Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PMK_Istoriya.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
401 Кб
Скачать
☆

138) Західноукраїнські землі у повоєнний період. Операція “Вісла”.

Новий державний кордон між УРСР і Польщею, що був встановлений після завершення Другої світової війни, не повністю співпадав із усталеними межами розселення українського і польського народів (так звана "лінія Керзона"). Сталін волів розраховуватися за власні злочини українськими землями (на зразок вересневого 1939 р. Нападу на Польщу й "Катинської справи" - розстрілу польських офіцерів). Внаслідок цього на польській території опинилися українці - корінні мешканці Підляшшя, Холмщини, Лемківщини і Посяння, а на території західних областей УРСР (переважно у містах) – значна кількість поляків. Уряди СРСР і Польщі домовилися про взаємний обмін цим населенням, що й було здійснено впродовж 1944-1946 pp. Таким чином до Польщі з УРСР перебралися близько 800 тис. осіб - не лише етнічних поляків, але й євреїв та українців, які назвали себе поляками. Однак українці, що мешкали у Польщі, як правило, відмовлялися покидати рідні землі і домівки. Тому їх (близько 500 тис. осіб) до радянської України переселили примусово. Не зважаючи на ці примусові заходи, на кінець 1946 р. майже 150 тис. українців зуміли уникнути переселення до УРСР і залишалися в рідних місцях. Це суперечило планам комуністичного уряду Польщі щодо полонізації прикордонних земель. Тому 29 березня 1947 р. Було прийнято рішення про примусове переселення українців з Підляшшя, Холмщини, Лемківщини і Посяння до північних і західних земель Польщі (Ольштинське, Гданське, Кошалінське, Щецінське й Вроцлавське воєводства). Ця акція, під назвою операція "Вісла", здійснювалася з квітня 1947 p. до кінця 1948 р. Приводом для її проведення послужило вбивство вояками УПА заступника міністра оборони Польщі генерала Кароля Свєрчевського. Відповідальність за підтримку УПА була покладена на всіх українців - незалежно від віку, статі, віросповідання, політичних поглядів. Акція здійснювалася жорстокими – в сталінському стилі - методами, із застосуванням зброї (під час операції було вбито 600 осіб). Депортованим українцям (понад 140 тис) заборонялося поселятися на нових місцях цілими селами чи хоча б групами, а, навпаки, їх свідомо й цілеспрямовано розселяли по 2-3 родини по різних населених пунктах, створюючи таким чином умови для подальшої полонізації. Національно свідомих українців і тих вигнанців, які посміли порушити заборону й повернутися до рідних місць, польська адміністрація ув'язнювала у концентраційному таборі у м. Явожно, куди потрапило близько 4 тис. осіб, з яких біля 160 тут загинуло. Місцевості, "звільнені" від українців, відразу ж було заселено поляками. Тут свідомо знищувалися будь-які ознаки, що могли б свідчити про попередніх господарів: зрівнювали із землею українські кладовища, руйнували старовинні церкви (лише на Лемківщині - понад 100), багато з яких являли собою чудові витвори української архітектури XIV-XIX ст., тощо. У 1990 р. польський парламент - спеціальною постановою засудив акцію "Вісла". Однак про перемогу історичної справедливості стосовно жертв акції "Вісла" говорити занадто рано: сприятливих політичних і економічних умов для повернення депортованих та їхніх нащадків у рідні місця поки що не створено.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]