Обсяги виробництва та реалізації продукції

Продукція	2013				2014
	Реалізовано, ц.	Вироблено, ц.	Відхилення виробл. до реалізовано			Реалізовано, ц.	Вироблено, ц.	Відхилення виробл. до реалізовано
			+/-	%				+/-	%
кукурудза на зерно	44862	42200	-2662	-6		39866	35216	-4650	-12
соняшник	12587	5030	-7557	-60		7400	3500	-3900	-53

Джерело: сформовано за даними підприємства

Очевидно, що збутова діяльність підприємства є достатньо ефективною, адже реалізація кукурудзи на зерно на 6 та 12 % , а соняшнику на 60 та 53% більше у 2013 та 2014 році відповідно.

Ефективне стратегічне управління маркетинговою діяльністю в цілому сприяє підвищенню конкурентоспроможності. Одним з таких важливих засобів є складова комплексу маркетингу – маркетингові комунікації або просування. Виділяють чотири основних засоби комунікації: реклама, формування суспільної думки, персональний продаж та стимулювання збуту [3, с. 81].

Одним із дієвих засобів стимулювання продажу насінницької продукції є реклама. Вона являє собою комунікативний зв'язок між виробником посівного матеріалу і його споживачем, що в часі збігається з просуванням товару на ринку. Оперативне забезпечення споживачів інформацією про наявність посівного матеріалу у виробників повинно стати основою успішного функціонування внутрішнього ринку селекційно насінницької продукції соняшнику. Великий обсяг інформації сільськогосподарським підприємствам надає український інформаційно-рекламний щомісячник "Пропозиція". На його сторінках можна прочитати багато інформаційних повідомлень Державної комісії з випробування сортів рослин стосовно внесених до Реєстру нових сортів та гібридів сільськогосподарських культур та їх районування на території України, новин у галузі селекції та генетики, сучасних технологій, рекламних оголошень різних фірм і господарств щодо наявності посівного матеріалу, його реалізаційних цін та багато іншого.

Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами.

Оголошення і реклама в газетах і журналах є одним з найважливіших засобів реклами ПП «Альтаїр». Засоби масової інформації використовуються і як інструмент подачі реклами і як одна із форм зв’язків з громадськістю. Для ПП «Альтаїр» доцільно подавати загальну інформацію в спеціальних виданнях. В регіональних виданнях, які мають найбільші тиражі можна публікувати як пряму рекламу продукції та підприємства, так і інформацію про окремі заходи: дні поля, семінари, дегустації, дні працівника сільського господарства тощо.

Вибір каналу збуту визначає діяльність підприємства на роки вперед, тому головним питанням є визначення стратегії збуту, що дозволяє уникнути рішень, які заважають розширенню збутової діяльності. Становлення оптового ринку сільськогосподарської продукції вимагає достатньої кількості продукції, придатної для реалізації (тобто достатньої кількості продавців), а також достатньої кількості покупців, що можливо при розвитку виробництва сільськогосподарської продукції в крупних сільськогосподарських підприємствах, створенні торгівельно-закупівельних кооперативів, фірм, об'єднань і підприємств із зберігання, переробки.

Функціонування систем розподілу продукції ПП «Альтаїр» характеризується такими властивостями:

• розподіл товарів на ринку виконується переважно через посередницькі мережі по мірі подрібнення партій товарів, що є об’єктами конкретної операції купівлі-продажу, по мірі руху товару всередині каналу розподілу;

• ПП «Альтаїр» заохочує посередників до співпраці шляхом проведення політики надання суттєвих цінових знижок з метою забезпечення ритмічності свого виробництва та збільшення обсягів продукції, що виробляється. При цьому зменшується прибуток ПП «Альтаїр» від реалізації кожної одиниці товару, проте зростає маса прибутку;

• ринок продовольства, як будь-який ринок споживчих товарів, характеризується більшою довжиною каналів розподілу у порівнянні з ринками сировинної продукції, товарів виробничо-технічного призначення тощо.

• інфраструктурна складова системи розподілу продукції на вітчизняному ринку сільськогосподарської продукції вигідно відрізняє його від ринків інших товарів, проте її стан та рівень розвитку все ще залишає бажати на краще.

Забезпечення ефективної роботи виробників продовольства та наближення продовольчої продукції до кінцевого споживача неможливе без побудови та використання дієздатних та раціональних, з позицій всіх учасників ринкових процесів, систем розподілу продукції [37, с. 183].

На українському сільськогосподарському ринку функціонує велика кількість комерційних посередників, що призводить до зростання збутових ланцюгів та цін. Зерновий ринок включає посередників трьох рівнів: посередники першого рівня виконують певний перелік логістичних та збутових послуг на досить невигідних для ПП «Альтаїр» як первинного товаровиробника, як правило ці оператори ринку володіють капіталом сфери зберігання зерна; другий рівень учасників каналів розподілу складають крупні посередники, що обслуговують внутрішній ринок та виконують масштабні закупки для експортерів, їх постачальниками є перші посередники та досить часто крупні виробники; третій рівень складають підприємства-експортери, підприємства держрезерву зерна та крупні переробні підприємства, їх цільова споживацька аудиторія знаходиться або вже поза межами українського зернового ринку, або на ринках продуктів більш глибокої переробки зерна. Прямий збут продукції не є широко розповсюдженим каналом розподілу продукції для ПП «Альтаїр», в першу чергу, через те, що аграрне підприємство не в змозі утворювати великі партії стандартної зернової продукції, а отже ПП «Альтаїр» не може конкурувати з посередниками навіть першого рівня тобто ефективно змінювати свою позицію в структурі каналу розподілу продукції.

Тобто через невиважену аграрну політику, яка створила деформовану систему ринкових відносин, ПП «Альтаїр», як виробник, практично не може впливати на ціноутворення на вироблену ним продукцію. „Рівень ціни на аграрну продукцію визначає не пропозиція, а посередники, які платять готівковими коштами і саме тоді, коли вони необхідні. Через це ціна, сформована в такий спосіб, практично не забезпечує прибутку аграрію й виробництво стає збитковим” [58, с. 59]. Натомість, посередник, придбавши продукцію за безцінь, продає її кінцевому споживачеві за ціною, яка забезпечує посереднику високий прибуток.

Окрім зазначеного вище, логістичні системи не завжди працюють на користь підприємства: дефіцит складських приміщень спричинює штучне заниження цін на сільськогосподарську продукцію, особливо в періоди збирання врожаю. А це сприяє тому, що найбільшу вигоду отримує не ПП.«Альтаїр», а власники елеваторів і зерносховищ.

Отже, на сьогоднішній день, маркетинговий потенціал ПП «Альтаїр» є пріоритетним напрямом розвитку підприємства, адже саме від його стану залежить успішне вирішення однієї з найважливіших задач, а саме – забезпечення економічної безпеки. При цьому ефективне функціонування підприємства «Альтаїр» неможливе без існування раціонально організованих ринків сільськогосподарської сировини та продовольства, а отже, передусім, без побудови відповідної інфраструктури цього ринку. Існуюча на сьогоднішній день інфраструктура вітчизняного аграрного ринку є далекою від досконалості.