- •Державна податкова адміністрація україни національний університет державної податкової служби україни Кафедра філософії та політології
- •Методичні рекомендації
- •6.030402 “Правознавство”
- •Загально-теоретичні принципи проведення семінарських занять Основна загальна мета семінару
- •Спеціальні цілі семінару:
- •В процесі семінару у студента:
- •Загальні принципи проведення семінару:
- •Форми семінарських занять
- •Робота з літературою:
- •Тематичний план (філософія)
- •Зм 1 (т. 1-6): Історія філософії. Т. 1: Сутність філософії та її роль в суспільстві
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Взаємовідношення філософії та світогляду. Особливості філософського мислення.
- •Структура філософського знання. Функції філософського знання.
- •Історична зміна предмета філософії.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія античного світу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.
- •Розвиток ідей в античній натурфілософії.
- •Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії: софісти, Сократ, Платон та Арістотель.
- •Загальні риси та провідні школи пізньої античної філософії
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Середньовіччя та епохи Відродження:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Зміни у світогляді при переході від античності до середньовіччя.
- •Місце філософії у духовному житті середньовіччя.
- •Вихідні ідеї східної та західної патристики.
- •Схоластика і містика як напрями середньовічної філософії.
- •Загальні особливості епохи Відродження та її провідні філософські напрями.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Нового часу і Просвітництва:
- •Методичні вказівки для семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Методологічні пошуки ф.Бекона та р. Декарта
- •Теорія пізнання т. Гоббса та Дж. Локка. Скептицизм д. Юма, сенсуалістські максими Дж. Берклі.
- •Б. Спіноза та г. Лейбніц – тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію
- •Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі
- •Вихідні ідеї європейського Просвітництва.
- •План лекції:
- •Семінар: Німецька класична філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії, її особливості та здобутки
- •І.Кант - засновник німецької класичної філософії
- •Філософія й.Г. Фіхте та ф. Шеллінга
- •Філософія г. Гегеля
- •Особливості філософії л. Фейєрбаха
- •План лекції:
- •Семінар: Сучасна західноєвропейська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Порівняльна характеристика вихідних ідей класичної та некласичної філософії.
- •Вихідні ідеї а. Шопенгауера та с. Кіркегора
- •Напрями розробки "наукової філософії" у XIX столітті
- •Вихідні ідеї філософії ф.Ніцше
- •Сучасна методологія науки: неопозитивізм і постпозитивізм
- •Антропологічні напрями: філософська антропологія, екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм
- •Вихідні ідеї феноменологічної філософії.
- •Ідеї філософської антропології як течії західної філософії XX ст.
- •Психоаналітична концепція з.Фрейда; ідеї неофрейдизму.
- •Персоналізм як напрям антропологічної філософії XX ст.
- •Ідеї культурології у філософії XX ст.
- •Структуралізм
- •Релігійна філософія XX ст.
- •План лекції:
- •Семінар: Українська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Самостійна робота:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Особливості розвитку філософської думки Київської Русі; вихідні ідеї та релігійно-філософські джерела
- •Філософія Відродження в Україні.
- •Філософія в Києво-Могилянській академії.
- •Філософські ідеї Григорія Сковороди
- •Українська філософія початку XIX ст.
- •Українська університетська філософія XIX ст.
- •Українська філософія XX ст.
- •Особливості розвитку української філософії у 30-90-х роках XX ст.
- •Філософські ідеї в літературі та в громадсько-політичних рухах
- •План лекції:
- •Семінар: Філософський зміст проблеми буття:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Фундаментальне значення проблеми буття для філософії.
- •Вихідні концепції буття в історії філософії.
- •Особливості некласичного розуміння буття
- •Специфіка людського буття. Буття і мислення
- •Сучасна наука про рівні та форми проявів буття.
- •Семінар: Сутність і структура пізнавального процесу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Поняття пізнання, його чинників та складових
- •Види пізнання та їх взаємозв'язок
- •Рівні і форми пізнання
- •Проблема істини у пізнанні
- •План лекції:
- •Семінар: Проблема свідомості в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Проблема свідомості у філософії
- •Філософські вчення про походження свідомості
- •Суттєві ознаки, функції свідомості. Ідеація
- •Структура свідомості. Самосвідомість
- •План лекції:
- •Семінар: Проблема людини в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Проблематичність людського буття
- •Проблема походження людини
- •Поняття "індивід - особа - особистість".
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Вихідні цінності людського буття: свобода та права людини
- •План лекції:
- •Семінар: Культура і цивілізація:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Поняття культури та її суттєві ознаки
- •Поняття цивілізації. Співвідношення культури та цивілізації
- •Національні культури та світова культура. Культура та людина
- •Особливості та глобальні проблеми сучасної цивілізації.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософський аналіз історії:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Предмет, особливості та завдання філософії історії
- •Історія як реальність. Природа та особливості історичного процесу. Особливості пізнання історії
- •Проблема спрямування історичного процесу
- •Семінар: Філософський аналіз суспільства:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Соціальна філософія про сутність суспільства та його провідні функції
- •Поняття та особливості соціальних якостей
- •Суспільство як система
- •Людина і суспільство
- •Основна література:
- •Хрестоматії, антології:
- •Додаткова література:
- •Тема 16: Філософія права
- •Семінар: Філософський аналіз права
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання до самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Тематика наукових робіт по філософії:
- •Перелік питань до першого залікового кредиту
- •Перелік питань до другого залікового кредиту
- •Рекомендованалітература: основна література:
- •Першоджерела
Питання для самостійної роботи:
Головні особливості етики та естетики Канта.
