- •Державна податкова адміністрація україни національний університет державної податкової служби україни Кафедра філософії та політології
- •Методичні рекомендації
- •6.030402 “Правознавство”
- •Загально-теоретичні принципи проведення семінарських занять Основна загальна мета семінару
- •Спеціальні цілі семінару:
- •В процесі семінару у студента:
- •Загальні принципи проведення семінару:
- •Форми семінарських занять
- •Робота з літературою:
- •Тематичний план (філософія)
- •Зм 1 (т. 1-6): Історія філософії. Т. 1: Сутність філософії та її роль в суспільстві
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Взаємовідношення філософії та світогляду. Особливості філософського мислення.
- •Структура філософського знання. Функції філософського знання.
- •Історична зміна предмета філософії.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія античного світу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.
- •Розвиток ідей в античній натурфілософії.
- •Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії: софісти, Сократ, Платон та Арістотель.
- •Загальні риси та провідні школи пізньої античної філософії
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Середньовіччя та епохи Відродження:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Зміни у світогляді при переході від античності до середньовіччя.
- •Місце філософії у духовному житті середньовіччя.
- •Вихідні ідеї східної та західної патристики.
- •Схоластика і містика як напрями середньовічної філософії.
- •Загальні особливості епохи Відродження та її провідні філософські напрями.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Нового часу і Просвітництва:
- •Методичні вказівки для семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Методологічні пошуки ф.Бекона та р. Декарта
- •Теорія пізнання т. Гоббса та Дж. Локка. Скептицизм д. Юма, сенсуалістські максими Дж. Берклі.
- •Б. Спіноза та г. Лейбніц – тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію
- •Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі
- •Вихідні ідеї європейського Просвітництва.
- •План лекції:
- •Семінар: Німецька класична філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії, її особливості та здобутки
- •І.Кант - засновник німецької класичної філософії
- •Філософія й.Г. Фіхте та ф. Шеллінга
- •Філософія г. Гегеля
- •Особливості філософії л. Фейєрбаха
- •План лекції:
- •Семінар: Сучасна західноєвропейська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Порівняльна характеристика вихідних ідей класичної та некласичної філософії.
- •Вихідні ідеї а. Шопенгауера та с. Кіркегора
- •Напрями розробки "наукової філософії" у XIX столітті
- •Вихідні ідеї філософії ф.Ніцше
- •Сучасна методологія науки: неопозитивізм і постпозитивізм
- •Антропологічні напрями: філософська антропологія, екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм
- •Вихідні ідеї феноменологічної філософії.
- •Ідеї філософської антропології як течії західної філософії XX ст.
- •Психоаналітична концепція з.Фрейда; ідеї неофрейдизму.
- •Персоналізм як напрям антропологічної філософії XX ст.
- •Ідеї культурології у філософії XX ст.
- •Структуралізм
- •Релігійна філософія XX ст.
- •План лекції:
- •Семінар: Українська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Самостійна робота:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Особливості розвитку філософської думки Київської Русі; вихідні ідеї та релігійно-філософські джерела
- •Філософія Відродження в Україні.
- •Філософія в Києво-Могилянській академії.
- •Філософські ідеї Григорія Сковороди
- •Українська філософія початку XIX ст.
- •Українська університетська філософія XIX ст.
- •Українська філософія XX ст.
- •Особливості розвитку української філософії у 30-90-х роках XX ст.
- •Філософські ідеї в літературі та в громадсько-політичних рухах
- •План лекції:
- •Семінар: Філософський зміст проблеми буття:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Фундаментальне значення проблеми буття для філософії.
- •Вихідні концепції буття в історії філософії.
- •Особливості некласичного розуміння буття
- •Специфіка людського буття. Буття і мислення
- •Сучасна наука про рівні та форми проявів буття.
- •Семінар: Сутність і структура пізнавального процесу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Поняття пізнання, його чинників та складових
- •Види пізнання та їх взаємозв'язок
- •Рівні і форми пізнання
- •Проблема істини у пізнанні
- •План лекції:
- •Семінар: Проблема свідомості в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Проблема свідомості у філософії
- •Філософські вчення про походження свідомості
- •Суттєві ознаки, функції свідомості. Ідеація
- •Структура свідомості. Самосвідомість
- •План лекції:
- •Семінар: Проблема людини в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Проблематичність людського буття
- •Проблема походження людини
- •Поняття "індивід - особа - особистість".
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Вихідні цінності людського буття: свобода та права людини
- •План лекції:
- •Семінар: Культура і цивілізація:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Поняття культури та її суттєві ознаки
- •Поняття цивілізації. Співвідношення культури та цивілізації
- •Національні культури та світова культура. Культура та людина
- •Особливості та глобальні проблеми сучасної цивілізації.
- •План лекції:
- •Семінар: Філософський аналіз історії:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Предмет, особливості та завдання філософії історії
- •Історія як реальність. Природа та особливості історичного процесу. Особливості пізнання історії
- •Проблема спрямування історичного процесу
- •Семінар: Філософський аналіз суспільства:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Робота з першоджерелами: Соціальна філософія про сутність суспільства та його провідні функції
- •Поняття та особливості соціальних якостей
- •Суспільство як система
- •Людина і суспільство
- •Основна література:
- •Хрестоматії, антології:
- •Додаткова література:
- •Тема 16: Філософія права
- •Семінар: Філософський аналіз права
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання до самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для перевірки знань:
- •Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:
- •Тематика наукових робіт по філософії:
- •Перелік питань до першого залікового кредиту
- •Перелік питань до другого залікового кредиту
- •Рекомендованалітература: основна література:
- •Першоджерела
Семінар: Сутність і структура пізнавального процесу:
Природа та структура пізнавального процесу. Основні підходи та концепції пізнання.
