9.6. Геополітика країн Африки і Латинської Америки

Геополітика наших днів під Північчю розуміє всю сукуп­ність західної цивілізації, де головна увага приділяється мате­ріальній, економічній стороні життя. Північ багата насампе­ред тому, що будує все своє життя систему на принципах мак­симальної вигоди, яку можна одержати шляхом експлуатації всіх ресурсів. Термін "бідний Південь" — синонім Третього світу з'явився в часи "холодної війни", коли, на думку монді- алістів, в якості Першого світу виступали країни Заходу, Дру­гого — країни соціалістичної системи, а Третій світ — насам­перед країни Африки, Латинської Америки, Азії і Середнього Сходу, території, де багато дешевих природних і людських ре­сурсів.

Захід віками жив за рахунок колоній і домініонів; новітні форми колоніалізму — фінансово-економічного — ще більш витончені, жорстокі, антигуманні. Зникнення на початку 90-х років Другого світу значно ускладнило життя народів країн Африки і Латинської Америки.

Важливою складовою світового співтовариства є Африка. Перед цим "континентом, що прокидається", стоїть гама складних геополітичних проблем. Серед більшості африкан­ських країн не знайшла підтримки концепція вестернізації, тобто орієнтації їх на соціальні інститути, еталони права За­ходу, зокрема США. В той же час не одержала розвитку ідея геополітичного тяжіння Африки до Євразії.

За Африкою досить стійко утвердилась репутація найбільш конфліктної сфери суспільного життя. Це обумовлено склад­ним переплетенням різних конфліктогенних факторів: етніч­ного, кланового, конфесійного, суперечностями соціально-еко­номічного, політичного характеру тощо.

Сучасні африканські держави мають різноманітну політичну і соціально-економічну спрямованість. На континенті складно, а інколи чудернацьки переплелись типи економічних відно­син — від общинно-патріархальних до капіталістичних і соціа­лістичних. У політичній системі панують різні види влади: ав- торитарно-військово-диктаторські, однопартійні, багатопартій- ні, демократичні і монархічні. У сфері духовного ідеологічного життя — широкий спектр різноманітних поглядів: від тради­ційних африканських культур і вірувань до мусульманської і християнської релігії, буржуазних і соціалістичних ідей.

Африка наприкінці ХХ ст. в політичному плані являла со­бою в основному авторитарні режими (в середині 90-х років вони панували у 38 із 45 держав Тропічної Африки). Специ­фічним феноменом більшості африканських країн залишаєть­ся роль армії. Армія — опора і важіль влади практично в усіх країнах Африки. В геополітичному, регіональному розкладі сил в Африці більшу роль, природно, відіграють країни, що мають потужні армії і значний людський потенціал. Це — Єгипет, Марокко, Алжир, Ефіопія, Ангола, ЮАР.

Наступним специфічним фактором Африканського конти­ненту, який здійснює великий вплив на його геополітичне ста­новище, є міжетнічні відносини. Етнічний склад Африки — строката мозаїка націй, народів, племен. На континенті про­живає близько 50 націй і народностей, 3 тисячі племен, які розмовляють на тисячі мов.

Доля Африки історично пов'язана з долею всього світу. Цей континент став колискою людства, дав потужні цивілізації (Стародавній Єгипет, Арабський Халіфат та ін.), але колоні­альна епоха значно загальмувала розвиток його народів, ізо­лювала їх від впливу світу. Після одержання незалежності кожна з країн Африки вибирала свій шлях розвитку — капі­талістичний або соціалістичний, але, як показало життя, за­хідна і радянська моделі розвитку, що не враховували реалій континенту, призвели до ще більшого поглиблення економіч­ної кризи, політичної і соціальної нестабільності, регіональ­них і етнічних (військових також) конфліктів, до посилення голоду, злиденності.

У геостратегічному плані Африка більше тяжіє до Заходу, хоча процес цей складний, динамічний і суперечливий. Геопо­літичне становище Африки, її позиція в системі міжнародних відносин багато в чому залежать від корінної зміни економіч­ного порядку на користь формування більш сприятливих умов для цього континенту. До останнього часу цей порядок об'єк­тивно спрямований проти інтересів народів Африки.

В історичному контексті в міру зміцнення економічної, вій­ськової, фінансової могутності й політичної ваги США Латин­ська Америка поступово втягувалась в геополітичне поле пів­нічного сусіда. І зараз практично США займають в абсолютній більшості країн цього континенту гегемоністське становище.

"Прибирати до рук" латиноамериканців США почали ще в першій чверті ХІХ ст. Згідно з доктриною Монро, яка нада­вала "переважне право" Сполученим Штатам Америки перед державами Священного союзу (Росія, Австрія, Пруссія) щодо країн Латинської Америки, стверджуючи фактично гегемо­нію США у південній півкулі континенту. Виходячи з док­трини Монро, США почали здійснювати функцію "міжнарод­ної політичної сили" для підтримання внутрішнього порядку в латиноамериканських країнах. На початку ХХ ст. США здійснюють численні інтервенції на Кубу, в Мексику, на Гаї­ті, в Домініканську Республіку, в Нікарагуа, Панаму та інші країни. "Переважні права" північного сусіда зводилися до простої геополітичної ідеї: зростання могутності і достатку країни пов'язувалося з розширенням території американ­ських штатів.

Кінець ХХ ст. вніс зміни в геополітичну систему силових полів континенту. Країни Латинської Америки, незважаючи на протидію США, в силу об'єктивних причин (застій в еконо­міці, неконкурентоспроможність продукції на світовому рин­ку, зростання безробіття, інфляція, соціальна напруга та ін.) шукають шляхи інтеграції у світову економіку. Проте вийти з кризи країнам Латиноамериканського континенту не вдаєть­ся. Під впливом світового ринку регіон все більше орієнтуєть­ся на видобуток і первинну переробку мінеральної сировини та сільськогосподарської продукції, а в промисловості — на мон­таж і збирання виробів з імпортних деталей і вузлів.

Держави Латинської Америки стоять перед небезпекою маргіналізації у світі метаблоків, що формуються. Лідери кра­їн континенту доходять висновку про необхідність створення загального латиноамериканського фронту боротьби проти геге- моністських устремлінь США.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Визначіть геополітичну стратегію Росії.

2. У чому проявляється особливість геополітичного поля Європи на сучасному етапі?

3. Визначіть сучасні геополітичні устремління об'єднаної Німеччини.

4. Визначіть характерні риси геостратегічної політики Ки­таю.

5. Розкрийте основні тенденції геополітики і розвитку Японії.

6. Покажіть суперечності геополітики країн Близького Сходу.

7. У чому схожість і відмінність геополітики Африки і Ла­тинської Америки?

РОЗДІЛ Л

УКРАЇНА В СИСТЕМІ ГЕОПОЛІТИЧНИХ КООРДИНАТ

Значення подій і явищ у сучасному світі полягає в тому, що в них відобразилися кардинальні зміни у геополітично- му просторі: розпався Радянський Союз, змінився суспіль­но-політичний устрій у колишніх соціалістичних країнах Центральної та Східної Європи, об'єдналася Східна і За­хідна Німеччина, активно розширюється Північноатлан­тичний альянс, економічно і політично інтегрується, хоча й не без труднощів, Європейський союз.