9.4. Геополітика Японії

Один із засновників геополітики Карл Хаусхофер зарахував Японію до "острівних країн з континентальним типом мислен­ня". На відміну від іншої острівної держави — Англії, яка зав­жди відгороджувалась від Європи, протиставляла себе їй, Япо­нія, навпаки, підтримувала тісні зв'язки з Азією, насамперед з Китаєм, Кореєю, і зобов'язана континенту практично всім: від писемності до знарядь праці й виробництва. Безумовно, це за­позичення було збагачено й адаптовано до особливостей націо­нальної самосвідомості і набуло самобутньої сутності. Японці не без підстави вважають свою країну країною, де сходить сонце, країною "духовного достатку". Філософські погляди японців ха­рактеризуються самозаглибленістю, граничною зосередженіс­тю, медитативною спрямованістю, що підкреслює думку про злиття людини з природою, з духом землі, з Космосом.

Геополітика Японії віддзеркалює і зараз особливості її гео­графічного положення і політичного становища. Острівне роз­ташування, перенаселеність, брак природних ресурсів, з одно­го боку, а з другого — могутня, що динамічно розвивається, промисловість, гостра потреба в сировині, ринках збуту визна­чили прагнення Японії посісти у світовому устрої місце, гідне її потенціалу.

Поки що політичний вплив Японії не відповідає її еконо­мічній могутності. До останнього часу сильні антияпонські на­строї, зокрема в Росії. Ці настрої сягають своїм корінням вглиб більш як 300-літньої історії становлення і розвитку ро­сійсько-японських відносин. Агресія Японії щодо Росії в 1904-1905 рр., жахлива окупація Далекого Сходу в 20-х ро­ках, бої на озері Хасан і Халхін-Гол, небездоганна поведінка Японії щодо СРСР в роки Другої світової війни (Японія пото­пила 80 транспортів, які йшли зі США з вантажами, отрима­ними по ленд-лізу) — все це сприяло створенню іміджу Япо­нії як підступної, жорстокої держави.

Унаслідок цих та ряду інших причин рейтинг симпатій японців і росіян один до одного є досить низьким. Ця воро­жість багато в чому обґрунтована проамериканською орієнта­цією японського керівництва. Фактичними союзниками США і Японія стали 1981 р., підписавши мирний договір і договір про безпеку. Головна мета цих договорів — "відбиття радян­ської загрози".

Користуючись великою фінансовою допомогою США, Япо­нія після Другої світової війни досягла найвищих у світі тем­пів розвитку промисловості і сільського господарства, прирос­ту товарів і послуг. Швидке економічне зростання Японії обу­мовило багато факторів: орієнтація на досягнення людської думки у сфері нової техніки, технології, організації виробниц­тва і менеджменту, виняткова працездатність народу, бороть­ба за найвищу якість продукції, жорстка економія. В резуль­таті наприкінці 80-х років ХХ ст. Японія посідає друге місце у світі (після США) по виробництву ВВП.

Проте в середині 90-х років у Японії, як і багатьох інших країнах Заходу і Південно-Східної Азії, почалось повільне і болісне зниження виробництва товарів і послуг. У середині 90-х років Японію наздоганяє могутній сусід — Китай.

У російсько-японських стосунках слід вирішити три клю­чові проблеми. Перша: північні території. Прагнення Японії отримати південні Курили і чотири острови не підтримується ні політичною елітою, ні народом Росії. Друга: економічна. Японія порушує питання про спільне з Росією освоєння енер­гетичних ресурсів Сибіру і Далекого Сходу, відводячи при цьо­му Росії роль сировинного додатка. На це Росія безумовно не піде. Третя: геополітична. Японія намагається взяти під кон­троль зв'язки Далекого Сходу і Європи через Середню Азію. Інакше кажучи, в геополітичному плані йдеться про відтис­нення Росії з Далекого Сходу і Середньої Азії.

Росія — велика держава, яка розташована в Європі й Азії. Останнім часом Росія більше схиляється до Заходу. Треба, щоб Росія повернулась обличчям до Сходу: Японії, Китаю, Азії. Тоді справдиться передбачення великого політика XX ст. Шарля де Голя про створення Великого континентального Єв­разійського союзу, який об'єднав би Іспанію, Італію, Фран­цію, Росію і Японію проти Великої Британії і країн Західної півкулі. Цей союз був би надійним гарантом проти світового панування США.