Рекомендована література:

(1-10)

Тема 3. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні План вивчення теми

1. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.

2. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності.

Навчальні цілі: ознайомити студентів із функціональними стилями у їхній майбутній фаховій діяльності

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

1. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів

Будь-який фахівець має добре володіти офіційно-діловим (складання ділових паперів), науковим (розуміння фахової термінології) та розмовним стилем, щоб добре уміти презентувати свої знання, розв’язати складну виробничу ситуацію тощо

Офіційно-діловий стиль: призначення, ознаки та мовні засоби

Офіційно-діловий стиль є одним із найдавніших стилів.Основна його функція - комунікативна. Метою офіційно-ділового стилю є регулювання ділових стосунків у всіх сферах громадського життя. Визначальними рисами його є точність і стандартність, однозначність викладу й адекватність розуміння, чіткість і послідовність. Переважно він має писемну форму, отже належить до книжних стилів, хоча існує і в усному варіанті (доповіді на зборах, оперативних нарадах, ділові телефонні розмови тощо). Для офіційно-ділового стилю характерні:

- слова з прямим значенням, терміни і шаблони, професіоналізми, відсутність емоційно забарвлених слів;

- складні й складноскорочені слова;

- вживання іменників, які не замінюються займенниками, дієслів теперішнього часу та інфінітив; позаособовий характер дієслів у формі 3-ї особи з невизначено особовим значенням, словесно-цифровий запис числової інформації, переважне використання іменників чоловічого роду на означення професій;

- складні речення і прості, ускладнені зворотами, з прямим порядком слів; безособові речення; за метою висловлювання – розповідні і спонукальні; широко вживаються однорідні члени речення;

- тексти мають чітку організацію, почленовані на пункти, параграфи; висловлювання мають констатуючий, ствердний характер.

Розрізняють такі підстилі офіційно-ділового стилю: законодавчий (укази, закони, статути, постанови), дипломатичний (конвенції, комюніке, ноти, протоколи), адміністративно-канцелярський (заяви, накази, інструкції, довідки, договори, звіти тощо).

Науковий стиль: призначення, ознаки та мовні засоби

Науковий стиль займає вагоме місце як у писемному, так і в усному мовленні. Основною його функцією єпізнавально-інформативна. Метою наукових праць є точний, логічний, однозначний виклад думок автора. Основна форма мислення у науковій галузі – поняття і терміни. Тому для наукового стилю характерні:

• терміни і поняття; сталі словосполучення, що становлять одне поняття; слова у прямому значенні;

– слова суфіксального і префіксального способу творення, складні та складноскорочені слова;

– довгі слова (8, 12 і більше фонем);

– іменний характер текстів, широке вживання прикметників; дієслова здебільше недоконаного виду з позачасовим значенням; використовується 1-ша особа однини для позначення дій автора та 3-тя особа для позначення дій предметів, явищ, понять; однина означає загальне поняття;

– широке використання складних (складнопідрядних) речень, односкладних простих речень, ускладнених дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами; речення розповідні, характерний складений присудок, наявні однорідні члени речення, прямий порядок слів.

Науковий стиль має такі підстилі: власне науковий (монографія, стаття, наукова доповідь тощо), науково-популярний (статті у неспеціальних журналах тощо), науково-навчальний (підручники, лекції тощо).