Тема 6. Моделі розв’язання проблем беззбитковості діяльності

6.1. Поняття беззбиткової діяльності. CVP-аналіз.

6.2. Оцінка маржинального доходу.

6.3. Визначення точки беззбитковості.

6.4. Оцінка запасу фінансової міцності.

6.1. Поняття беззбиткової діяльності. CVP-аналіз.

Беззбитковість – режим господарської діяльності підприємства, фірми, приватної особи, при якому доходи, одержувані від діяльності, перевершують витрати, пов'язані з нею, чи рівні їм.

Беззбитковість, як межа між прибутками та збитками підприємства, означає рівність доходів та витрат.

Одним з ефективних методів стратегічного аналізу є CVP-аналіз (Cost- Volume-Profit; витрати-обсяг-прибуток). Він допомагає керівникам підприємств виявити оптимальні пропорції між змінними та постійними витратами, ціною і обсягом реалізації, мінімізувати підприємницький ризик. Бухгалтери, аудитори, експерти та консультанти, використовуючи даний метод, можуть дати більш глибоку оцінку фінансових результатів і точніше обґрунтувати рекомендації для вибору стратегії розвитку організації.

Даний метод дозволяє виявити залежність фінансових результатів діяльності від зміни витрат, цін, обсягів виробництва і збуту продукції. Він має винятково важливе значення для розвитку економіки підприємства.

CVP-аналіз дозволяє відшукати найбільш вигідне співвідношення між перемінними і постійними витратами, ціною і обсягом виробництва продукції. Головна роль у виборі стратегії поведінки підприємства належить показнику маржинального доходу.

CVP-аналіз – аналіз поведінки витрат, в основі якого лежить взаємозв'язок витрат, виручки (доходу), обсягом виробництва і прибутку. Це інструмент управлінського планування і контролю, тобто дані взаємозв'язку, формують основну модель фінансової діяльності і дозволяють використовувати результати аналізу для короткострокового планування і оцінки альтернативних рішень.

Основними його завданнями є:

1. розрахунок обсягу реалізації, при якому забезпечується повне покриття витрат - точка беззбитковості (поріг рентабельності);

2. обчислення обсягу реалізації, що забезпечує за інших рівних умов отримання необхідної суми прибутку;

3. аналітична оцінка обсягу реалізації, при якому підприємство може бути конкурентоспроможним (запас фінансової міцності);

4. визначення ціни на продукцію, що дозволяє забезпечити попит і прибуток на запланованому рівні;

5. здійснення вибору найбільш ефективних технологій виробництва;

6. здійснення прийняття оптимального виробничого плану.

Допущення CVP-аналізу:

- витрати обґрунтовано повинні підрозділятися на постійну і змінну частину;

- постійні витрати залишаються незмінними в залежності від обсягів виробництва в межах досліджуваного діапазону виробництва;

- змінні витрати в зазначених межах прямо пропорційно залежать від обсягу виробництва. Релевантні рівні - рівні ділової активності, тобто обсяги виробництва, з якими організація, швидше за все, перед вважає працювати. Зазвичай це нормальна виробнича потужність;

- існують незмінні ціни на реалізовану продукцію – з одного боку, і ціни на споживані виробничі ресурси – з іншого боку;

- асортимент виробів постійний;

- обсяг виробництва приблизно дорівнює обсягу реалізації;

- надходження виручки прямопропорційно обсягу виробництва продукції;

- ефективність діяльності підприємства залишається незмінною. Ключовими елементами CVP-аналізу виступають маржинальний дохід,

поріг рентабельності (точка беззбитковості), маржинальний запас міцності:

• маржинальним доходом вважається різниця між виручкою підприємства від продажу продукції (робіт, послуг) і сумою змінних витрат.

• поріг рентабельності (точка беззбитковості) – це показник, що характеризує обсяг реалізації продукції, при якому виручка підприємства від продажу продукції (робіт, послуг) дорівнює всім його сукупним витратам, тобто це той обсяг продажів, при якому підприємство не має ні прибутку, ні збитку.

• маржинальний запас міцності – це процентне відхилення фактичної виручки від продажу продукції (робіт, послуг) від граничного виторгу (порога рентабельності).