Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
!!! ТМВ СПОРТ.ІГОР_Ч.2 (ВОЛЕЙБОЛ,ГАНДБОЛ)_ПОСІБНИК_ в ред 6сент+.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

1.2.2. Формування рухових навичок

Під руховою навичкою розуміють такий ступінь володіння технічним прийомом, при якому спортсмен керує рухами автоматично. Для всіх систем рухів характерна велика стійкість різним збиваючим факторам (стомленню, емоційним зрушенням, тривалим перервам тощо). При формуванні навички розрізняють ряд чітко виражених стадій, яким відповідають визначені етапи педагогічного процесу:

1) утворення первісного уміння (етап оволодіння основою технікою досліджуваного прийому);

2) уточнення системи рухів (етап деталізації оволодіння технікою прийому);

3) зміцнення й удосконалення навички (етап удосконалення технічної майстерності).

Спортсмен, що досяг високого ступеня автоматизації рухів, може під час гри зосередити увагу й зусилля на вирішенні тактичних завдань.

Зміна рівня розвитку фізичних якостей вимагає перебудови рухів, тобто визначеної зміни техніки. Якщо в спортсмена підвищилася стрибучість, то й у техніці гри це має знайти відображення (розбіг, стрибок, амплітуда руху стосовно напрямку і швидкості польоту м'яча). Таким чином, існує тісний взаємозв'язок між фізичними якостями й руховими навичками. Перш ніж приступати до вивчення нового технічного прийому, необхідно розвити до оптимального рівня фізичні якості в сполученнях, специфічних саме для цього прийому. Велике значення має запас рухових навичок у спортсменів, особливо в тих, які можуть полегшити оволодіння новим прийомом за принципом позитивного переносу навичок. основна увага приділяється загальній і спеціальній фізичній підготовці. У спортсменів необхідно створити рухові уявлення про досліджуваний прийом.

На першій стадії становлення навички педагог має максимально полегшити спортсмену оволодіння новим технічним прийомом, створити йому такі умови, щоб уже при перших спробах виконати прийом, відчуття спортсмена були б ідентичні відчуттям під час правильного виконання. Треба виключити можливість появи помилок, відгородити учнів від впливу «збиваючих факторів», усякого роду перешкод і т.д. Першорядне значення в цьому випадку мають підвідні вправи. На другій стадії при утворенні динамічного стереотипу необхідно прагнути використовувати головні вправи

Запитання для самоконтролю:

  1. Яким чином утворюються уміння володіння технічним прийомом?

  2. Охарактеризуйте вивчення прийому в спрощених умовах.

  3. Яким чином проходить удосконалення технічного прийому?

  4. Яке значення має загальна і спеціальна фізична підготовка для вивчення та вдосконалення технічного прийому?

  5. Розкажіть про формування рухових навичок.

1.3. Побудова програм занять

1.3.1. Загальна структура занять

В окремому занятті, що є самостійною структурною одиницею процесу підготовки, можуть застосовуватися різні засоби, спрямовані на вирішення завдань фізичної, техніко-тактичної, психічної, інтегральної підготовки. Створюються передумови для ефективного протікання адаптаційних і відновлювальних процесів в організмі спортсмена.

Структура заняття визначається багатьма факторами, у числі яких мета і завдання цього заняття, закономірні коливання функціональної активності організму спортсмена в процесі більш-менш тривалої м'язової діяльності, величина навантаження заняття, особливості підбору і сполучення тренувальних вправ, режим роботи й відпочинку.

Існуюча структура заняття складається з ввідно-підготовчої, основної та заключної частин.

У ввідно-підготовчій частині проводяться організаційні заходи й безпосередня підготовка спортсмена до виконання програми основної частини заняття. Чіткий початок заняття дисциплінує спортсменів, привчає їх до злагоджених дій, зосереджує увагу на майбутній діяльності. При правильному настрої виникає передстартовий стан, який полягає в підвищенні активності функціональних основних систем організму, що сприяє більш швидкій підготовці до майбутньої роботи. Проведення в цій частині заняття розминки, під якою розуміється виконання комплексу спеціально підібраних вправ, сприяє оптимальній підготовці спортсмена до майбутньої роботи.

В основній частині заняття вирішуються всі головні завдання. Виконувана робота може бути найрізноманітнішою та має забезпечувати підвищення різних сторін спеціальної фізичної і психічної підготовленості, удосконалювання оптимальної техніки, тактики й ін. Тривалість основної частини заняття залежить від характеру й методики застосовуваних вправ, величини тренувального навантаження. Підбір вправ, їх кількість визначають спрямованість і навантаженість занять.

У заключній частині заняття організм і навантаженість спортсмена слід привести в стан близький до робочого, а також необхідно створити умови інтенсивного протікання відновлювальних процесів.

Заняття варто розрізняти за основною педагогічною спрямованістю (основні й додаткові, виборчої й комплексної спрямованості), за величиною навантаження (заняття з великими, малими й іншими навантаженнями), за змістом конкретних завдань (навчальні, тренувальні, відновлювальні).