9.2. Характеристики творчої групи

Умови виникнення:

• спільна творча мета

• творчий потенціал

• довіра і бажання ділитися знаннями

• здатність розглядати ідеї як колективне надбання

• навички групового навчання (наприклад, узгодження темпу навчання)

• навички групової роботи (наприклад, застосування на практиці методів творчого мислення, об’єктивізація).

• долає бар’єри, що блокують творчість.

А. Маслоу (2003) виділив ряд бар'єрів, що блокуюють творчість особистості (зокрема в групі) :

• Конформізм – бажання бути схожим на інших; страх висловлювати власну думку, виглядати смішним;

• зовнішня і внутрішня цензура – свідоме або несвідоме придушення нетрадиційних, незвичайних думок;

• ригідність мислення – стереотипність думок, звичка вирішувати типові завдання стандартним способом, що може бути результатом навчання в школі;

• імпульсивність думки – бажання знайти відповідь негайно, непродумані, неадекватні рішення, які виникають при сильній мотивації;

• пізнавальний егоцентризм – нездатність перейти від однієї точки зору до іншої, міняти пізнавальну перспективу.

Інші помилкові стратегії: очікування випадкового осяяння ідеєю, пошук оригінального рішення заради оригінальності, пристосування до навколишнього світу, а не прагнення до його зміни.

Командоутворення – складна річ і зараз є певне розчарування у цьому напрямку. П. Сенге: «В нормальних умовах конфлікти між менеджерами замовчуються, згладжуються заради славнозвісного командного духу. А при більш-менш серйозних випробуваннях такі команди перетворюються на групу конфліктуючих індивідуалістів, або слухняних виконавців волі найбільш сильного менеджера».

Структура творчих груп

Творча група обов'язково повинна включати хоча б одного генератора ідей. Людина, у якої не виникають нові ідеї, теж може виконувати важливі функції: оцінювача пропонованої ідеї або інформатора, що забезпечує колег корисною інформацією, хоча може перетворитися на баласт.

В учасника творчого колективу ідея може виникнути, але він її не висловлює з двох причин. Перша: людина не упевнена в її цінності або соромиться її висловити, особливо у присутності авторитету. Ця боязкість долається невеликим спеціальним навчанням або практикою роботи в творчому колективі. Друга причина: бажання одноосібно використовувати виниклу у нього ідею. Тут питання переходить вже в площину моралі. Потрібно роз'яснити такому працівникові, що «своя» ідея виникла у нього в результаті колективного обговорення питання, в неї як «сировина» увійшли пропозиції і ідеї партнерів. Важливим може бути приклад інших: розглядати ідеї як колективне надбання.

Необхідним учасником творчої групи є «резонатор», тобто людина, яка уміє переформулювати нову ідею, розкрити її суть, надати їй адекватне вираження (словесне, графічне, символічне, тощо). Цей процес називається об'єктивізацією. Її необхідність виникає у зв'язку з тим, що не всі «генератори» можуть виразити свою ідею зрозуміло і переконливо.

Об'ективізація нової ідеї відбувається, як правило, в діалозі «генератора» і «резонатора». Її важливість полягає в тому, що нерозуміння партнерами творчого спілкування один з одним повністю блокує процес рішення творчої задачі.

При індивідуальній творчості процес об’єктивізації ідеї нерідко затягується на довгі роки, інколи навіть здійснюється не самим автором ідеї, а його послідовниками. У творчому колективі при безпосередньому вирішенні задачі об’єктивізація істотно прискорюється.

Це пояснюється тим, що, по-перше, потреба в роз'ясненні нової ідеї виникає при колективній творчості негайно вслід за її виявленням; по-друге, у висококваліфікованому творчому колективі його члени володіють практичними навичками об’єктивізації, добре розуміють один одного, знають, що нова ідея найчастіше спочатку має вигляд «бридкого каченяти», якому треба допомогти перетворитися на «лебедя».

Як приклад ефективної творчої групи можна згадати легендарних «Біттлз». Дж. Леннон і П.Маккартні зробили переворот в поп-музиці своєю спільною творчістю, не дивлячись на те, що були абсолютно різними людьми за характером і світоглядом (що нерідко приводило до конфліктів у творчому процесі). Для того, щоб перетворити їх креативність на інновації, був потрібен посередник, роль якого взяв на себе Джордж Мартін.

Загалом, повинен бути баланс між тими, хто висуває нові ідеї, і тими, хто їх просуває. Іноді ці два таланти зустрічаються в одній людині, але люди, як правило, володіють або одним, або іншим. Тому важливим учасником творчої групи є «впроваджувач», той, хто доводить ідею до створення креативного продукту.

«Генератори» ідей можуть дати імпульс для тих, хто не вважає себе креативним (ефект втягування, копіювання). Варто згадати в цьому відношенні слова С. Далі, який сказав: «якщо хочеш бути генієм – притворись ним».

Стратегії розвитку творчого потенціалу групи мають багато спільного зі стратегіями, сформульованими для особистості, і повинні послідовно застосовуватися організаціями, що прагнуть бути креативними.