Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PMK_Istoriya.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
401 Кб
Скачать
☆

104) Микола Міхновський в історії України.

Український політичний діяч

Народився у 1873 р. в с. Туровка (тепер Яготинського району Київської обл.). Вивчав правові науки в Києві. В студентські роки був одним із ініціаторів таємного братства »Тарасівці». Працював адвокатом, виступав на політичних процесах, брав активну участь у громадському житті. Його промова на шевченківському святі 1900 р. у Полтаві та Харкові, надрукована у Львові окремою брошурою під назвою »Самостійна Україна», стала програмою Революційної української партії (РУП). Поява брошури викликала жваву полеміку. Деякі тогочасні видання, зокрема »Молода Україна» та »Діло», прихильно поставились до ідеї самостійності України, а чернівецька »Буковина» зайняла негативну позицію. І. Франко у статті »Поза межами можливого» піддав анти самостійницькі настрої »Буковини» гострій критиці.

М. Міхновський був одним з організаторів Української народної партії (УНП), для якої написав »Десять заповідей» та »Програму» (1906), в якій обстоювалася ідея самостійності Української держави.

У роки першої світової війни був мобілізований у царську армію. Працював військовим юристом. Під час Лютневої революції 1917 р. був ініціатором скликання першого українського військового з’їзду (в якому взяли участь понад 200 військових) як першого кроку до утворення українського національного війська. У резолюції, прийнятій з’їздом, йшлося лише про виділення на фронті всіх українських вояків в окремі національні частини. Проте Тимчасовий уряд не сприйняв цих вимог. М. Міхновський був організатором »Українського військового клубу ім. гетьмана П. Полуботка», від якого увійшов до Центральної ради, практично очолював роботу оргкомітету щодо створення українських військових частин.

У травні 1917 р. в Києві був сформований 1-й український козацький полк ім. Б. Хмельницького, пізніше — полки ім. І. Ґонти в Умані, П. Сагайдачного в Житомирі та інших містах.

Був ініціатором повстання полуботківців (липень 1917), що мало на меті проголошення самостійності Української держави, однак передчасне викриття його планів спричинилося до висилки М. Міхновського на румунський фронт. Під час Гетьманщини зблизився з Українською демократично-хліборобською партією, але після проголошення гетьманом утворення федерації з Росією взяв активну участь у поваленні режиму П. Скоропадського.

Після встановлення радянської влади був ув’язнений, а звільнившись, виїхав на Кубань, де працював у системі кооперації та освіти. Навесні 1924 р. повернувся до Києва, сподіваючись, що подальших переслідувань не буде, проте глибоко помилився.

У квітні 1924 р. покінчив життя самогубством.

105) Суть та історичне значення IV Універсала.

У ніч на 12 (25) січня М. Грушевський оголосив IV Універсал. У ньому говорилося: "Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу. 30 всіма сусідніми державами, як то: Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною та іншими ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки, — власть у ній буде належати тільки народові України..." Проголошувалось також, що влада в Україні належатиме тільки її народові, від імені якого виступатимуть Українські Установчі Збори. До їх зібрання мала правити Українська Центральна Рада та її виконавчий орган, який отримав назву Рада Народних Міністрів.

одним з найголовніших завдань, які потребували вирішення в найближчий час і знайшли своє відображення в Універсалі, було укладення миру з Німеччиною та її союзниками. Для цього в Брест була відправлена мирна делегація.

У день проголошення IV Універсалу Центральна Рада прийняла Закон про національно-територіальну автономію. Право на автономію автоматично визнавалося за трьома найбільшими національними групами — росіянами, євреями і поляками. Білоруси, німці, чехи, молдавани, татари, греки і болгари могли одержати це право за умови, якщо їхні петиції у цій справі зберуть щонайменше 10 тис. голосів.

Мир із центральними державами і організація з їхньою допомогою оборони України стали реальним порятунком у ході війни з більшовиками. Лише проголошення незалежності могло вивести країну на шлях самостійної міжнародної політики. Цій меті служив IV Універсал Центральної Ради.

Прийняття Універсалу стало визначною подією в житті українського народу. Тривалий шлях боротьби завершився логічним результатом: проголошенням незалежності. Хоча в той час не вдалося відстояти самостійну українську державу і добра нагода відродження і закріплення своєї державності зазнала краху, але ідея самостійної соборної України жила в умах кращих представників українського народу, надихала їх на боротьбу за незалежну Україну. Саме в цьому полягає головне історичне значення IV Універсалу Центральної Ради

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]