- •Державна податкова адміністрація україни національний університет державної податкової служби україни Кафедра філософії та політології
- •Методичні рекомендації
- •6.030402 “Правознавство”
- •Загально-теоретичні принципи проведення семінарських занять Основна загальна мета семінару
- •Спеціальні цілі семінару:
- •В процесі семінару у студента:
- •Загальні принципи проведення семінару:
- •Форми семінарських занять
- •Робота з літературою:
- •Тематичний план (філософія)
- •Зм 1 (т. 1-6): Історія філософії. Т. 1: Сутність філософії та її роль в суспільстві
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Взаємовідношення філософії та світогляду. Особливості філософського мислення.
- •Структура філософського знання. Функції філософського знання.
- •Історична зміна предмета філософії.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія античного світу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.
- •Розвиток ідей в античній натурфілософії.
- •Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії: софісти, Сократ, Платон та Арістотель.
- •Загальні риси та провідні школи пізньої античної філософії
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Середньовіччя та епохи Відродження:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Зміни у світогляді при переході від античності до середньовіччя.
- •Місце філософії у духовному житті середньовіччя.
- •Вихідні ідеї східної та західної патристики.
- •Схоластика і містика як напрями середньовічної філософії.
- •Загальні особливості епохи Відродження та її провідні філософські напрями.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Нового часу і Просвітництва:
- •Методичні вказівки для семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Методологічні пошуки ф.Бекона та р. Декарта
- •Теорія пізнання т. Гоббса та Дж. Локка. Скептицизм д. Юма, сенсуалістські максими Дж. Берклі.
- •Б. Спіноза та г. Лейбніц – тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію
- •Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі
- •Вихідні ідеї європейського Просвітництва.
- •План лекції:
- •Семінар: Німецька класична філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії, її особливості та здобутки
- •І.Кант - засновник німецької класичної філософії
- •Філософія й.Г. Фіхте та ф. Шеллінга
- •Філософія г. Гегеля
- •Особливості філософії л. Фейєрбаха
- •План лекції:
- •Семінар: Сучасна західноєвропейська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Порівняльна характеристика вихідних ідей класичної та некласичної філософії.
- •Вихідні ідеї а. Шопенгауера та с. Кіркегора
- •Напрями розробки "наукової філософії" у XIX столітті
- •Вихідні ідеї філософії ф.Ніцше
- •Сучасна методологія науки: неопозитивізм і постпозитивізм
- •Антропологічні напрями: філософська антропологія, екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм
- •Вихідні ідеї феноменологічної філософії.
- •Ідеї філософської антропології як течії західної філософії XX ст.
- •Психоаналітична концепція з.Фрейда; ідеї неофрейдизму.
- •Персоналізм як напрям антропологічної філософії XX ст.
- •Ідеї культурології у філософії XX ст.
- •Структуралізм
- •Релігійна філософія XX ст.
- •План лекції:
- •Семінар: Українська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Самостійна робота:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Особливості розвитку філософської думки Київської Русі; вихідні ідеї та релігійно-філософські джерела
- •Філософія Відродження в Україні.
- •Філософія в Києво-Могилянській академії.
- •Філософські ідеї Григорія Сковороди
- •Українська філософія початку XIX ст.
- •Українська університетська філософія XIX ст.
- •Українська філософія XX ст.
- •Особливості розвитку української філософії у 30-90-х роках XX ст.
- •Філософські ідеї в літературі та в громадсько-політичних рухах
- •План лекції:
- •Семінар: Філософський зміст проблеми буття:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Фундаментальне значення проблеми буття для філософії.
- •Вихідні концепції буття в історії філософії.
- •Особливості некласичного розуміння буття
- •Специфіка людського буття. Буття і мислення
- •Сучасна наука про рівні та форми проявів буття.
- •Семінар: Сутність і структура пізнавального процесу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Поняття пізнання, його чинників та складових
- •Види пізнання та їх взаємозв'язок
- •Рівні і форми пізнання
- •Проблема істини у пізнанні
- •План лекції:
- •Семінар: Проблема свідомості в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Проблема свідомості у філософії
- •Філософські вчення про походження свідомості
- •Суттєві ознаки, функції свідомості. Ідеація
- •Структура свідомості. Самосвідомість
- •План лекції:
- •Семінар: Проблема людини в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Проблематичність людського буття
- •Проблема походження людини
- •Поняття "індивід - особа - особистість".
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Вихідні цінності людського буття: свобода та права людини
- •План лекції:
- •Семінар: Культура і цивілізація:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Поняття культури та її суттєві ознаки
- •Поняття цивілізації. Співвідношення культури та цивілізації
- •Національні культури та світова культура. Культура та людина
- •Особливості та глобальні проблеми сучасної цивілізації.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософський аналіз історії:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Предмет, особливості та завдання філософії історії
- •Історія як реальність. Природа та особливості історичного процесу. Особливості пізнання історії
- •Проблема спрямування історичного процесу
- •Семінар: Філософський аналіз суспільства:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Соціальна філософія про сутність суспільства та його провідні функції
- •Поняття та особливості соціальних якостей
- •Суспільство як система
- •Людина і суспільство
- •Основна література:
- •Хрестоматії, антології:
- •Додаткова література:
- •Тема 16: Філософія права
- •Семінар: Філософський аналіз права
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання до самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Тематика наукових робіт по філософії:
- •Перелік питань до першого залікового кредиту
- •Перелік питань до другого залікового кредиту
- •Рекомендованалітература: основна література:
- •Першоджерела
Питання для перевірки знань:
Дайте порівняльну характеристику міфології та філософії.
