Види пізнання та їх взаємозв'язок

"У людському пізнанні, яке, хоча й розгортається в індивідуальній свідомості, за своїм значенням постає надіндивідуальним. Світло Христа постає тою силою, яка перш за все формує сам задум пізнання: ми бачимо світ завдяки світлу Христа, тобто бачимо не поверхню світу, а його глибину та гармонію... Тому задум пізнання є ніщо інше, як інтуїція смислу, інтуїція злагодженості світу, що переростає у потребу ближче охопити цей смисл".

(В.Зеньковський)

Який вид пізнання подається в даному твердженні як найперший та вирішальний для всього пізнання взагалі? Прокоментуйте наведені положення.

"Всі люди від природи прагнуть знання... Знання та розуміння відносяться більше до мистецькості, ніж до досвіду, а тих, хто володіє мистецкістю, ми вважаємо мудрішими за тих, хто має досвід, оскільки мудрість більше залежить від знання. І це тому, що мудрий знає причину, а досвідчений - ні... Мудрий же, наскільки це можливо, знає все, хоча й не має знання про кожний предмет окремо... Знання про все необхідно має той, хто найбільшою мірою володіє знанням загального, бо в деякому сенсі він знає все, що підпадає під загальне".

(Арістотель)

Які види пізнання протиставляє в даному фрагменті Арістотель? Що він вважає недоліками досвідного пізнання? Чи виправдані його твердження?

Рівні і форми пізнання

"Поза сумнівом є те, що усяке наше пізнання починається із досвіду. І справді, чим би це збуджувалась до дії пізнавальна здібність, як не предметами, які діють на наші почуття і частково самі спричиняють уявлення, частково стимулюють наш розсудок порівнювати їх, пов'язувати або відділяти, і в такий спосіб переробляти грубий матеріал чуттєвих вражень у пізнання предметів?... Наше знання виникає з двох основних джерел душі: перше із них є здатність отримувати уявлення, а друга - здатність пізнавати через ці уявлення предмети... Отже, споглядання та поняття є початком усякого нашого пізнання... Без чуттєвості жоден предмет не може бути нам даним, а без розсудку жоден з них неможна було б помислити".

(І. Кант)

Аналізуючи наведений фрагмент І.Канта, з'ясуйте, якими є найперші джерела нашого пізнання, в чому полягає відмінність у їх гносеологічних функціях (тобто яку роль грає кожне із джерел у вибудовуванні знання)?

"Припустимо, що душа є, так би мовити, чистий папір без будь-яких позначок та ідей. Яким же чином вона їх отримує? - На це я відповідаю: із досвіду. Наші спостереження спрямовані або на зовнішні предмети, що відчуваються, або на внутрішні дії нашої душі, які сприймаються та рефлексуються нами самими та постачають нашому розуму увесь матеріал мислення. Ось два джерела, із яких приходять ідеї...".

(Дж. Локк)

Чи співпадають погляди І.Канта та Дж. Локка? В чому можна побачити між ними відмінність? Зверніть увагу на ті положення, що характеризують позицію Дж.Локка як прихильника трактування розуму у якості "табула раса".

"Інтуїція пов'язує логос (мислення) та сенсу с (чуття) ...За допомогою логіки доводять, за допомогою інтуїції винаходять... Логіка говорить нам, що на певному шляху ми, напевне, не зустрінемо перешкод; але вона не каже нам, яким є той шлях, що веде домети. Для цього треба на відстані бачити мету, а здібність, що вчить нас так бачити, є інтуїція".

(А. Пуанкаре)

Спробуйте окреслити значення інтуїції у процесі формування та синтезування знання. Чи згідні ви із наведеними міркуваннями відомого вченого?