Чуттєве, раціональне та інтуїтивне пізнання.
Проблема істини. Концепції істини в філософії.
Методи наукового пізнання.
Методичні рекомендації до семінару:
В першому питанні студент має пояснити специфіку філософського розуміння проблеми пізнання. Пізнання постає як процес взаємодії суб’єкта та об’єкта в результаті якого виникає нове знання. Знання можливе як акт розуміння певної інформації, усвідомлення та проекції у власному досвіді універсального змісту певної реальності. Знання передбачає перетворення досвіду, воно є ідеальною формою діяльності та спілкування. Знання містить і виробляє сенси, що визначають соціальну дійсність.
Існує чимало різновидів знання: наукове (точне, природниче, гуманітарне), філософське, релігійне, художнє, тощо. Окрім того, виділяють знання досвідне (опора на чуттєвість, його приблизність, локальність) та знання поза-досвідне (універсальність, абстрактність, всезагальність); а також практичне (пов’язане з практикою, спілкуванням, слабко рефлексивне) та теоретичне - дистанційоване від практики (поняття, закони, теорії); можна виділити наукове (пов’язане з з системою наукового знання) та не-наукове (міфологічне, художнє, релігійне); особистісне та колективне знання.
Окремо варто виділити основні принципи гносеології: об’єктивності, історизму та ін. Під час відповіді треба розмежувати основні підходи до пізнання: гносеологічний оптимізм та агностицизм, а також концепції пізнання: емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм, інтуїтивізм.
У другому питанні треба пояснити багатоманітність форм пізнання. Треба розуміти, що пізнання включає чуттєву (відчуття, сприйняття, уява) та раціональну (поняття, судження, умовиводи) форми, які взаємопов’язані, адже рух знання відбувається від живого споглядання до абстрактних роздумів. При цьому варто усвідомити, що і чуттєве і раціональне пізнання включає важливий інтуїтивний момент. Інтуїція – це безпосереднє схоплення індивідуального чи загального змісту знання. В історії філософії сформувалися підходи до розуміння інтуїції як акту безпосереднього розуміння, що відкривається або надприродним осяянням Бога (Августін), або чуттєвим спогляданням, або світлом інтелекту (Декарт). Студент повинен пояснити різницю між чуттєвою, інтелектуальною, моральною, естетичною, релігійною, екстрасенсорною та містичною інтуїцією.
Для підготовки цього питання зверніть увагу, що істина – це ключова категорія гносеології, що виступає критерієм ідеалом, вершиною і критерієм знанням. Істина встановлює співвідношення знання з предметним світом та з мисленням. Кожне знання прагне до істини, воно намагається бути вірним, правдивим і правильним. Надзвичайно важливо розуміти, що існує багато концепцій істини, кожна з яких пояснює можливість отримання істинного знання. Серед найбільш поширених в наш час концепцій істини є класичні (кореспондентська, когерентна) та некласичні (конвенційна, прагматистська). Кореспонденська концепція істини полягає в тому, що встановлює відповідність знання об’єктивній реальності. Істина тут – це адекватна інформація, істинне знання про об’єкт (Арістотель, Бекон, Спіноза, Ленін). Вона завжди предметна і конкретна. Когенентна концепція встановлює відповідність знання з певною ідеальною сферою – Богом, почуттями, апріорними формами пізнання, прагненням особи чи інтерсуб’єктивними конвенціями спільнот. В некласичній філософії істина позбавляється об’єктивного статусу, вона мислиться як психічний стан, чи цінність, чи феномен мови, тощо. Поняття істини зустрічаєтья не лише в науці, але й в повсякденному досвіді та навіть в релігії.
Методологія − це філософська теорія про методи пізнання. В науці існує два рівні пізнання: емпіричний та теоретичний. Студент має пояснити їх взаємодію, назвати методи, характерні для кожного рівня. На емпіричному рівні науковець збирає факти, проводить спостереження та досліди, здійснює порівняння та експерименти. Емпіричний рівень передбачає елементарні узагальнення. На теоретичному рівні науковець формує системне теоретичне знання, для цього використовує формалізацію, аксіоматичний та гіпотетико-дедуктивний методи. Структурними компонентами теоретичного пізнання є проблема, гіпотеза і теорія. Загально логічними методами наукового пізнання є аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізація, індукція, дедукція, аналогія, моделювання.
Зверніть увагу на різницю в підходах до методології на етапі класичного, некласичного та постнекласичного розвитку науки. Описані методи плідно використовувалися на етапі класичного розвитку науки. В наш час некласичного та постнекласичного розвитку науки посилюється роль міждисциплінарних зв’язків, комплексних підходів, впроваджуються ідеї синергетики, виходять на перший план поняття вірогідності, хаосу, нелінійності, біфуркації, флуктуації.