1. Обмеженість ресурсів та безмежність потреб

Основна проблема економічної теорії та господарської практики - розв’язання суперечності між бажанням індивідів задовольнити свої безмежні потреби та обмеженістю ресурсів, які знаходяться в їх розпорядженні.

Економічні потреби - внутрішні мотиви, що спонукають до економічної діяльності. Особливість потреб полягає в їх безмежному зростанні та в їх невтоленні.

Поняття “благо” ширше, ніж поняття “товари та послуги”, оскільки воно містить також задоволення тих потреб, які не завжди пов’язані з грошовими витратами.

Вільні блага – блага, що споживаються шляхом простого привласнення без певних витрат на його придбання.

Економічні блага – блага, які споживаються шляхом купівлі-продажу і існують в обмеженій кількості. Для їх придбання треба сплатити їх ціну, оскільки їх надання пов’язане з витратами.

Класифікація економічних благ.

1. Згідно з матеріальною формою:

а) товари - це матеріальні об’єкти, які задовольняють потреби людини і вироблені для купівлі-продажу;

б) послуги - це різноманітні види діяльності, які задовольняють потреби людини;

в) соціальні та екологічні умови - широкий спектр можливих умов життя людини (наприклад, можливість дихати свіжим повітрям).

2. Залежно від способу споживання:

а) приватні, яким властиві принцип виключення та конкурентності у споживанні;

б) суспільні (колективні) - це блага, які задовольняють потреби людини і мають дві особливості споживання:

- використання блага однією особою не зменшує обсягу блага, доступного для використання іншими особами;

- споживання блага не може бути обмеженим лише для тих, хто платить за це благо.

3. Залежно від ступеня впливу на переваги індивіда інших господарських суб’єктів:

а) індивідуальні, уподобання щодо яких виявляють самі індивіди;

б) неіндивідуальні, уподобання щодо яких перебувають під цілеспрямованим впливом держави (наприклад, державне фінансування сфери освіти) чи ділових одиниць (наприклад, шляхом реклами);

• нагальні (достойні), споживання яких вважається за необхідне збільшити (середня та вища освіта);

• не нагальні, споживання яких вважається за необхідне зменшити (паління тютюну чи пиття алкоголю).

4. Залежно від прямого /непрямого задоволення потреб індивідів:

а) виробничі (серед них виділяють фактори виробництва)

б) споживчі (короткострокового та довгострокового вжитку)

5. За типом реакції попиту на зміну ціни:

а) звичайні – блага, споживання яких знижується за зростання цін на них;

б) блага Гіффена – блага першої необхідності, споживання яких збільшується зі зростанням цін на них;

в) блага з ефектом сноба - блага не першої необхідності (на відміну від Гіффена благ), зростання цін на які спричиняє зростання попиту на них, оскільки індивіди споживають їх заради престижу.

6. За характером взаємного зв’язку:

а) благо-доповнювач (комплімент), що споживається в комплекті з іншим. Із зростанням ціни одного з благ-доповнювачів обсяг попиту на нього буде зменшуватися, так само як і на інші блага, що є доповнювачами до нього;

б) благо-замінник (субститут) - благо, яке може заміщувати інше у процесі споживання або виробництва. Внаслідок цього із зростанням ціни даного блага при незмінній ціні його замінника попит на останнє буде зростати.

7. За характером реакції на зміну доходу:

а) вищі (товари вищої та нормальної якості), попит на які збільшується з ростом доходу споживача;

б) нижчі (неякісні товари), попит на які зменшується з ростом доходу споживача.

8. За можливістю відтворення:

а) відтворювані – блага, які можна відтворювати;

б) невідтворювані - блага, які не можна відтворювати (наприклад, природні ресурси).

Ресурси (фактори виробництва) - елементи, що використовуються заради виробництва економічних благ.

Економічні ресурси мають істотну суспільну властивість - рідкісність.

Рідкісність - характеристика економічних благ щодо обмеженості ресурсів для задоволення безмежних потреб.