Коли і як виникла філософія? Назвіть передумови появи філософського мислення.
Доведіть, що філософія є методологією наукового знання.
Назвіть основні філософські категорії.
Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
Чи можливе повноцінне життя людини без філософії?
Чи може і як може філософія бути не лише теорією, але й практикою? Як філософія може «втішати» людину?
Поясніть, яка роль філософії в житті сучасної молоді?
"Філософія є розуміння всього суттєвого як єдиного і втілення цього розуміння в художній образ та моральну дію. Вона є процес ототожнення мислення, образу та дії" (П.Д. Лавров). Як можна пояснити це висловлювання з погляду наукового характеру філософії?
"Філософія - ні наука, ні світоглядне пророцтво" (М Хайдеггер). Чи правильна думка М. Хайдеггера про функції, що виконує філософія в духовній культурі суспільства?
Філософія, як відомо, розглядає світ у його граничних підставах: суттєвого та належного. Чи означає це, що вона не може претендувати на роль конкретного позивного знання, як це стверджують позитивісти?
Відомо, що філософія має тісний зв'язок із світоглядом. У чому полягають причини зв'язку філософії з юридичним світоглядом. Чи вважаєте Ви необхідним знання філософії для сучасного юриста, співробітника податкової міліції?
М. Бердяєв зазначав, що „філософія бачить світ із людини - в цьому її специфічність. Наука ж бачить світ поза людиною. Звільнення філософії від антропологізму є вбивство для філософії". Чи правильно, на Вашу думку, сформульовано механізм взаємовідносин між філософією і наукою?
«Нема такої речі, як сутність філософії, яку можна виділити і вирахувати в деякому визначенні. Визначення слова філософія може мати тільки характер конвенції або згоди" (К. Поппер). Чи можна погодитись з автором. Якщо ні, то чому?
Чи збереглася на сьогодні в філософії тяга до мудрості? Чи може в наш час філософія докорінно зміни життя людини?
Прокоментуйте наступні вислови філософів:
а) «філософія - це епоха, відображена в мисленні» (Г. Гегель);
б) «філософія - це стислий вираз науки свого часу» (О. Конт);
в) «предмет філософії - логічний аналіз мови науки» (Л. Вітгешнейн);
г) «головне питання філософії - це питання про те, чи варто людині жити» (М. Камю);
д) «у той час як наукове пізнання поглядає окремі питання, у філософії йдеться про цілісність буття» (К. Ясперс).
Робота з першоджерелами: Взаємовідношення філософії та світогляду. Особливості філософського мислення.
"Світогляд не є продуктом мислення і народжується не просто із волі до пізнання. Розуміння реальної дійсності є важливим моментом у формуванні світогляду, але лише моментом. Світогляд народжується із умов життя, життєвого досвіду та нашого психічного складу", із "життєвого настрою", із "сукупності стимулів та почуттів".
(В.Дільтей)
Який тип світогляду подається в даному уривку? Як ви можете окреслити, виходячи із наведеного фрагмента, на якому ґрунті та з яких складових формується світогляд? Як би ви могли розкрити зміст тої "сукупності стимулів" (що саме це є?), які сприяють формуванню світогляду за реальних умов людської життєдіяльності?
Уважно перечитайте наведений нижче фрагмент; на які особливості зв'язків філософії та світогляду у ньому падає наголос? Спробуйте чітко виділити, що саме дає філософія для формування виправданого та дієвого світогляду.
"Філософія з давніх давен була не лише загальним розмірковуванням, вона давала стимул, проголошувала кодекс цінностей, надавала людському життю смислу та цілі, подавала людині світ, в якому вона відчувала себе захищеною, - одним словом, давала їй світогляд. Загальне розмірковування ще не є світоглядом, для світогляду необхідні стимули, які б діяли на людину в її цілісності і випливали б із її цілісності. Філософи не були просто спокійними, безвідповідальними спостерігачами, вони були двигунами та конструкторами світу. Таку філософію ми називаємо пророчою філософією. Вона суттєво відрізняється від загального розмірковування тим, що вона дає світогляд, вказує смисл та значення життя, пропонує зведення цінностей в норми належного. Тільки така філософія має право називатись філософією, якщо ми хочемо, щоб слово "філософія " звучало шляхетно та мужньо".
(К. Ясперс)
Які особливості філософського мислення означені у поданих визначеннях?
"Філософи − це люди, які здатні осягнути те, що є вічним та тотожним самому собі, а інші цього не можуть, і застрягають на місці, розгублюючись серед нагромадження різноманітних речей".
(Платон)
Як ви можете інтерпретувати те, "що є вічним та тотожним самому собі"? Що це, на вашу думку? Де і як ви можете стикатись із подібним у своєму житті?
"Філософія є наука про відношення всякого знання до сутнісних цілей людського розуму". "Філософ - це не просто митець, що вдало оперує концепціями, а законодавець, що задає правила роботи людському розуму ".
(І.Кант)
Чи погоджуєтесь ви із тим, що філософ задає правила роботи людському розуму? Як та в якому сенсі можна пояснити це твердження? Аргументуйте свою відповідь на ці питання.
"... Філософія продовжує... вирішувати своє власне безкінечне завдання - вільної та універсальної теоретичної рефлексії, що охоплює всі ідеали та всезагальний ідеал, тобто універсум усіх норм ".
(Е.Гуссерль)
Порівняйте це положення Е. Гуссерля із попереднім твердженнями Платона і Канта, виділіть в них спільне та відмінне.