37. Стан розв. Внутр. Водної мережі та основні річкові круїзні території:

У світі найгустішу мережу суднохідних річок і каналів мають США , Франція, китай.В Укр су дохід каналів не залиш. зовсім. У 18 ст. за часів Польщі було збудов. канал Вісла – Прип’ять через Зх. Буг. Він використов. для тур. та вантажних перевезень але у підсумку був занедбаний. Свого часу перспективним був Дніпро – Донбас (канал) Однак зараз в укр. Судно плав каналів немає. У рад часи провод. круїзи по Дніпру та Дністру. Зараз річковий туризм є виключно у гірських річках у вигляді сплавів. У Європі перспект. є річки Рейн (Німеччина) Маас, Мозель (Бельгія, Нідерланди, Люксембург) а також Дунай у Словаччині, Угорщині Румунії та Австрії.

Європа корист. найб. Попул. на ринку річкових круїзів. Круїзні маршрути створені в Німеччині, Франції, Великобританії, Нідерландах, Швейцарії, Австрії. Річкові круїзи здійсн. на ділянках: Амстердам – Базель, Амстердам – Страсбург, Страсбург – замки Рейну – Страсбург, Пасау – Будапешт, Амстердам – Бремен, Гамбург – Бремен, Гамбург – Щецин та ін. Круїзний маршрут “Романтичний Рейн”, проходить істор. містами Кельн, Бонн, Дюссельдорф, Вісбаден, Майнц. Після введення у 1992 р. каналу Майн – Дунай з’явилися нові маршрути, напр., Амстердам – Відень.

Дуже відомими на європ. ринку є американські компанії “Єврокруїз” (70 суден) та “Петер Ділман Шиппінг”. Здійснюються маршрути річками та каналами Великобританії, Франції, Нідерландів та Бельгії. На укр. ринку маршрути Рейном пропонує компанія “Транскруїз”.

Попул. в Укр. є круїзи рікою Дніпро на ділянці Київ – Херсон та змішані круїзи “ріка-море” (Київ – Севаст. – Одеса). Маршрути сезонні (травень-жовтень).

Одним із лідерів змішаних круїзів по Дніпру та Чорному морю є створ. у 1990 р. компанія “Червона Рута”. Компанія здійснює маршрути тривал. 10-14 діб на 4-палубних теплоходах “Академік Глушков”, “Генерал Ватутін”, ”Маршал Рибалко”, що розрах. на 280-320 пасаж.. Осн. напрями: Київ – Севастополь – Одеса, Одеса – Севаст. – Київ, Київ – Севастоп. – Одеса – Київ. Вони проход. через Канів, Кременчук, Запоріж., Херсон, Севастополь, Одесу. Гол. спожив. річк. круїзів є особи “третього” віку, що віддають перевагу комфорту, повн. пансіону, постійній близькості берегів, а також цікавим екскур..

Поступово відновлює своє знач. для міжнар. круїзів р. Дунай. Після військових подій у Югославії середня течія Дунаю ще не використов. туроператорами при плануванні маршрутів. У 1990 р. працювали лише 10 суден, на 2000 р. їх к-сть сягнула вже 70. Лише 4 судна укр. Дунайського пароплавства здатні конкурув. з іноз. суднами. Осн. укр.. туроператором на Дунаї є компанія “Транскруїз”.

38. Стан розвитку морської транспортної мережі та формування круїзних територій.

У світі через стрімкий розвиок технологій морська мережа транспорту досить розгалужена. В Укр існує каботажне перевез. між Одесою, Чорноморськом, Миколаєвом, Херсоном також поромні переправи до Болгарії, Грузії, Румунії, Туреччини. Океанічні круїзи зосередж. у наступних регіонах:

• Середземне море, Скандинавія, Далеий Схід (влітку)

• Карибське море , Австралія, Нов Зеландія (взимку)

Найбільше круїз лайнерів мають США , Британія, Норвегія, Німеччина.

Осн. операторами круїзів у зх.. Середземномор’ї є компанії “Коста” та “Айртур”. У сх. Середземномор’ї операторами є компанії “Егейн Ренесанс“ та “Ройял Олімпік”. Компанія “Луїс Круїз Лайн” є лідером в організ. круїзів у Левант, а компанія “НКЛ” контролює 50% чорноморс. круїзного ринку.

До Західно-Африканської круїзної території відносяться порти: Фуншал (о. Мадейра, Португалія), Лас-Пальмас (Канарські о-ви, Іспанія), Дакар (Сенегал), Фрітаун (Сьєрра-Леоне), Монровія (Ліберія).

Африкано-Індійська круїзна терит. включ. у себе порти Сх. Африки: Момбаса (Кенія), Занзібар (Танзанія), Порт-Луї (Маврикій), Бомбей, Мадрас (Індія), Коломбо (Шрі-Ланка), Мале (Мальдіви). Конкуренція між операторами сприяє створ. нових маршр.: включ. о. Мадагаскар, Сейшельські о-ви та о. Маврикій.

До Далекосх. круїзної терит. вход. 45 портів узбер. Японського, Філіппінського, Яванського, Пд.-Китайського морів. Прир. умови цього регіону, істор. об’єкти, традиції місцев. насел. – ідеальні компоненти для розв. круїзн. бізнесу. Але віддаленість регіону від осн. країн-постачальників туристів (США, Канади, економ. розвин. країн Зх. Європи) пояснює, чому до 1980-х рр. тут була відсутня круїзна інфраструктура.

Отже, найбільш попул. серед туристів терит. є: Карибська, Середземномор., Скандинавія. Далекосх. круїзна терит. розв. надзвич. швидко і має усі підст. у недал. майбутн. посісти провід. місце на ринку.

Відбув. активне формув. ін-ктури для прийому круїзних суден у районі Перської та Оманської заток з центром у Дубаї. Цьому сприяло відкриття великого авіавузла регіонального масштабу у Дубаї, що має сполучення із 150 містами світу. У туристів є можливість комбінувати відпоч. в Об’єднаних Арабських Еміратах з комфортаб. Морськ. подорожами. У лютому 2001 р. відкрився новий пасаж. термінал, що дозволив прискорити п-цес посадки (висадки) пасаж. з круїзного лайнеру. Як і в більшості держав регіону Затоки для учасників круїзів створено спрощений режим перетину кордонів. Пасажири прибув. за “морським маніфестом“ і мають право знаход. на терит. країни без візи впродовж 72 год.

З Дубаю здійснюються маршрути до Бахрейну, Катару, Ірану, Оману, до фіордів Ормузької протоки. У зв’язку з політ. нестабільністю у цьому регіоні більшість компаній обережно ставиться до пропозиц. включ. в програми стоянок у портах ісламських держав.