримки незалежності України великими державами світу.

113) Політика “воєнного комунізму” в усрр: проголошення, суть процесу.

У 1919 р. більшовики запроваджують нову політи¬ку, яка дістала назву «воєнний комунізм» . В основі цієї політики лежав насильницький злам економіч¬ної системи, яка досі грунтувалася на товарно-грошо¬вих відносинах. У країні запроваджувався товарообмін без посередництва грошей.

Основні напрямки політики «воєнного комунізму»:

— націоналізація промисловості, фінансів, транспор¬ту, системи зв'язку. Для управління господарським життям створювалась Українська Рада народного гос-подарства;

— ліквідація великих поміщицьких, державних і церковних господарств. На їх місці утворювались радгоспи, комуни, артілі;

— встановлювалась державна монополія на найваж¬ливіші продовольчі товари.

На всій Україні вводилася продовольча розклад¬ка: все зерно, крім необхідного мінімуму, селяни по¬винні були здавати державі за встановленими держа¬вою цінами. Заборонялася торгівля продуктами харчу¬вання.

У містах було введено систему пайків, які розподі¬лялися за «класовим принципом»: більше — вищим чиновникам апарату, червоноармійцям, робітникам воєнних підприємств, майже нічого — так званим не¬трудовим елементам і членам їх сімей.

У промислових центрах формувалися продовольчі загони, які проводили хлібозаготівлі по селах. Росія потребувалапродовольства, і Ленін оголосив «хрес¬товий похід за хлібом», маючи на увазі насамперед Україну.

Запровадження в Україні «воєнного комунізму» супроводжувалось різким звуженням суверенітету Ук¬раїни. Під прикриттям так званого «воєнно-політич-ного союзу братських республік» російському центру передавалися головні важелі в управлінні українською економікою. Щоб придушити опір України, уряд запровадив політику червоного терору. Ця політика була однією з най¬важливіших складових частин «воєнного комунізму». Були проведені репресії реальних і потенційних про¬тивниківбільшовизму.

Впровадження законодавчо однопартійної системи .

Майже хрестоматійним стало твердження, що ре¬жим «воєнного комунізму» був нав'язаний більшови¬кам громадянськоювійною та інтервенцією. Та це лише частина правди, бо перші декрети Раднаркому і поста¬нови ВРНГ про введення в Радянській Росії і по всіх територіях, де була радянська влада, «соціалістичного ідеалу» точно «по Марксу» і у відповідності з партій¬ним гімном «Інтернаціонал» — оВесь мир насилья мы разрушим до основанья, а затем...», — прийняті ще до війни. 27 грудня 1917 р. був опублікований декрет про націоналізацію банків, а 5 лютого 1918 р. — про націоналізацію торгового флоту, тобто до початку громадянської війни, а останній (про усунення підприємств промисловості, що мають до 5-10 найма¬них робітників) — 29 листопада 1920 p., тобто вже після підписання миру з Польщею та вигнання Врангеля з Криму.

Усі ці «комуністичні декрети» начебто доповнюва¬ли декрети Раднаркому про відміну приватної влас¬ності у всіх її формах.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]