- •Теорія та методика викладання спортивних ігор (волейбол, гандбол)
- •6.010201 – Фізичне виховання
- •Розділ 1 Основи знань з теорії та методики викладання спортивних ігор
- •1.1. Завдання, принципи й методи навчально-тренувального процесу
- •1.2. Вивчення ігрових прийомів і формування рухових навичок
- •1.2.1. Вивчення ігрових прийомів
- •1.2.2. Формування рухових навичок
- •1.3. Побудова програм занять
- •1.3.1. Загальна структура занять
- •1.3.2. Основна педагогічна спрямованість занять
- •1.3.3. Заняття виборчої й комплексної спрямованості в процесі підготовки
- •1.3.4. Навантаження в занятті
- •1.3.5. Типи й організація занять
- •1.4. Структура системи підготовки в спортивних іграх
- •1.4.1. Спортивна підготовка як багаторічний безперервний процес
- •1.4.2. Планування підготовки в спортивних іграх в макроциклі
- •1.4.3. Особливості проведення занять спортивними іграми зі школярами
- •1.4.4. Особливості річної підготовки шкільної команди спортивних ігор
- •1.5. Планування навчально-тренувального процесу
- •1.5.1. Перспективне планування
- •1.5.2. Поточне (річне) планування
- •1.5.3. Оперативне планування
- •Розділ 2 волейбол
- •2.1. Історія виникнення волейболу
- •2.2. Техніка гри та технічна підготовка волейболіста
- •Техніка нападу
- •Техніка захисту
- •Вправи на вдосконалення гри в захисті:
- •Запитання для самоконтролю:
- •2.3. Тактика й тактична підготовка волейболіста
- •Класифікація тактики гри у волейбол
- •Тактика нападу:
- •Індивідуальні тактичні дії при:
- •Тактика захисту
- •Тактика нападу
- •Тактичні системи гри в нападі
- •Запитання для самоконтролю:
- •2.4. Правила гри у волейбол
- •Розділ 3 гандбол
- •3.1. Історія виникнення гандболу
- •3.2. Основні методики тренування в гандболі
- •3.2.1. Загальні принципи методики навчання і тренування в гандболі
- •3.3. Техніка гри й технічна підготовка гандболіста
- •Техніка нападу
- •Техніка захисту
- •3.4. Тактика гри та тактична підготовка гандболіста
- •Тактика нападу
- •Тактика захисту
- •Персональний захист
- •Зонний захист
- •Змішаний захист
- •Приблизні тренувальні вправи
- •3.5. Правила гри в гандбол
- •Правило 1 Ігровий майданчик
- •Правило 2 Час гри. Фінальна сирена й тайм-аут
- •Правило 3
- •Правило 4 Команда. Заміна гравців. Форма гравців
- •Правило 5 Воротар
- •Правило 6 Площа воріт
- •Правило 7 Володіння м'ячем. Пасивна гра
- •Правило 8 Порушення та неспортивна поведінка
- •Правило 9 Взяття воріт
- •Правило 10 Початковий кидок
- •Правило 11 Кидок із-за бічної лінії
- •Правило 12 Кидок воротаря
- •Правило 13 Вільний кидок
- •Правило 14 Семиметровий кидок
- •Правило 15 Загальні рекомендації по виконанню кидків (початковий кидок, кидок із-за бічної лінії, кидок воротаря, вільний і семиметровий кидок)
- •Правило 16 Покарання. Попередження
- •Правило 17 Судді
- •Правило 18 Хронометрист і секретар
- •Література
Змішаний захист
Змішаним називають захист, коли одна частина гравців грає за принципом персонального захисту, а інша – зонного. Загальне завдання змішаного захисту – ізолювати найсильніших нападаючих супротивника, внести розлад у їх дії, позбавити напад супротивника переваг. Для персональної опіки звичайно призначаються кращі захисники. Розходження окремих варіантів захисту складається в кількості захисників, що грають за принципом зонного й персонального захисту. Найчастіше зустрічаються варіанти змішаного захисту 5–1, 4–2 і 2–4.
