7.4 Форми і системи оплати праці та їх аналіз

Тарифна система визначає тільки міру оплати праці, а основним показником її витрат є відпрацьований час або обсяг виробленої продукції. Ґрунтуючись на цьому положенні, розроблено дві форми оплати праці – почасова і відрядна та їх модифікації (рис. 7.1).

Погодинну оплату праці застосовують у галузях, де якість продукції має більше значення, ніж її кількість, на підприємствах, де неможливо точно визначити обсяг продукції, яку виробив один працівник, а також у небезпечних виробництвах.

Проста погодинна оплата праці може бути погодинною, поденною, помісячною. При простій погодинній (ЗПпг) заробіток працівника залежить від тарифної ставки та відпрацьованого часу:

(7.4)

де − тарифна ставка робітника, грн.;

− час роботи робітника, год.

Рисунок 7.1 - Форми і системи оплати праці

Погодинно-преміальна форма враховує розмір заробітної плати за виконання конкретного завдання на робочому місці. При такій оплаті праці робітник отримує заробітну плату за відпрацьований час і премію за кінцеві показники своєї діяльності:

(7.5)

Приклад: Тарифна ставка робітника – 8,29 грн/год; протягом місяця робітник відпрацював – 24 дні; середня тривалість робочої зміни – 7,85 год; премія за виконання плану виробництва та якість продукції – 80% від тарифної ставки:

грн.

Відрядна оплата праці передбачає виплату заробітної плати робітникові за обсяг виробленої продукції згідно зі встановленими розцінками:

(7.6)

де − обсяг виробленої продукції, т, кг;

− розцінка за одиницю продукції, грн.

(7.7)

де − норма виробітку продукції за годину, зміну, місяць, т, шт., кг.

При використанні норми часу ( ) розцінку розраховують за формулою:

(7.8)

Відрядну форму оплати застосовують на виробництвах, де є можливість точно визначити витрачений час на виконання роботи або кількість продукції, виробленої одним робітником, групою чи бригадою за одиницю часу. Передумовою ефективності відрядної системи оплати праці є високий рівень нормування праці, точний облік кількості продукції або витрат часу та контроль якості продукції або послуг.

Пряма відрядна форма оплати має суттєвий недолік, який полягає в стимулюванні збільшення обсягу виробництва продукції та у відсутності стимулювання робітника економити сировину, матеріали, паливо й виробляти якісну продукцію.

Для усунення цього недоліку найчастіше застосовується відрядно-преміальну систему оплати праці. Поряд з нарощуванням обсягів виробництва вона враховує рівень якості продукції. При цій формі оплати заробітної плати робітника складається з прямої відрядної оплати та премії за виконання й перевиконання норм та рівня якості продукції:

(7.9)

де − премія, грн, %.

Розрахунок складових заробітної плати робітника за відрядно-преміальною системою наведено в табл. 7.2.

грн.

Залежно від форми організації виробництва розрізняють індивідуальну, колективну та акордну системи оплати праці.

Таблиця 7.2 - Розрахунок складових заробітної плати робітника за відрядно-преміальною системою

Продукція	Кількість, шт.	Розцінка, грн.	ФЗП відр.пр,тис.грн
А	200	5	1000
В	500	2,6	1300
С	100	8,5	850
Разом зарплата відрядна			3150

При колективній формі оплати праці заробіток кожного робітника визначається загальним обсягом продукції та розцінкою, скорегованою на тарифну ставку кожного члена бригади:

(7.10)

де − обсяг продукції, виробленої бригадою, т;

− розцінка робітника першого розряду, грн;

− тарифний коефіцієнт певного робітника.

У виробництві, де діють автоматизовані лінії, або в апаратурних процесах застосовують непряму відрядну систему. Заробіток робітника при цій системі розраховують за формулою:

(7.11)

де − середній коефіцієнт виконання норми виробітку робітниками основного виробництва.

Акордна відрядна система оплати передбачає виплату зарплати не за виконання окремих операцій, а за весь комплекс робіт або певний їх етап. При цьому враховують час закінчення робіт згідно з угодою. При порушенні терміну закінчення роботи акордні доплати знімаються. Загальна сума оплати за акордною системою коригується залежно від якості виконання робіт. При оцінці роботи на «добре» та «відмінно» застосовують відповідні коефіцієнти, що збільшують суму оплати, при оцінці «задовільно» доплата не здійснюється, а при оцінці «незадовільно» робітники усувають недоліки за свій рахунок. Цю систему застосовують при ліквідації аварій, виконанні будівельних робіт.

Розмір оплати праці може також визначатися при укладанні трудових угод та контрактів. Згідно з Постановою Кабміну оплата за контрактом не повинна перевищувати максимальний рівень посадового окладу керівників підприємств.

Загальний фонд заробітної плати розподіляють між цехами та службами підприємства. Вихідними даними для розрахунку фонду заробітної плати є:

• виробнича програма;

• дані щодо трудомісткості продукції, чисельності працівників за професіями та кваліфікацією;

• тарифна система;

• штатний розклад ІТП та службовців.

Плановий фонд зарплати робітників розраховують за елементами, які складають його структуру. До цих елементів відносять:

• фонд основної зарплати згідно розцінок або тарифних ставок;

• фонд погодинної зарплати, який складається з фонду основної заробітної плати та доплат до годинного фонду (доплати за відрядно-прогресивними розцінками, премії при відрядно-преміальній системі, премії при погодинній оплаті, доплати за роботу в нічний час, доплати за керівництво бригадою, доплати за навчання учнів);

• фонд денної зарплати, який складається з фонду годинної заробітної плати та доплат до денного фонду (доплати підліткам за скорочений робочий день, матерям-годувальницям).

Місячний (річний) фонд складається з денної заробітної плати, цілоденних доплат та інших доплат (оплати відпусток, часу виконання державних обов'язків, оплати працівникам, що перебували у відрядженні на інших підприємствах або на навчанні, за стаж роботи).

Доплати до відрядної зарплати за системою прогресивно-відрядної оплати розраховуються за формулою:

(7.12)

де − фонд зарплати за відрядними розцінками, грн;

− коефіцієнт збільшення норми виробітку за планом;

− коефіцієнт збільшення відрядної розцінки, який відповідає відсотку збільшення норм;

− питома вага чисельності робітників, яким . планується доплата за даною системою.

Приклад. Фонд відрядної заробітної плати – 5325 грн; збільшення норми виробітку за планом – 1,06; збільшення відрядної розцінки у відповідності зі збільшенням норми виробітку – 1,05.

грн.

При застосуванні на різних дільницях різних систем преміювання розрахунок премій здійснюється окремо для цехів і дільниць, а потім визначається її загальна сума.

Доплати за роботу в нічний час сплачуються робітникам, які працюють у нічні зміни з 22 до 6 год.

Доплата звільненим бригадирам становить 10% від тарифної заробітної плати при чисельності бригади 5 – 10 осіб. При чисельності більше ніж 10 осіб доплата становить 15%.

Доплата за навчання учнів визначається кількістю учнів та оплатою за одного учня.

Фонд заробітної плати ІТП та службовців визначається штатним розкладом.