41. Соціальний аудит. Методи та процедури оцінювання ефективності програм ксв

Соціальний аудит – процес, який дозволяє організації оцінити і продемонструвати її вклад у вирішення соціальних, економічних та екологічних проблем.

Сучасний соціальний аудит оцінює організацію і демонструє внесок у вирішення соціальних, економічних і екологічних завдань. Такий аудит дозволяє зрозуміти, яким чином діяльність організації відповідає суспільним цілям і цінностям, оцінити міру досягнення некомерційних цілей, шляхом систематичного і регулярного моніторингу її діяльності і поглядів представників різних груп інтересів.

Соціально відповідальна компанія діє відповідно до законодавчих, етичних норм і суспільних очікувань, піклується про умови праці і соціальні блага своїх працівників, будує свої стосунки з партнерами на принципах дотримання професійних стандартів діяльності, фінансовій відповідальності, вносить вклад в покращення соціально-економічної ситуації, підвищення якості життя населення, піклується про збереження довкілля.

Складені за результатами соціального аудиту публічні звіти інформують суспільство, акціонерів, співробітників, партнерів і клієнтів про темпи реалізації планів підприємства у напрямі соціального забезпечення, економічної і екологічної стабільності.

Метод "збалансованої оцінки показників" (The Balanced Scorecard) є ефективним для компаній, що випробовують потребу в кількісній оцінці і управлінні цінністю компанії для акціонерів, у тому числі соціальною цінністю. Метод є моделлю оцінки ефективності, заснованою на комбінації фінансових показників попередньої діяльності і оцінці мотивів для подальшої роботи. Модель заснована на обліку чотирьох основних чинників: фінансових показників, стосунків з клієнтами, внутрішніх бізнес-процесів, інновацій і навчання. Метод дозволяє досягти балансу між короткостроковими і довгостроковими цілями компанії і балансу між фінансовими і нематеріальними критеріями оцінки. В даний час цей метод вже використовується деякими компаніями, одна з яких є Citibank, з 1997 р. що включила оцінку соціальної цінності корпоративної діяльності в свою систему звітності. Метод "потрійного підсумку" (The Triple Bottom Line) був розроблений британською консультаційно-аналітичною організацією, що вперше висунула Концепцію "потрійного підсумку", який враховує наступні три чинники: економічні результати діяльності, екологічні результати діяльності і соціальні результати діяльності. Використовуючи інструменти виміру повної чистої цінності діяльності, стає можливим дати кількісну оцінку користі або збитку довкіллю. Можна також оцінити соціальний вклад діяльності за допомогою визначення обсягу отриманих або марно витрачених знань і навиків або через розробку інструментів кількісної оцінки соціального капіталу. В цілому всі ці методи дозволяють компаніям оцінювати свої соціальні програми і ведуть до зміцнення репутації компаній.

В Україні тема соціального аудиту знаходиться поки що в стадії первинного дослідження і попереднього обговорення у середовищі спеціалістів.

Методи і процедури оцінювання ефективності програм КСВ

Метод порівняльного аналізу. Дана модель розроблена організацією «Лондонська група порівняльного аналізу» (London Benchmarking Group - LBG). Основними поняттями цієї моделі є добродійність, вклад в місцеву комерційну ініціативу і основні види ділової активності. Модель порівняльного аналізу базується на показниках корпоративних інвестицій в місцеві співтовариства. На вершині піраміди - філантропічна діяльність, що фінансується з бюджету інвестицій в місцеві співтовариства як реакція на їх запити; нижче, на другій ступені - також інвестиції в місцеві співтовариства, але тут компанія займає активнішу позицію і діє спільно з партнерами - НУО і іншими зацікавленими учасниками. На третьому рівні - комерційні ініціативи, які також приносять вигоди співтовариствам, їх фінансування ведеться з маркетингового бюджету компанії. В основі піраміди лежить основна бізнес-діяльність з її соціальними діями і ефектами. Дана модель виходить з того, що вся соціально значима діяльність компанії є додатковою до її основної діяльності. Потім, на основі повних визначень основних понять, розроблених LBG, стає можливим виробляти матеріальну оцінку витрат компанії, матеріальних і нематеріальних ресурсів, включаючи робочий час співробітників і інші види безпосередньої соціальної діяльності. Наприклад, коли співробітники компанії добровільно витрачають час на соціальні проекти, розрахунок вкладу компанії повинен включати відповідну долю заробітної плати і накладних витрат. Така модель також допомагає компаніям в проясненні мотивів своїй діяльності в соціальних проектах. В процесі такого аналізу також можливо визначити безпосередній соціальний вклад компанії по таких показникам, як кількість членів співтовариства, що дістали користь від діяльності компанії, об'єм матеріальних і інших ресурсів, залучених для реалізації програми з інших джерел, а також безпосередня вигода для бізнесу компанії. В даний час компанії і їх соціальні партнери зайняті розробкою показників, що описують кінцеві результати діяльності.

Економічний ефект програми КСВ = Р (результати ∆П) – З (понесені витрати на програму)

Ефективність = Р/З

Bt – вигоди від проекту у рік t;

i – ставка дисконту;

T – кількість років експлуатації проекту;

I – інвестиції;

NPV – чиста приведена вартість.