Змішаний захист 5–1 (рис. 3.40). П'ятеро захисників займають місця уздовж лінії площі воротаря, вони захищаються за зонним принципом. Один захисник виходить вперед і персонально опікує найсильнішого нападаючого супротивника. Звичайно це найрезультативніший нападаючий або розігруючий, який володіє ефективними кидками з дальніх дистанцій.
Захисник, який грає персонально, «тримає» свого підопічного, переміщаючись з ним по всьому ігровому майданчику. Коли нападаючий віддаляється від воріт більше ніж на 12 м, недоцільно продовжувати його переслідування, краще повернутися в зону й підсилити дії своїх партнерів, але при цьому постійно тримати опікуваного в полі зору, щоб у будь-який момент і в будь-якому місці вийти назустріч нападаючому, який активно вступає в боротьбу, і продовжити персональну опіку.
Змішаний захист 4–2 (рис. 3.41). Початкове розміщення гравців нагадує зонний захист 4–2. Відмінність полягає в ігрових функціях двох передніх гравців. При змішаному захисті ці захисники закріплюються за двома найсильнішими нападаючими супротивника й опікують їх персонально. Персональна опіка нападаючих проводиться так само, як і у варіанті 5–1.
Четверо захисників задньої лінії захисту відрізняються великою рухливістю, тому що ділянки зон, які вони захищають, значно розширилися.
Змішаний захист 2–4. Цей варіант змішаного захисту максимально наближений до дій персонального. При початковій побудові гравці розташовуються таким чином: два захисники стають на краї, а четверо – у центрі, утворюючи ромб, звернений тупим кутом уперед.
Рис. 3.40.
Рис. 3.41.
Два крайніх захисники постійно грають на флангах, охороняючи ворота від кидків з країв і підстраховуючи дії сусідніх партнерів. Грають вони за принципом зонного захисту. Четверо захисників у центрі діють за принципом персонального захисту. Вони сміливо зустрічають супротивника при вході в зону вільних кидків і «розбирають» своїх підопічних.
Якщо один з нападаючих центру відходить на край, а з краю входить у центр інший нападаючий, крайній захисник, залишаючись на своєму місці, опікує того, хто ввійшов у його зону, а того, хто ввійшов у центрі, бере на себе захисник, який залишився вільним.
Незалежно від того, який варіант захисту обраний, а також при навчанні й оволодінні захисними діями необхідно спрямовувати діяльність гравця до вирішення головного завдання – захисту воріт. Водночас гравець має бути постійно налаштований на контратаку, використовуючи найменшу можливість для атаки воріт супротивника. Проте захисник у всіх випадках активної гри на виходах для перехоплення м'яча не має права втрачати свою позицію. Він постійно має знаходитися між своїми воротами й нападаючим супротивника. При всіх виходах уперед (особливо при різких кидках на перехоплення м'яча), щоб не проскочити повз нападаючого, захисник має орієнтуватися не тільки на м'яч, а й на рухи гравця.
Ефект захисних дій багато в чому залежить і від уміння правильно вибрати місце. Початкове розміщення сил при будь-якому варіанті захисту дає лише загальний напрямок дій. У ході гри можливі значні зміни у функціях гравця. Важливо, щоб у кожному окремому випадку швидко приймалося рішення зайняти місце на майданчику, яке б більш надійно забезпечувало захист воріт.
Одним з найважливіших якостей захисника має бути уміння грати без м'яча. Якщо в зоні, небезпечній для узяття воріт, захисник грає з однаковою відповідальністю не тільки проти гравця з м'ячем, а й проти гравця без м'яча, то гра ведеться свідомо й такий захист можна назвати надійним.
Творчий підхід захисника до виконання своїх функцій дає змогу проводити гру якісно та цілеспрямовано. Захисника необхідно вчити аналізувати кожну помилку, установлювати причину узяття воріт, уміти пристосовуватися до своєрідності дій нападаючого супротивника. Із самого початку гри (будь-якої зустрічі) захиснику слід вивчати особливості техніки й тактики нападаючих, проти яких йому доведеться грати на своєму місці в захисті.
Творчий підхід до дій у захисті не тільки дає змогу виховувати впевненість при обороні воріт, а й створює передумови для успішного оволодіння програмним матеріалом у цілому.
