4. Розвиток трансп. Системи у період Великих географічних відкриттів.

У 15 ст. у Європі з’явилися великі держави з централізованою владою. Це позитивно вплинуло на розв. транспорту. У Франції почали будувати дороги хорошої якості які стали називати шосе ( від Парижа у різні кінці країни)У Великобританії перевез. здійснюв. фургонами. Була мережа постоялих дворів та доріг з твердим покриттям. Геогр. відкриття принесли Європі швидке збагачення. Гроші почали вкладати у розв. різних морських та річкових суден. Водний транспорт став рушієм розв. і торгівлі у подальшому.

Отже, період ХV-ХVІІ ст. х-ється удосконаленням трансп. мережі та трансп. засобів: будуються великі вітрильні кораблі, здійсню. заходи щодо будівн. мережі каналів, виникає державна служба регулярних міжміських сполучень пасажирськ. й поштовими диліжансами. Подорожі стають більш дешевими, створюються численні установи для обслуг. подорожуючих. Попул. у цей період стають поїздки на мінер. води, до відомих навч. центрів Європи, країн з відомими істор. пам’ятками великих цивілізацій Пд. Європи та Пн. Африки.

5. Розвиток трансп. Системи у період промислової і трансп. Революції.

У 18 ст. набули пошир. Перевез. поштовими караванами. При цьому у Рос імперії дороги почали будувати лише за часів Миколи І (поч.. 19 ст.) 1886 р. розробл. двигун внутр. згорання (автопри Даймлер і Бенц) Почалося будівн. доріг за спец технологіями що підвищило їх якість. У кін. 19 ст. Дизель розробив більш економ. двигун внутр. згорання із запалюванням від стискання. у 30 -40 роках 19 ст у Європі та ін. континентах почала з’явл. залізниця. Спочатку в Англії, потім Японія, Індія, Канада, США. 1865 року тур. компанія Томаса Кука організув. подорож на поромі з Британії до США.

Отже, для трансп. системи ХVIII-ХІХ ст. було характерним: “обладнання” сухопутних доріг та регулювання річок; встановлення регулярних рейсів пасажирських та поштових диліжансів; будівництво водних систем, що поєднали річкові мережі за допом. судноходних каналів та подальший розв. річкового транспорту (з’явл. річкові пароплави; річки Рейн, Дунай, Сена, Темза, Ельба, Одер перетворюються на важливі водні артерії); бурхливий розв. морського транспорту, перехід від вітрильного до парового флоту, від дерев’яних суден до використання заліза в будівництві пароплавів; виникнення та широкий розв. залізниць, що, за висловом Г. Гейне, “убили простір”; народження мотоциклів та автомобілів (нім. винахідник із Мангейма Карл Бенц побудував 3-колісний візок з бензиновим двигуном, а Готліб Даймлер удосконалив бензиновий двигун та встановив його на 4-колісному візку); здійснення польотів на повітряних кулях.

Тільки із створенням розгалуженої трансп. мережі, розвитком транспортних засобів та інфраструктури у середині ХІХ ст. стає можливим перетворення поодиноких подорожей на масовий тур. продукт та формування тур. галузі.

6. Загальні особлив. Трансп. С-ми періоду її Інтенсивного розв. (хх ст.)

Загальна транспортна мережа світу на кінець 20 ст. досягла 33 млн км шляхів. Пасажирообіг за останні 50 років зріс у 7 разів і продовжує зростати. У структурі пасажирських і туристичних перевезень переважаю авто на двигунах внутр. згорання і літаки з реактивними двигунами.

У структурі пасажирообігу провідне знач. (14,6 трлн. пас./км, а це приблизно 80%) має автомоб. транспорт (легкові автомобілі та автобуси). Велике поширення автомоб. транспорту поясн. його зручністю та маневреністю. Зменшення вартості легкового транспорту спричинило автомоб. бум та зробило його масовим засобом перевез.. К-сть автомобілів зросла за останні 50 років у 10 разів – з 65 млн. до 650 млн. одиниць. Масового поширення набув автотуризм. Найбільш масовим тур. транспортом залиш. автобус. Його частка складає до 70% від загальної к-сті автомоб. перевезень.

Залізничний транспорт забезпечує 11% світового пасажирообігу. З розвитком мережі швидкісних залізниць пов'язане подальше зростання популярності залізниць при здійсненні подорожей.

За пасажирообігом повітряний транспорт (8%) практично наблизився до рівня залізничного. Фахівці відмічають тісний зв’язок між збільшенням к-сті авіаційних перевезень та розвитком туризму. Кількість цивільних літаків та гелікоптерів становить 44 тис. одиниць. Для подорожей почали використов. швидкісні комфортабельні авіалайнери, що значно скоротило час трансконтинентальних польотів. Авіатранспорт має значний вплив на розширення географії тур. потоків. За прогнозами фахівців, темпи зростання авіаподорожей складатимуть щорічно близько 5%.

На водний транспорт припадає бл. 1% загального пасажироообігу. Упродовж 1950-2000 рр. тоннаж морського торговельного флоту збільшився у 5 разів, склав 490 млн. бр. рег. т.

В Україні в кінці 20 століття почався перехід від трансп. системи Рад. Союзу, однак процес і де повільно і потребує великих капіталовкладень.