3. Вплив держави та профспілок на рівень заробітної плати та зайнятості

Ринок досконалої конкуренції праці характеризується :

1. великою кількістю фірм, конкуруючих одна з одною при наймі конкретного виду праці;

2. кількістю кваліфікованих робітників, що мають однакову кваліфікацію та незалежно один від одного пропонують вид послуг праці:

3. відсутністю сил, що здійснюють контроль над ринковою ставкою заробітної плати.

Рівновага на ринку праці в умовах досконалої конкуренції показана на рис. 13.2.

Особливості монопсонічного ринку праці:

1. Конкретний вид праці складає основний попит на працю даної фірми.

2. Відсутня мобільність фактора праці в силу географічних факторів або в силу необхідності перекваліфікації для зміни виду праці.

3. Ставка заробітної плати знаходиться у прямій залежності від кількості найманої праці.

У деяких випадках монопсоніст є практично єдиним роботодавцем для більшості населення регіону. У деяких випадках може бути декілька великих фірм на містечко, які створюють олігопсонічний ринок. Тоді олігопсоністи почнуть діяти спільно при наймі праці, як монопсоніст.

Рівновага на ринку праці у мовах недосконалої конкуренції (монопсонії) показана на рис. 12.4.

Основне завдання профспілок на ринку праці – підвищення заробітної плати для своїх членів.

Шляхи підвищення заробітної плати профспілками:

1. підвищення попиту на працю (рис. 11.3)

а) збільшенням попиту на результати праці;

б) підвищенням продуктивності праці;

в) вплив на підвищення цін ресурсозамінників праці членів профспілок;

г) підтримка акцій по зниженню цін на ресурси-компліменти.

W S

W

W D

D

0 L L L

Рис. 13.3 – Вплив профспілок на підвищення попиту на працю.

Можливості впливу профспілок на попит незначний, в основному їх дії направлені на протидію зниженню попиту на працю, а не на сприяння його збільшення.

2. скорочення пропозиції на ринку праці (рис. 13.4)

а) підтримка законодавчих актів по обмеженню імміграції;

б) боротьба за скорочення робочої неділі та тривалості робочого дня;

в) боротьба за скорочення використання дитячої праці;

г ) боротьба за обов’язків вихід на пенсію тощо.

W S S

W

W

D

0 L L L

Рис. 13.4 – Підвищення заробітної плати за рахунок скорочення пропозиції праці.

д) кваліфікаційне ліцензування професій;

е) створення цехових профспілок, які використовують метод тред-юніонізму (вимоги тривалого терміну навчання навичкам спеціальності, непомірні вступні внески, обмеження прийняття нових членів у спілку тощо).

3. Використання відкритого або галузевого тред-юніонізму, тобто методики широкого об’єднання всіх наявних та потенційних робітників певного фаху і вплив тиском на підприємців при укладанні угоди про ставку заробітної плати (рис. 13.5)

На рис. 13.5 початкова ставка заробітної плати складала величину W при рівні зайнятості L . Профспілка шляхом погрози страйку може нав’язати фірмам, що наймають даних фахівців, ставку заробітної плати W . Нова ставка заробітної плати призведе до зміни кривої пропозиції S на криву W FCS, тому що робітники не будуть найматися (за рішенням профспілки) при ставці заробітної плати нижче W . Погодившись з вимогами профспілок, фірми приймають цю заробітну плату, що буде відповідати абсолютно еластичній пропозиції праці на ділянці W FC. Це означає, що на цій ділянці граничні витрати на працю МRC будуть дорівнювати ставці заробітної плати W . Підвищуючи ставку заробітної плати фірми повинні скоротити кількість найманих працівників з L до L .

W S

W F C

W

D

0 L L L

Рис. 13.5 – Встановлення заробітної плати за участі галузевих профспілок.

Дії відкритих та закритих тред-юніонів по підвищенню заробітної плати призводять до зниження рівня зайнятості.

Прагнення держави допомогти низькооплачуваним робітникам законодавчим шляхом майже в усіх країнах світу призвело до встановлення мінімальних розмірів ставок зарплати. Тоді крива пропозиції з S перетворюється на криву W FCS. В результаті декотрі низькооплачувані робітники, допомогти яким й призначався мінімум заробітної плати, виявляться тепер безробітними, тобто втручання держави у встановлення мінімуму заробітної плати породжує безробіття серед некваліфікованих робітників.

Якщо на монопсонічному ринку праці сформувалися сильні профспілки, то створюється двостороння монополія.

Двостороння монополія – це поєднання монопсонії з моделлю профспілок: монополістичний продавець праці в особі профспілки та монопсонічний наймач праці (рис.13.6).

В умовах двосторонньої монополії на ринку праці можлива ситуація встановлення ставки заробітної плати та рівень зайнятості як в умовах досконало конкурентного ринку.

В умовах двосторонньої монополії профспілки будуть наполягати на високій ставці заробітної плати W при рівні зайнятості L , а монопсоніст – прагнути до зниження ставки заробітної плати до рівня W при такому же навантаженні праці L . Результати у цьому протистоянні можуть бути дуже різні, але не виключена ситуація, що встановить середня між цими двома ставками зарплата W , яка встановилася в умовах досконало конкурентного ринку праці і наймалося б кількість робітників в обсязі L .

W MRC S

W A C

W E

W D=MRP

В

0 L L L

Рис. 13.6 – Двостороння монополія