- •Поняття соціальної відповідальності. Основні рівні відповідальності ділової організації.
- •2. Основні переваги впровадження соціальної відповідальності для суспільства, держави та бізнесу.
- •3. Основні положення концепції корпоративної соціальної відповідальності (ксв)
- •4. Особливості впровадження соціальної відповідальності в Україні.
- •5. Впровадження соціальної відповідальності в практики та процедури компанії.
- •6. Основні моделі корпоративної соціальної відповідальності.
- •7. Корпоративна соціальна відповідальність як конкурентна перевага сучасних компанії.
- •8. Соціальна відповідальність освіти та науки.
- •10. Внутрішнє і зовнішнє середовище ксв. Концепція заінтересованих сторін.
- •9. Зв'язок ксв та репутації компанії.
- •Моделі аналізу заінтересованих сторін.
- •Основні міжнародні ініціативи як чинник формування і розвитку ксв.
- •Соціальна відповідальність держави.
- •Етичні кодекси: Керівні принципи для розробки ефективного етичного кодексу.
- •Відповідальність споживача. Відповідальне споживання.
- •25. Приватне життя та життя компанії. Секретність та шпіонаж
- •27. Основні споживчі права
- •28. Соціально відповідальний маркетинг
- •29. Відповідальна реклама
- •30. Принципи добросовісної конкуренції
- •31. Відповідальність компаній щодо партнерів по бізнесу
- •32. Принципи відповідальних закупівель
- •33. Вплив громади на роботу компаній та відповідальність компаній перед населенням
- •34. Розвиток партнерств з органами державної та місцевої влади
- •35. Співпраця бізнес-структур з неурядовими організаціями
- •36. Екологічні аспекти корпоративної соціальної відповідальності
- •37. Суть та значення відповідального ставлення організацій до довкілля
- •38. Інформаційна політика в сфері ксв
- •39. Соц. Звітність. Стандарти в обл.. Ксв.
- •40. Етапи підготовки соціального звіту
- •41. Соціальний аудит. Методи та процедури оцінювання ефективності програм ксв
- •42. Міжнародна звітність та формування міжнародної ділової репутації
- •43. Глобальний договір оон
- •44. Стандарт iso 26000 – суть та основні положення
- •45. Види комунікації з питань соціальної відповідальності
- •46. Концепція стійкого (сталого) розвитку
- •47. Концепція «Зеленого офісу»
- •48. Соціальна відповідальність змі
- •49. Управління ксв. Роль менеджера з ксв в компаніях
- •50. Соціальна відповідальність в конфліктні часи – бізнес, держава, громадяни.
35. Співпраця бізнес-структур з неурядовими організаціями
Неурядо́ва організа́ція (НУО) — це громадське об’єднання індивідів або груп, яке бере участь у суспільній діяльності. Міжнародні неурядові організації поширюють свою діяльність за межі державних кордонів. Найвідоміші правозахисні НУО: Amnesty International (Міжнародна амністія), Human Rights Watch (Нагляд за правами людини), International Commission of Jurist (Міжнародна комісія юристів) і Minority Rights Group (Група захисту прав меншин).
За визначенням Світового банку, НУО — це приватні організації, які ведуть діяльність, спрямовану на полегшення страждань людей, відстоюють інтереси бідних, захищають оточуюче середовище, надають основні соціальні послуги чи здійснюють розвиток громад.
У широкому значенні слова, термін НУО можна вживати відносно будь-якої неприбуткової організації, яка не залежить від влади. Визначальними характеристиками НУО є альтруїзм та добровільність.
На думку Кофі Аннана, Генерального секретаря ООН, XXI століття стане епохою НУО. Чому? Бо НУО мають сильні зв’язки з місцевими громадами та здатність викликати відчуття господаря серед громад що приводить до збільшення можливостей їх розвитку. Завдяки здатності швидко реагувати на нові обставини, експериментувати, застосовуючи інноваційні підходи, вони можуть розпізнати та озвучити виникаючі проблеми, вони чують ті думки людей, які без них залишились би без уваги. НУО можуть виступати посередниками між двома сторонами, беруть на себе довготривалі зобов’язання та схильні до сталого розвитку.