Рушійна сила культурного та історичного прогресу згідно з Кантом.
Основні відмінності поглядів Шеллінга та Фіхте.
Вищі форми культури та сенс історії за Гегелем.
Особливості філософської системи Л. Фейєрбаха.
Методичні рекомендації до самостійної роботи:
Варто пам’ятати, що Кант виступив новатором не лише в теорії пізнання, але й в етиці. У практичній філософії (вченні про мораль) Кант доводить, що людина є суб’єктом автономної волі і здатна самостійно приймати моральні рішення. Він виробив нову на той час етику морального обов’язку. Ця система моралі протистоїть тим етичним вченням, які обґрунтовували можливість добрих вчинків вигодою, насолодою, страхом чи авторитетом. На думку Канта благо повинно бути безвідносним, воно має виводитися не з сфери наявного, а з сфери належного. Тобто, добро необхідно робити заради самого добра. Окрім того Кант сформулював положення про автономію людської волі. Ніщо не може примусити людину діяти проти її волі. Вільний вибір є абсолютною нормою життя. Такий підхід однозначно відкидає посилання на священний авторитет Бога чи примус суспільства. Ніхто і ніщо не може виправдати злі вчинки. Ідеалом та регулюючим принципом етики у Канта виступає категоричний імператив – закон моралі: «дій так щоб максима твоєї волі стала законом для світу». Саме дотримання цього закону робить людину вільною і моральною, адже кожен раз вільна особа має приймати відповідальне рішення в якому зважує свій намір на терезах загального морального закону. \
Естетика у Канта виконує роль інтегратора світів природи та культури, необхідності та свободи. У людини, завдяки окремій рефлектуючій здатності судження, є властивість мислити природні речі так ніби в природі можлива реалізація цілей свободи. Саме ця рефлектуюча здатність судження розглядає закони природи ніби підкореними доцільній єдності. Саме так ми розглядаємо твори мистецтва та живі організми. Естетичні оцінки, за Кантом, ґрунтуються лише на особливому задовленні, яке надають нам твори мистецтва. Саме тому естетичні оцінки є суб’єктивними і їх неможливо об’єктивно довести. Саме прекрасне у Канта відірване від практичного інтересу, ми любимо красу просто так. А найвищою формою краси є мистецтво заради мистецтва – творчість без мети. Суб’єктом мистецтва є геній – людина, яка творить взірцеві витвори не керуючись готовими взірцями.
І. Кант визнавав можливість культурного та історичного прогресу, але в незначій мірі. Адже людський рід від природи злий і кардинально змінити його неможливо ні при яких соціальних змінах та революціях. В той же час зміни в суспільно-політичній сфері мають прямувати до все більшої свободи, справедливості та правопорядку, тому вони повинні бути еволюційними, адже неможливо дозріти до свободи, якщо людину не ввести в умови свободи. Кант визнає невід’ємні громадянські права і свободи людей: рівність перед законом, свободу. Ідеальним станом суспільства є мир, хоча в реальності люди і народи постійно ведуть боротьбу. Історія для Канта є вчителькою людей, її конфлікти мають виховну функцію. Дійти вищої суспільної мети для людського роду – загального, правового стану можна лише через подолання конфліктів, обмеження егоїзму. Зрештою поступово мають наступити «вічний мир» – загальний мир і спокій, має панувати справедливість і рівність перед законом. Але це вимушений мир, мир побудований на економічному інтересі, породжений не моральною гармонією людей, а усвідомленням невигідності війни, своєрідним розрахунком, що поганий мир краще ніж гарна війна.
Необхідно окреслити основні відмінності між поглядами Шеллінга та Фіхте. Останній розвивав систему суб’єктивного ідеалізму в якій поняття Я – активної творчої волі – займало центральне місце. Тоді як Шеллінг розвивав систему об’єктивного ідеалізму, яка сприймає свідомість результатом довготривалого природного процесу. Тобто, якщо відправною точкою Фіхте є вільний суб’єкт волі та розуму, то відправним пунктом раннього Шеллінга є природне буття, а пізніше Абсолютне буття. Взагалі Фіхте в своїй творчості осмислював проблематику абсолютної самосвідомості та намагався вивести з неї буття. В той час як Шеллінг намагався омислити сутність та форми буття природи, мистецтва, міфу та релігії. Тут він, на відміну від Фіхте, відійшов від послідовного раціоналізму в бік ірраціоналізму і тим самим заснував в межах німецької класичної філософії нову парадигму. Здобутки пізнього Шеллінга стали основою для розвитку філософського ірраціоналізму XX ст.
Сенс історії за Гегелем полягає у прогресі свободи, а ідеалом є досягнення свободи для всіх. Історія поділяється на чотири періоди: східний, античний, римський та германський. Останній, втіленням якого є Пруссія, є взірцем втілення свободи. Вищими формами культури Гегель вважає мистецтво, релігію та філософію.
Л. Фейєрбах увійшов в історію як розробник системи атеїстичної антропології. Досліджуючи релігію Фейєрбах знаходить абсолютну тотожність між духовністю Бога та духовним світом людини. Бог – це сутність людини, перенесена на небеса. Таким чином, необхідно створити нову релігію в які об’єктом поклоніння стане людина. Критика релігії у Фейєрбаха відобразила кризу християнського розуміння людини як творчої та вільної істоти. Фейєрбаха виступив проти ідеї безсмертя людини. Останнє для філософа можливе лише в суспільній пам’яті потомків.