37. Суть та значення відповідального ставлення організацій до довкілля

В світі існує багато юридичних справ і відомо багато прикладів як фірми експлуатували, зловживаючи, зовнішнє середовище, наносили йому шкоду: забруднювали річки, ґрунти, повітря, призводили до вичерпування природних ресурсів, до вимирання тварин. Наслідки виробництва створюють серйозну загрозу здоров’ю і безпеці людини.

Світ змінився: високий технологічний рівень породив більше проблем, ніж може їх розв’язати. Деякі галузі, зокрема, видобувна, хімічна, паливно-енергетична, транспорт разом із численними підприємствами обробної промисловості зробили значний внесок у те, що ми сьогодні називаємо «кризою навколишнього середовища».

На сьогоднішній день необхідно, щоб бізнес усвідомив, що якщо ми хочемо жити у придатному для життя навколишньому середовищі, бізнес повинен виробляти товари і отримувати прибуток у той спосіб, який узгоджується із захистом та збереженням світу природи.

Превентивний підхід організації до вирішення екологічних проблем

На сьогоднішній день цивілізація створила дуже багато нових матеріалів, нових приладів, техніки, устаткування, продуктів харчування, генно-модифікованих організмів, нанотехнологій, наноматеріалів і т. ін. Всі вони є не завжди дружніми до людини та до довкілля. Але стан справ такий, що людина не має права на помилку. Тому людина по відношенню до результатів своєї діяльності повинна використовувати превентивний обережний підхід.

38. Інформаційна політика в сфері ксв

Корпоративна соціальна відповідальність в інформаційній політиці підприємства полягає в наданні своєчасної, достовірної, зрозумілої, доступної інформації про діяльність підприємства працівникам підприємства, інвесторам, постачальникам, споживачам, органам державної влади, бізнес-партнерам.

Однак у цьому визначенні слід зробити уточнення: розголошеною може бути та інформація, яка не становить комерційної таємниці підприємства. За Господарським кодексом України, відомості, пов’язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб’єктів господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб’єктів господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. За неправомірне збирання, розголошення або використання відомостей, що є комерційною таємницею, винні особи несуть відповідальність, установлену законом.

Фінансова звітність виступає джерелом інформації про фінансовий стан підприємства. Вона містить інформацію про результати господарської діяльності підприємства, яка потрібна акціонерам, інвесторам, банкам, державним фінансовим органам. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Ретельне вивчення фінансових звітів розкриває причини успіхів і невдач у роботі підприємства. Щоб забезпечити виживання підприємства в сучасних умовах, управлінський персонал має навчитися реально, професійно оцінювати і надавати інформацію про фінансовий стан свого підприємства, а також аналізувати діяльність конкурентів.

Нефінансова звітність (звітність зі сталого розвитку)– це документально оформлена сукупність даних комерційної організації, що відображає середовище існування компанії, принципи та методи співпраці з заінтересованими сторонами, результати діяльності компанії в економічній, соціальній та екологічній сфері життя суспільства. За визначенням Глобальної ініціативи зі звітності (GRI – Global Reporting Initiative) термін «звітність зі сталого розвитку» означає звітність, яка охоплює одночасно економічні, екологічні та соціальні аспекти діяльності організації. Нефінансова звітність є інструментом КСВ. В свою чергу, КСВ – це концепція, згідно з якою компанії добровільно інтегрують соціальні та екологічні аспекти у свою комерційну діяльність та взаємодію із зацікавленими сторонами (ЄС, 2001). Отже, це фінансове звітування має застосовуватись у зв'язці зі системою управління КСВ.

Як і будь-який інший інструмент управління, нефінансова звітність повинна нести вигоди для компанії. Важливо розуміти, що вигоди від нефінансової звітності тісно пов'язані з вигодами від ведення бізнесу в соціально відповідальний спосіб та від бізнес-процесів, вибудованих навколо нефінансової звітності.

1. Нефінансова звітність допомагає компанії розбудувати процес управління КСВ.

Під час підготовки звіту компанія отримує можливість проаналізувати власну стратегію, провести об'єктивну оцінку нефінансових ризиків, залучити менеджерів, відповідальних за функціональні напрямки, до визначення ролі та оцінки впливу компанії на суспільство. За вмілого використання звітування здатне стати інструментом стратегічного планування діяльності компанії.

2. Нефінансова звітність будує довіру до компанії з боку різних груп впливу .

Для працівників компанії соціальна звітність є значним стимулом і доказом статусності роботи, роз'яснюючи соціальну вагу їхньої роботи. Звітність також допомагає компанії у розбудові іміджу відповідального роботодавця, зокрема серед молодих спеціалістів. Неурядові організації, бізнес-партнери, державні органи, споживачі певною мірою також формують своє ставлення до компанії з врахуванням наявності та змісту нефінансової звітності. Нефінансова звітність може опосередковано сприяти створенню партнерств, зокрема міжсекторних. Наявність нефінансової звітності підвищує шанси компанії стати партнером значущих інституцій, зокрема міжнародних.

3. Нефінансова звітність підвищує прозорість компанії

Наявність нефінансової звітності поряд із фінансовою дозволяє зацікавленим особам отримувати інформацію про соціальні та екологічні аспекти діяльності компанії в комплексі з інформацією про економічні результати. Це дозволяє ефективно оцінювати ризики бізнесу (зокрема довгострокові), що стає важливим фактором оцінки діяльності компаній з боку акціонерів, інвесторів та кредиторів. Наявність нефінансової звітності за певних умов може дозволити збільшити капіталізацію компанії, зменшити вартість фінансового ресурсу або продовжити термін залучення фінансових ресурсів.

4. Звітування підвищує готовність компанії до роботи на інших ринках

Наявність нефінансової звітності у компанії, зокрема з українським капіталом, є сигналом про її зрілість, що у багатьох випадках стає у нагоді під час виходу на ринки інших країн. Розробка та впровадження бізнес-процесу нефінансового звітування дозволяє компанії бути організаційно спроможною до роботи на ринках, де питання соціальної відповідальності бізнесу можуть мати більше значення, ніж в Україні. Зокрема в деяких країнах ЄС нефінансова звітність є обов'язковою (Франція, Данія та ін.), а групи впливу (неурядові організації,інвестори, ЗМІ) активно відслідковують нефінансові аспекти діяльності компаній. Також компанії, які звітують щодо нефінансових аспектів діяльності, отримують переваги під час процедур державних закупівель та/або впровадженні державних програм і проектів. А отже, для них нефінансова звітність є істотним фактором конкуренції.

5. Нефінансова звітність зміцнює ділові відносини та сприяє розширенню ринків

Ефективна комунікація з бізнес-партнерами дозволяє компанії отримати репутаційні вигоди як прозорої і відкритої до співпраці через встановлення чітких вимог до контрагентів та відкритості щодо принципів своєї роботи. Міжнародні компанії все активніше виставляють вимоги щодо соціальних та екологічних аспектів діяльності своїх постачальників. Наявність нефінансової звітності дозволяє українським компаніям зберегти та розширити бізнес з транснаціональними компаніями та вийти на ринки, де КСВ є фактором конкурентної боротьби (високі вимоги від споживачів) і які, як правило,мають вищу рентабельність.