42. Міжнародна звітність та формування міжнародної ділової репутації

Нефінансовий звіт – це зведена в єдиний документ з наскрізною логікою інформація про ініціативи КСВ, що базується на стратегії КСВ компанії. Інформація про проекти та програми у сфері соціальної відповідальності бізнесу може бути розміщеною на веб-сторінці компанії, але лише окремий звіт дозволяє споживати таку інформацію у зведеному вигляді, зіставляти інформацію з іншими компаніями та аналізувати внутрішню динаміку. Інформація про ініціативи КСВ, розміщена на веб-сторінці компанії, але не зведена в єдиний документ з наскрізною логікою, що базується на стратегії КСВ компанії, не є нефінансовою звітністю.

Нефінансова звітність конкретної компанії може бути підготовлена та подана у різних форматах:

• Звіту про прогрес реалізації принципів Глобального договору (СОР – Communication on Progress)

• Звіту зі сталого розвитку, підготовленого за вимогами системи GRI (Глобальної ініціативи зі звітності)

• Окремого соціального звіту за показниками, які самостійно визначаються компанією.

Останнім часом у світі також точиться дискусія про так звану інтегровану звітність, яка об'єднуватиме як фінансову, так і нефінансову звітність. Кожна компанія визначає формат звітності відповідно до власних потреб та етапу розвитку моделі КСВ. Зважаючи на поширення форматів Звіту про прогрес та нефінансової звітності за системою GRI, нижче обидва формати розглядаються докладніше.

ЗВІТ ПРО ПРОГРЕС РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ ГЛОБАЛЬНОГО ДОГОВОРУ ООН

Звіт про прогрес реалізації принципів Глобального договору (ГД) ООН (далі – Звіт про прогрес) – це одна з найпоширеніших та найлегших до впровадження форм нефінансової звітності. Він є обов'язковим для компаній-підписантів Глобального договору ООН, тобто компаній та організацій, які зобов'язалися дотримуватись принципів ГД у своїй діяльності.

Звіт про прогрес – це перш за все:

- канал інформування груп впливу (клієнтів, співробітників, трудових організацій, інвесторів, ЗМІ, уряду тощо) про прогрес у впровадженні десяти принципів ГД в щоденну бізнес-діяльність

- інструмент постійного вдосконалення

За офіційними даними Глобального договору ООН станом на 30 квітня 2010 року в світі було опубліковано 7,977 звітів про прогрес підписантів ГД.

Звіт про прогрес – ефективний спосіб розпочати процес нефінансового звітування для компаній

Звіт про прогрес – зручна форма нефінансового звіту для малого та середнього бізнесу

Підписанти ГД зобов'язані оприлюднити свій перший Звіт про прогрес протягом одного року із дня приєднання до Глобального договору і надалі щороку готувати таку звітність. Бажано, щоб Звіт про прогрес був інтегрованою частиною річних звітів чи звітів про сталий розвиток компанії.

Протягом перших 5 років у Звіті слід розкривати поступ у реалізації принаймні 2 з 4 блоків принципів ГД за вибором компанії (права людини, трудові відносини, екологія, протидія корупції). Після 5 років членства у ГД у Звіті про прогрес мають знайти своє відображення всі блоки принципів Глобального договору.

Нефінансова звітність – важливий доказ відданості принципам ГД та системного діалогу з групами впливу компанії. Неспроможність вчасно подати Звіт про прогрес призводить до виключення компанії з Ініціативи Глобального договору ООН. У разі, якщо компанія не подає Звіт у зазначений річний термін, вона вважатиметься «пасивною» і неспроможною вчасно інформувати про свій прогрес. У такому випадку вона буде відповідно позначена в базі даних учасників ініціативи ГД на офіційній веб-сторінці Глобального договору. З часом така компанія буде відрахована з Ініціативи.

Основні етапи процесу підготовки і публікації Звіту про прогрес:

1. Підготовка повідомлення про досягнутий прогрес. Не існує єдино визначеної структури Звіту про прогрес, але він повинен містити такі основні елементи:

а) заяву про підтримку Глобального договору у формі звернення за підписом генерального директора, голови правління або іншої вищої розмістити цей документ на веб-сайті Глобального керівної особи в компанії;

б) опис практичних дій (зобов'язань, політик, систем, заходів і проектів) для реалізації принципів ГД та партнерських проектів для досягнення Цілей розвитку тисячоліття з моменту приєднання до Ініціативи або з моменту опублікування останнього Звіту про прогрес;

в) результати, оцінені, наскільки це можливо, із використанням показників GRI.

