50. Соціальна відповідальність в конфліктні часи – бізнес, держава, громадяни.

Центр «Розвиток КСВ» (надалі – центр) організував у м. Києві конференцію «Корпоративна соціальна відповідальність у конфліктні часи». Захід відбувся в рамках щорічного Національного конкурсу бізнес-кейсів з КСВ. Партнери –EY і ДТЕК. Інтелектуальним партнером стала Києво-Могилянська бізнес-школа.

У ході конференції 27 спікерів поділилися досвідом своїх компаній у конфліктні часи, а волонтери висловилися з питання допомоги від бізнесу.

Марина Саприкіна, керівник «Розвиток КСВ», зауважила: «У цьому році центр спільно з партнерами вирішив відмовитися від традиційного формату конкурсу і просто зібрати практики компаній у конфліктні часи. На думку міжнародних експертів, корпоративна соціальна відповідальність (надалі – КСВ) у такі періоди включає три види діяльності: комплаєнс, принцип «не зашкодь» (do no harm) і миротворчі дії. Аналіз цих практик свідчить, що українські компанії вже вийшли за рамки КСВ і досягли рівня «сталого розвитку» (sustainability), інвестуючи в розвиток країни».

«Досвід прийняття рішень в кризових ситуаціях є унікальним. Дослідження та конференція, проведені Центром «Розвиток КСВ» в Україні – це добра нагода узагальнити цей досвід та зробити висновки, які дозволять нам бути ефективнішими, а значить – сильнішими», – Наталія Теленкова, керівник комітету з питань корпоративної відповідальності компанії EY в Україні.

На початку конференції центр надав результати дослідження щодо ролі бізнесу в розвитку країни, а саме:

1) роль бізнесу в конфліктні часи стає сильнішою;

2) компанії беруть участь у подіях 2014 року через інвестиції в розвиток і безпеку персоналу, допомогу Майдану, армії та вимушеним переселенцям, а також просто розвиваючи свій бізнес;

3) співробітники компаній були учасниками Майдану переважно з власної ініціативи;

4) наслідки: прояв патріотизму, згуртованість працівників і стрес;

5) компанії здебільшого допомагають армії;

6) не у всіх організацій є мобілізовані співробітники, але там, де це сталося, «своїх не залишають»;

7) компанії розпочали готувати плани на випадок воєнних дій;

8) компанії допомагають вимушеним переселенцям, а звільненим містам – лише у відповідь на окремі звернення (в т. ч. місцевих адміністрацій);

9) у комунікаціях зі співробітниками найважливішими є участь першої особи, захищеність, стриманість і підтримка патріотичного настрою;

10) додаткові проекти розвитку країни, що реалізують компанії: відповідно до пріоритетів держави (енергонезалежність, протидія корупції), консультування та експертиза урядових структур, позитивна комунікація з партнерами і клієнтами, неперервна робота компанії та розвиток регіонів.