- •Поняття соціальної відповідальності. Основні рівні відповідальності ділової організації.
- •2. Основні переваги впровадження соціальної відповідальності для суспільства, держави та бізнесу.
- •3. Основні положення концепції корпоративної соціальної відповідальності (ксв)
- •4. Особливості впровадження соціальної відповідальності в Україні.
- •5. Впровадження соціальної відповідальності в практики та процедури компанії.
- •6. Основні моделі корпоративної соціальної відповідальності.
- •7. Корпоративна соціальна відповідальність як конкурентна перевага сучасних компанії.
- •8. Соціальна відповідальність освіти та науки.
- •10. Внутрішнє і зовнішнє середовище ксв. Концепція заінтересованих сторін.
- •9. Зв'язок ксв та репутації компанії.
- •Моделі аналізу заінтересованих сторін.
- •Основні міжнародні ініціативи як чинник формування і розвитку ксв.
- •Соціальна відповідальність держави.
- •Етичні кодекси: Керівні принципи для розробки ефективного етичного кодексу.
- •Відповідальність споживача. Відповідальне споживання.
- •25. Приватне життя та життя компанії. Секретність та шпіонаж
- •27. Основні споживчі права
- •28. Соціально відповідальний маркетинг
- •29. Відповідальна реклама
- •30. Принципи добросовісної конкуренції
- •31. Відповідальність компаній щодо партнерів по бізнесу
- •32. Принципи відповідальних закупівель
- •33. Вплив громади на роботу компаній та відповідальність компаній перед населенням
- •34. Розвиток партнерств з органами державної та місцевої влади
- •35. Співпраця бізнес-структур з неурядовими організаціями
- •36. Екологічні аспекти корпоративної соціальної відповідальності
- •37. Суть та значення відповідального ставлення організацій до довкілля
- •38. Інформаційна політика в сфері ксв
- •39. Соц. Звітність. Стандарти в обл.. Ксв.
- •40. Етапи підготовки соціального звіту
- •41. Соціальний аудит. Методи та процедури оцінювання ефективності програм ксв
- •42. Міжнародна звітність та формування міжнародної ділової репутації
- •43. Глобальний договір оон
- •44. Стандарт iso 26000 – суть та основні положення
- •45. Види комунікації з питань соціальної відповідальності
- •46. Концепція стійкого (сталого) розвитку
- •47. Концепція «Зеленого офісу»
- •48. Соціальна відповідальність змі
- •49. Управління ксв. Роль менеджера з ксв в компаніях
- •50. Соціальна відповідальність в конфліктні часи – бізнес, держава, громадяни.
50. Соціальна відповідальність в конфліктні часи – бізнес, держава, громадяни.
Центр «Розвиток КСВ» (надалі – центр) організував у м. Києві конференцію «Корпоративна соціальна відповідальність у конфліктні часи». Захід відбувся в рамках щорічного Національного конкурсу бізнес-кейсів з КСВ. Партнери –EY і ДТЕК. Інтелектуальним партнером стала Києво-Могилянська бізнес-школа.
У ході конференції 27 спікерів поділилися досвідом своїх компаній у конфліктні часи, а волонтери висловилися з питання допомоги від бізнесу.
Марина Саприкіна, керівник «Розвиток КСВ», зауважила: «У цьому році центр спільно з партнерами вирішив відмовитися від традиційного формату конкурсу і просто зібрати практики компаній у конфліктні часи. На думку міжнародних експертів, корпоративна соціальна відповідальність (надалі – КСВ) у такі періоди включає три види діяльності: комплаєнс, принцип «не зашкодь» (do no harm) і миротворчі дії. Аналіз цих практик свідчить, що українські компанії вже вийшли за рамки КСВ і досягли рівня «сталого розвитку» (sustainability), інвестуючи в розвиток країни».
«Досвід прийняття рішень в кризових ситуаціях є унікальним. Дослідження та конференція, проведені Центром «Розвиток КСВ» в Україні – це добра нагода узагальнити цей досвід та зробити висновки, які дозволять нам бути ефективнішими, а значить – сильнішими», – Наталія Теленкова, керівник комітету з питань корпоративної відповідальності компанії EY в Україні.
На початку конференції центр надав результати дослідження щодо ролі бізнесу в розвитку країни, а саме:
1) роль бізнесу в конфліктні часи стає сильнішою;
2) компанії беруть участь у подіях 2014 року через інвестиції в розвиток і безпеку персоналу, допомогу Майдану, армії та вимушеним переселенцям, а також просто розвиваючи свій бізнес;
3) співробітники компаній були учасниками Майдану переважно з власної ініціативи;
4) наслідки: прояв патріотизму, згуртованість працівників і стрес;
5) компанії здебільшого допомагають армії;
6) не у всіх організацій є мобілізовані співробітники, але там, де це сталося, «своїх не залишають»;
7) компанії розпочали готувати плани на випадок воєнних дій;
8) компанії допомагають вимушеним переселенцям, а звільненим містам – лише у відповідь на окремі звернення (в т. ч. місцевих адміністрацій);
9) у комунікаціях зі співробітниками найважливішими є участь першої особи, захищеність, стриманість і підтримка патріотичного настрою;
10) додаткові проекти розвитку країни, що реалізують компанії: відповідно до пріоритетів держави (енергонезалежність, протидія корупції), консультування та експертиза урядових структур, позитивна комунікація з партнерами і клієнтами, неперервна робота компанії та розвиток регіонів.