2. Поширення Звіту про прогрес серед груп впливу. Звіт про прогрес – це також засіб, за допомогою якого компанія повідомляє про досягнутий поступ у реалізації десяти принципів ГД безпосередньо своїм групам впливу. Тому важливо використовувати всі існуючі канали комунікації компанії. Повідомлення про публікацію звіту може знайти своє відображення на веб-сторінці компанії, у пресрелізі чи офіційній заяві компанії.

3. Опублікування Звіту про прогрес на веб-сайті Глобального договору. Члени ГД зобов'язані також розмістити цей документ на веб – сайті ГД ООН.

ЗВІТНІСТЬ ЗА ВИМОГАМИ СИСТЕМИ GRI.

Одним із найпоширеніших форматів нефінансової звітності є звіти зі сталого розвитку, підготовлені за системою Глобальної ініціативи зі звітування (GRI).

Сьогодні GRI де-факто став стандартом у визначенні рамкових умов підготовки та показників нефінансової звітності.

Система звітності GRI виступає для організацій основою розкриття інформації про свої результати щодо забезпечення сталого розвитку. Ця система застосовується організаціями будь-якого розміру, типу і місцезнаходження. Вона постійно удосконалюється і розширюється в міру накопичення досвіду в звітуванні та зміни як потреб організацій, які звітують, так і аудиторії звітів. Так, у жовтні 2006 року була опублікована третя редакція «Керівництва зі звітності у сфері сталого розвитку» (G3), яка розроблялась протягом трьох років понад 3,000 представниками різноманітних секторів світової економіки.

Межі звіту – це опис діяльності, якої стосується та якої не стосується надана у звіті інформація. Межі звіту можуть бути:

• географічними: звіт включає лише певні країни ведення бізнесу компанією;

• галузевими: звіт охоплює лише деякі галузі діяльності компанії;

• процесними: звіт стосується лише певних бізнес-процесів.

Зазначаючи межі звітності, компанія пояснює читачам, які аспекти відповідальності відображені у звіті.

«Керівництво G3» визначає принципи звітності, пов'язані з визначенням змісту і меж звіту та забезпеченням якості інформації, поданої в ньому

Основними елементами звітності за GRI є:

• Характеристика організації (опис компанії та її стратегії)

• Інформація про підходи до управління

• Показники результативності за економічною, екологічною та соціальною діяльністю компанії:

– Економічна діяльність характеризує вплив організації на економічне становище груп впливу, а також на економічні системи місцевого, національного і глобального рівнів. Показники GRI повинні відображати аспекти економічної результативності на ринках присутності та непрямого економічного впливу

– Екологічна діяльність пов'язана із впливом організації на живі та неживі природні системи, включаючи екосистеми, землю, повітря і воду. В свою чергу, при звітуванні компанія може розкрити аспекти використання матеріалів, енергії, води, біорізноманіття, викидів і відходів, продуктів і послуг, надати інформацію про відповідність екологічним вимогам, про використання транспорту та інші загальні аспекти

– Соціальна діяльність виражає вплив організації на соціальні системи, в рамках яких вона

функціонує. Показники соціальної результативності, котрі компанія відображає у нефінансовому звіті, можуть вміщувати такі аспекти результативності, як підходи до організації і гідної праці, права людини, показники стосовно суспільства, відповідальність за продукцію. Протоколи до показників містять детальні рекомендації роботи із показниками і визначення ключових термінів, методики складання та інші технічні моменти. Галузеві додатки доповнюють «Інструментарій G3», оскільки в них увага зосереджена на питаннях сталості, специфічних для певних галузей (гірничо-добувної промисловості, автомобілебудування, фінансів, державного сектору та ін.). Невдовзі будуть розроблені національні додатки для використання одночасно з «Інструментарієм G3», які стосуватимуться національних та регіональних особливостей сталого розвитку.

Після завершення процесу підготовки звітності компанії зобов'язані вказати рівень застосування системи звітності GRI. Система GRI передбачає три рівні звітування, які відповідно отримали позначення С, В і А. Різниця в рівнях, насамперед, пов'язана з кількістю показників, за якими звітує компанія. Якщо компанія проводила зовнішню оцінку (верифікацію) звіту, то вона може зазначити «плюс» (+) до рівня своєї нефінансової звітності. Наприклад, звітність з рівнем B+ означатиме, що компанія надала інформацію про значну кількість (але не всі) показники GRI та провела верифікацію нефінансового звіту.

Кінцевою фазою процесу підготовки нефінансового звіту за системою GRI є його оприлюднення, яке, окрім як на корпоративному веб-сайті компанії, може здійснюватись шляхом повідомлення GRI про підготовлену звітність. Таке повідомлення може бути у формі простого листа із наданням паперової чи електронної копії звіту компанії або реєстрації звіту в онлайн-базі звітів на порталі GRI. Компанія також може надіслати запит до GRI на проведення перевірки задекларованого нею рівня застосування системи GRI.