1.3.2. Основна педагогічна спрямованість занять

У процесі підготовки спортсменів плануються основні й додаткові заняття. В основних заняттях виконується значний обсяг роботи, пов'язаний з вирішенням головних завдань періоду або етапу підготовки, у них використовуються найефективніші засоби й методи, плануються найбільш значні навантаження. На додаткових заняттях вирішуються окремі приватні завдання підготовки, створюється сприятливий тон для протікання адаптаційних процесів. Обсяг роботи та величина навантажень у таких заняттях звичайно невеликі, застосовувані засоби й методи, як правило, не пов’язані з максимальною мобілізацією можливостей функціональних систем організму спортсмена.

За ознакою локалізації спрямованості засобів і методів, застосовуваних у заняттях, варто розрізняти заняття виборчої (переважної) і комплексної спрямованості.

Заняття виборчої спрямованості. На практиці широко застосовують заняття, які сприяють переважному розвитку окремих властивостей і здібностей, що визначають рівень спеціальної підготовленості спортсменів, їх швидкісної або силової якостей, анаеробної або аеробної продуктивності, спеціальної витривалості тощо. Виділяють заняття, спрямовані на технічне або тактичне вдосконалювання й інші напрями.

Існують різні варіанти побудови занять виборчої спрямованості. Наприклад, часто будують заняття, використовуючи одноманітні, найпопулярніші засоби. Причому, в однотипних заняттях тренувальна програма досить стабільна протягом визначеного етапу. Іноді заняття будують за таким самим принципом, як і в попередньому варіанті, проте на різних етапах тренування в заняттях однієї спрямованості застосовують різні методи й засоби. І, нарешті, третій варіант припускає використання на кожному занятті великого комплексу різних односпрямованих засобів, застосовуваних у режимах декількох методів.

Доведено, що тренованість спортсменів найбільшою мірою зросте в тому випадку, якщо в процесі їх підготовки застосовувалися заняття виборчої спрямованості з різноманітною програмою, побудовані на тренувальних вправах у режимах різних методів. Найменш ефективний варіант занять з тривалим застосуванням тих самих, хоча й досить діючих засобів.

Якщо заняття, побудовані на використанні різноманітних односпрямованих засобів є високоефективними, то це ще не означає необхідність повного виключення з тренувального процесу занять з одноманітною програмою.

Заняття комплексної спрямованості. Існує два варіанти побудови занять, що передбачають одночасний розвиток різних якостей і здібностей. Перший полягає в тому, що програма окремого заняття поділяється на дві або три відносно самостійні частини. Наприклад, у першій частині застосовують засоби для підвищення швидкісних можливостей, у другій і третій − для підвищення витривалості при роботі відповідно анаеробного й аеробного характеру. У першій частині вирішуються завдання навчання новим технічним елементам, у другій − фізичної підготовки, а в третій − тактичного вдосконалювання. Інший варіант припускає не послідовний, а рівнобіжний розвиток декількох якостей. Прикладом може служити програма з бігу 10 * 400 м, зі швидкістю 85–90% максимально можливої на цій дистанції та паузами відпочинку тривалістю 45 с. Така тренувальна програма, з одного боку, має багато спільного з інтервальним тренуванням, що сприяє підвищенню рівня аеробної продуктивності, а з іншого − висуває високі вимоги до анаеробного (гліколітичного) шляху енергозабезпечення, стимулюючи зростання витривалості при роботі анаеробного характеру.

Часто паралельно вирішуються завдання технічного й тактичного (спортивні ігри), фізичного і психічного вдосконалювання.

Таким чином, заняття комплексної спрямованості можна розділити на дві групи: з послідовним і рівнобіжним вирішенням завдань.

При аналізуванні методики побудови занять з послідовним вирішенням завдань виникають два основних питання. Перше полягає у визначенні раціональної послідовності застосування засобів, що сприяють розвитку різних якостей, друге − у виборі раціонального співвідношення обсягу цих засобів. Послідовність розподілу засобів у комплексних заняттях має забезпечуватися відповідними передумовами для реалізації раціональної методики вдосконалювання різних боків підготовленості. Наприклад, роботу над вивченням нових рухових дій слід планувати на початку заняття, безпосередньо після розминки. У цих самих умовах мають вивчатися складні тактичні схеми, освоюватися техніко-тактичні комбінації. Коли стоїть завдання реалізації раніше освоєних техніко-тактичних дій у складних умовах змагальної боротьби, при прогресуючому стомленні, цю роботу варто планувати наприкінці заняття, після попереднього виконання великих обсягів роботи іншої спрямованості.

Питання про відповідність засобів у занятті має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням їх характеру й послідовності застосування, функціонального стану, рівня тренованості, індивідуальних особливостей спортсменів, етапу та переходу тренування.

На першому етапі підготовчого періоду в комплексних заняттях часто значне місце займають засоби, спрямовані на підвищення витривалості при роботі аеробного характеру. Надалі, у міру тренованості, це співвідношення може змінюватися на користь засобів підвищувальні швидкісні можливості і спеціальну витривалість. У випадках, коли спринтерські вправи застосовують у першій частині заняття безпосередньо після розминки, їх обсяг може становити 20–30% загального обсягу роботи. Якщо планують на кінець заняття, коли спортсмени стомлені, то кількість спринтерських вправ не може бути великою й перевищувати 5–10% загального обсягу тренувальної роботи.

При сполученні засобів різної спрямованості в комплексних заняттях варто враховувати взаємодію вправ. Вона може бути позитивною − чергове навантаження підсилює зрушення, викликані попереднім навантаженням; нейтральною − чергове навантаження не змінює істотно характер та величини відповідних реакцій; негативною − навантаження зменшує зрушення, що виникли у відповідь на попередній вплив. Наприклад, ефект вправ гліколітичної анаеробної спрямованості помітно підсилюється, якщо їм передує алактатна анаеробна робота, і істотно знижується після тривалого аеробного навантаження.

Спрямованість занять з рівнобіжним вирішенням завдань зумовлена характером і методикою застосування тренувальних засобів. У таких заняттях звичайно вдається повноцінно вирішувати три рівнозначні завдання:

• забезпечувати вудосконалювання швидкісних можливостей і витривалості при роботі анаеробного характеру;

• розвивати витривалість при роботі аеробного й анаеробного характеру;

• удосконалювати технічну й тактичну майстерність;

Особливою формою є заняття, зміст яких передбачає інтегральну підготовку на основі комплексного прояву і рівнобіжного вдосконалювання всіх основних компонентів спортивної майстерності.