- •Поняття соціальної відповідальності. Основні рівні відповідальності ділової організації.
- •2. Основні переваги впровадження соціальної відповідальності для суспільства, держави та бізнесу.
- •3. Основні положення концепції корпоративної соціальної відповідальності (ксв)
- •4. Особливості впровадження соціальної відповідальності в Україні.
- •5. Впровадження соціальної відповідальності в практики та процедури компанії.
- •6. Основні моделі корпоративної соціальної відповідальності.
- •7. Корпоративна соціальна відповідальність як конкурентна перевага сучасних компанії.
- •8. Соціальна відповідальність освіти та науки.
- •10. Внутрішнє і зовнішнє середовище ксв. Концепція заінтересованих сторін.
- •9. Зв'язок ксв та репутації компанії.
- •Моделі аналізу заінтересованих сторін.
- •Основні міжнародні ініціативи як чинник формування і розвитку ксв.
- •Соціальна відповідальність держави.
- •Етичні кодекси: Керівні принципи для розробки ефективного етичного кодексу.
- •Відповідальність споживача. Відповідальне споживання.
- •25. Приватне життя та життя компанії. Секретність та шпіонаж
- •27. Основні споживчі права
- •28. Соціально відповідальний маркетинг
- •29. Відповідальна реклама
- •30. Принципи добросовісної конкуренції
- •31. Відповідальність компаній щодо партнерів по бізнесу
- •32. Принципи відповідальних закупівель
- •33. Вплив громади на роботу компаній та відповідальність компаній перед населенням
- •34. Розвиток партнерств з органами державної та місцевої влади
- •35. Співпраця бізнес-структур з неурядовими організаціями
- •36. Екологічні аспекти корпоративної соціальної відповідальності
- •37. Суть та значення відповідального ставлення організацій до довкілля
- •38. Інформаційна політика в сфері ксв
- •39. Соц. Звітність. Стандарти в обл.. Ксв.
- •40. Етапи підготовки соціального звіту
- •41. Соціальний аудит. Методи та процедури оцінювання ефективності програм ксв
- •42. Міжнародна звітність та формування міжнародної ділової репутації
- •43. Глобальний договір оон
- •44. Стандарт iso 26000 – суть та основні положення
- •45. Види комунікації з питань соціальної відповідальності
- •46. Концепція стійкого (сталого) розвитку
- •47. Концепція «Зеленого офісу»
- •48. Соціальна відповідальність змі
- •49. Управління ксв. Роль менеджера з ксв в компаніях
- •50. Соціальна відповідальність в конфліктні часи – бізнес, держава, громадяни.
45. Види комунікації з питань соціальної відповідальності
Комунікація критично важлива для багатьох різних функцій СВ: демонстрації підзвітності і прозорості; допомоги у залученні і створенні діалогу з зацікавленими сторонами;
Розгляді правових та інших вимог щодо розголошення інформації, пов’язаної з СВ;
Демонстрації дотримання організацією її зобов’язань щодо СВ та реагування на інтереси зацікавлених сторін і очікування суспільства в цілому; Підвищення обізнаності як всередині,так і поза межами організації щодо її стратегій і завдань планів, діяльності та викликів щодо СВ;
Забезпечення інформації про впливи дій організацій, її продукції і послуг, і як впливи змінюються через якийсь час;
Допомоги у залученні і мотивації працівників та інших сторін, для підтримки діяльності організації у сфері СВ;
Сприяння порівнянню зі схожими організаціями, які можуть стимулювати удосконалення у використанні СВ;
Покращення репутації організації у сфері відповідальної діяльності, відкритості, цілісності і підзвітності з метою посилення довіри зацікавлених сторін до організації
46. Концепція стійкого (сталого) розвитку
Сталий ро́звиток (англ. Sustainable development) — загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.
Ряд теоретиків і прихильників сталого розвитку вважають його найперспективнішою ідеологією 21 століття і навіть усього третього тисячоліття, яка, з поглибленням наукової обґрунтованості, витіснить усі наявні світоглядні ідеології, як такі, що є фрагментарними, неспроможними забезпечити збалансований розвиток цивілізації.
Сталий розвиток — це керований розвиток. Основою його керованості є системний підхід та сучасні інформаційні технології, які дозволяють дуже швидко моделювати різні варіанти напрямків розвитку, з високою точністю прогнозувати їх результати та вибрати найбільш оптимальний.
Водночас з'явились дослідження американського вченого Н. Джорджеску-Рогена, який пов'язує розвиток економіки з природними обмеженнями та робить спроби поєднати термодинаміку з економікою довкілля. Дослідження Н. Джорджеску-Рогена проводились незалежно від К. Боулдинга, який у 1966 р. був визнаний за обґрунтування довкільних проблем принципу рівноваги речовини, а також від Г.Айреса і Л.Кохрсена, які використовували підхід балансу матеріалів та вхідних і вихідних системах[1].
Варто відзначити, що досягнення оптимального варіанта розвитку декларують ряд країн, у кожної країни свій шлях розвитку. В одних цей шлях «тільки починається, у інших вже розпочався, треті вже стали на шлях сталого економічного розвитку (США, Японія, країни Європейського Союзу)» [2]. Існує багато і таких країн, яким не до сталого розвитку і вони його не сприймають. На перше місце вони ставлять одну стратегічну мету — вижити. Саме такі країни провокують загрози, що поширюються до інших держав та їхніх регіонів. Досягти сталого розвитку регіонів надзвичайно важко, адже близьке сусідство з іншими державами формує загрозу екологічної небезпеки, а глобалізація, що стрімко набрала обертів, сприяє утворенню та загостренню економічних та соціальних небезпек, що зрештою торкаються регіонального розвитку.
Концепція сталого розвитку ґрунтується на п'яти головних принципах:
-Людство дійсно може надати розвитку сталого і довготривалого характеру, для того щоб він відповідав потребам людей, що живуть зараз, не втрачаючи при цьому можливості майбутнім поколінням задовольняти свої потреби.
-Обмеження, які існують в галузі експлуатації природних ресурсів, відносні. Вони пов'язані з сучасним рівнем техніки і соціальної організації, а також із здатністю біосфери до самовідновлення.
-Необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і всім надати можливість реалізувати свої надії на благополучніше життя. Без цього сталий і довготривалий розвиток просто неможливий. Одна з головних причин виникнення екологічних та інших катастроф — злидні, які стали у світі звичайним явищем.
-Необхідно налагодити стан життя тих, хто користується надмірними засобами (грошовими і матеріальними), з екологічними можливостями планети, зокрема відносно використання енергії.
-Розміри і темпи росту населення повинні бути погоджені з виробничим потенціалом глобальної екосистеми Землі, що змінюється.
