2. Витрати у короткостроковому та довгостроковому періодах. Ефект масштабу.
C ТС
a
ТVC
ТFC
0 Q
MC
AC
ATC
А
AVC
AFC
а
0 Q
Графік. 7.8. Взаємозв’язок кривих витрат в короткостроковому періоді
У короткостроковому періоді всі витрати діляться на постійні та змінні.
В точці
а,
де крива граничних витрат (MC) має
мінімальне значення, крива сукупних
витрат (TC) має перегин, тобто вона з
випуклої стає опуклою. Після точки а
при кожному значенні
величина
буде зростати.
Крива граничних витрат (МС) перетинає криві середніх сукупних (АТС) і середніх змінних витрат (AVC) в точці їх найменших значень.
Крива середніх сукупних витрат (АТС) - опукла: при малих обсягах виробництва АТС зменшується в точці А, де АТС = МС, значення АТС мінімальне і фірма оптимізує виробництво з огляду на мінімізацію витрат.
Мінімізація витрат у довгостроковому періоді - основне завдання, яке реалізується шляхом зміни всіх факторів з урахуванням кон’юнктури ринку. Криві витрат у довгостроковому періоді показують мінімальні витрати виробництва будь-якого обсягу продукції, коли всі фактори виробництва є змінними.
В межах довгострокового періоду постійні витрати не мають місця!
ATC
ATC1 АTC5
АTC2 ATC3 ATC4
0 Q1 Q2 Q3 Q4 Q
Рис. 7.9. Крива середніх витрат в довгостроковому періоді
Крива довгострокових середніх витрат складається з частин кривих короткострокових витрат стосовно підприємств різного розміру, між якими фірма могла б робити свій вибір. Кожна точка кривої вибору показує величину найменших витрат виробництва одиниці продукції для кожного даного обсягу виробництва з умовою, що фірма мала досить часу, щоб зробити всі необхідні зміни в розмірах підприємства.
Спочатку певний час розширення виробничих потужностей буде супроводжуватися зниженням середніх сукупних витрат. Але в кінці кінців введення все більших і більших потужностей призведе до зростання АТС. Перпендикулярні лінії до горизонтальної осі показують ті обсяги виробництва, при яких фірмі слід змінювати розмір підприємства, щоб забезпечити собі найнижчі витрати виробництва на одиницю продукції. Крива довгострокових витрат проходить по дотичній до безмежної кількості короткострокових АТС.
У довгостроковому періоді закон спадної віддачі не діє, тому що умовою його дії є незмінність кількості одного з ресурсів, тоді як у довгостроковому періоді допускається зміна кількості всіх ресурсів.
Позитивний ефект масштабу пояснює спадаюча частина кривої довгострокових середніх витрат. Цей ефект має місце, коли обсяг випуску продукції фірмою збільшується у пропорції, яка перевищує пропорцію збільшення витрат на ресурси. Наприклад, коли обсяг випуску продукції збільшується більш, ніж у два рази, при подвоєнні виробничих факторів.
AC AC
Позитивний Постійна Від’ємний Q
ефект віддача від ефект
масштабу росту масштабу масштабу
Рис. 7.10. Ефекти від масштабу.
Причини, що призводять до позитивного ефекту масштабу:
спеціалізацією праці
спеціалізацією керівного персоналу
ефективним використанням капіталу (малі фірми обмежені в коштах при купівлі високопродуктивного устаткування і не мають можливості його ефективно використовувати).
виробництво побічних продуктів (впровадження безвідходної технології).
Від’ємний ефект масштабу пояснює зростаючу частину кривої довгострокових середніх витрат. Цей ефект має місце тоді, коли зростання обсягу продукції відбувається у меншій пропорції, ніж зміна витрат на ресурси. Основна причина виникнення цього ефекту пов’язана з певними проблемами в керівництві, що виникають у спробі ефективно контролювати та координувати діяльність фірми, яка перетворилась у великомасштабного виробника.
Постійна віддача від росту масштабу показує відрізок, протягом якого середні довгострокові витрати будуть незмінними. В його межах певне збільшення кількості всіх ресурсів (наприклад, на 10%) викликає пропорційне збільшення обсягу виробництва на такий же самий відсоток (на 10%). Тобто середні витрати не змінюються.