Однак, обмежені технічні і відносно невеликі ресурсні можливості, обмежені перспективи розвитку, слабка організація та менеджмент заважають НУО в Україні успішно розвиватися та вирішувати нагальні проблеми. Через свою добровільну основу участі у НУО можуть виникати проблеми мотивації, цілей та завдань, а також відповідальності за вплив тої політики та позиції, якої вони дотримуються.
Неурядові організації усвідомлюють, що кожна з них сама по собі вирішити ці проблеми не зможе. Тому вони прагнуть об’єднатися в асоціації, єдині мережі НУО. Також НУО намагаються виробити спільні цінності, які породжують спільні цілі. Як відомо, разом легше досягати єдиної мети.
Програми партнерства з неурядовими організаціями та громадськими групами можуть помітно вплинути на поліпшення середовища, в якому функціонує компанія. Власне, коли компанії залучають НУО до вирішення питань, важливих для бізнесу, починається партнерство. Не можна відкидати партнерство як неефективний засіб і трату часу лише через небажання вчитися працювати із "незручними" партнерами.
Основними формами партнерства є
1) організація діалогу з групами впливу [передусім із партнерськими організаціями].
2) створення дорадчих органів із представників різних груп впливу;
Прикладів, коли таке партнерство могло б бути корисним, може бути безліч. Чого вартує проект водопостачання у Львові. У Львові немає цілодобового постачання води. Світовий Банк, уряд Швеції та місцева влада виділили фінансування на здійснення широкомасштабного проекту забезпечення водопостачання Львова. Однією з умов було підвищення тарифів на воду. Міська Рада затвердила нові тарифи, роботи почалися, але за деякий час розпочались протести людей похилого віку перед міськдержадміністацією. Датська фірма, яка виграла тендер на проведення робіт, зазнала значних збитків, як і Львівводоканалтрест, від простоїв і перебоїв у роботі. Залучення ініціативної групи протестантів до підготовки змін до тарифів могло б зекономити компаніям, залученим до проекту, значні кошти. Відвертий діалог про підвищення тарифів із групами людей, яких ці зміни безпосередньо торкнуться, прискорив би процес і дозволив би уникнути протистояння з місцевою громадою. Відсутність діалогу з місцевою громадою стала критичною помилкою.
Як бачимо, партнерство стосується не лише великих НУО, але й ініціативних груп людей, місцевої громади або навіть уряду.Великі підприємства можуть досягти значного ефекту у вирішенні своїх соціальних та екологічних проблем. Часом необхідна мобілізація усіх груп для вирішення масштабних питань. Наприклад, зважаючи на розміри соціальних та екологічних проблем у місцях скупчення гірничих підприємств в Україні, лише спільні зусилля компаній, населення, НУО, місцевої влади та уряду здатні виправити ситуацію.
Проте, навчитися співпрацювати з іншими організаціями, які часом є протилежними за логікою та методами діяльності, складно. Програми волонтерства працівників компаній можуть бути одним зі способів вирішення. Програми, коли працівники компанії мають можливість працювати у робочий час у проектах НУО або у соціально значущих ініціативах, є особливо популярними у США. Вже доведено їхню ефективність. Зважаючи на давні традиції толок та суботників, програми волонтерства можуть стати реальним утіленням КСВ в Україні.
В рамках стратегії КСВ компанії потрібно аналізувати, що роблять інші підприємства, в т.ч. конкуренти і чого вони не роблять. Часом потрібно скерувати зусилля на вирішення тої проблеми, де інші ще не доклались або з'єднати зусилля з іншими підприємствами, щоб досягти найбільшої віддачі від вкладеного часу, фінансів та інших ресурсів.
Цікавим прикладом може стати програма для компаній туристичної галузі, яку нещодавно заснував Міжнародний Форум Лідерів Бізнесу у Великобританії. Зважаючи на те, що туризм є найбільшою галуззю світової економіки, важливість цієї ініціативи не підлягає сумніву. А якщо зважити на зростання ролі туризму в Криму та в районі Карпат, ця ініціатива може допомогти компаніям і місцевій владі визначити механізми, придатні для українських умов. Якщо ми не хочемо спотворити природне середовище Криму та Карпат, слід думати про сталий економічний розвиток цих регіонів уже зараз. І краще вчитися на чужих помилках, ніж робити власні.
