86.Міжнародні канали

Міжнародні морські канали — це штучні водні шляхи, які використовуються для міжнародного судноплавства . Як штучні споруди, вони становлять невід'ємну частину володінь держави, на території якої їх прокладено, і, як правило, перебувають під її суверенітетом. Проте, морські канали, які з'єднують відкриті моря і використовуються і їй міжнародного судноплавства, мають статус міжнародних, Згідно п. «d» cт. 1 Барселонського Статуту про режим судноплавних шляхів міжнародного значення, прийнятого на Барселонській конференції з транспорту 1921 р. канали, які слугують доповненням природник водних шляхів, прирівнюються до шляхів міжнародного значення. П. 2 ст. 1 конвенції передбачає, що барселонські норми можуть бути розповсюджені також і на штучні водні шляхи у договірному порядку або односторонньою декларацією держави, по території якої їх прокладено . Отже, правовий режим міжнародних морських каналів визнається міжнародними угодами і внутрішніми актами держави, по території якої вони проходять. До числа таких каналів належать Суецький, Панамський, Кільський та Корінфський.

Правовий режим Суецького каналу регулюється багатосторонньою Константинопольською конвенцією 1888 р. і законодавством Єгипту. Конвенція стосовно забезпечення свободи мореплавства через Суецький канал закріпила принцип свободи судноплавства через канал для «всіх торговельних і військових суден усіх прапорів» (ст. І) як у мирний, так і у воєнний час. Основними національними законодавчими актами, які регулюють управління каналом, є Декрет президента від 26.VII 1956 p., Меморандум від 18.Ш.1957 p., Декларація від 24.IV.1957 р., Закон від 10.VII.1957 р,. і Декларація від 18.VII.1957 p., які закріплюють суверенні права Єгипта на канал, з урахуванням норм міжнародного права (зокрема, Конвенції 1888 р.). Для проходження через Суецький канал всі судна зобов'язані брати лоцмана. Військові кораблі проходять через канал вільно і без попереднього повідомлення уряду Єгипту .

Правовий режим Панамського каналу регламентується договором 1903 p., за яким Панама «доручила» управління та охорону каналу США. Канал проголошувався нейтральним, вільним і відкритим для суден усіх прапорів. У 1977 р. підписані і з 1 жовтня 1979 р. набрали чинності два нових договори, укладених між Панамою і СІЛА: Договір про Панамський канал і Договір про нейтралітет та функціонування Панамського каналу. 31 грудня 1992 р. припиняється дія Договору про Панамський канал. Інший договір — про нейтралітет та; функціонування каналу проголошує цей морський шлях «постійно нейтральним морським шляхом», відкритий для судноплавства усіх держав.

Правовий режим Нільського каналу в даний час регламентується законодавством ФРН. Уряд цієї країни в односторонньому порядку видав Правила плавання в Нільському каналі, які передбачають свободу торговельного мореплавства для всіх держав, у будь-який час доби після сплати мита і одержання перепустки; для проходу військових кораблів передбачено дозвільний порядок.

Правовий режим Корінфського каналу визначається національним законодавством Греції, згідно з яким торговельні судна всіх країн мають право вільного проходу через канал після сплати ними встановлених зборів; для проходу; військових кораблів встановлено порядок, який потребує попереднього дозволу