10.5. Моделі інформаційного забезпечення учасників фінансового ринку і формуванням ринкових цін.

У комплексі теоретичних концепцій, пов'язаних з інформаційним забезпеченням учасників фінансового ринку і формуванням ринкових цін , виділяють наступні:

1. Гіпотеза ефективності ринку [Efficient Market Hypothesis, EMH]. Ця гіпотеза була висунута в 1970 році американським економістом Юджином

Фама [Eugene Fama] у роботі "Ефективні ринки капіталу: огляд теоретичних і практичних досліджень "[Efficient Capital Markets: A Review of Theory and Empirical Work]. Дана гіпотеза відображає залежність цінової ефективності фондового ринку від рівня інформаційного забезпечення його учасників. Відповідно до цієї гіпотези процес формування ціни припускає, що очікувана прибутковість цінних паперів є випадковою величиною, що відбиває відповідний рівень інформованості ("пул інформації") учасників ринку. Залежно від умов інформаційного забезпечення учасників слід розрізняти слабку, середню (полусільную) і сильну цінову ефективність фондового ринку. Ті з учасників, які найбільшою мірою володіють інформацією, мають пріоритет у пошуку та придбанні тих фінансових активів (фінансових інструментів інвестування), котируються ціни на які відрізняються від їх реальної ринкової вартості ("недооцінені ринком"). Ця гіпотеза дала імпульс численним дослідженням в галузі прогнозування підвищеної прибутковості окремих видів цінних паперів, пов'язаної з їх недооцінкою ринком.

2. Концепція агентських відносин [Agency Costs Conception]. Авторами цієї концепції є американські дослідники Майкл Дженсен [Michael Jensen] та Вільям Меклінг [William Mackling], що опублікували її в 1976 році в роботі "Теорія фірми: управлінська поведінка, агентські витрати і структура власників" [Theory of the Firm: Managerial Behavior, Agency Costs and Ownership Structure]. Розглянута концепція передбачає, що між власниками (акціонерами компанії) і менеджерами - довіреними особами (агентами власників) може існувати конфлікт інтересів у забезпеченні максимізації добробуту власників. Концепцією стверджується, що діяльність менеджерів (агентів) лише тоді буде спрямована на реалізацію головної мети управління фінансами, якщо вона буде додатково стимулюватися їх участю в прибутку і відповідно ефективно контролюватися власниками. Це стимулювання і моніторинг пов'язані з додатковими витратами коштів, об'єктивно зумовленими поділом прав власності та управління підприємством. У свою чергу, агентські витрати

впливають на формування і розподіл прибутку, дивідендну політику, а відповідно і на ціну акцій компанії.

3. Концепція асиметричної інформації [Asymetrical Information Conception]. Авторами цієї концепції є американські економісти Стюарт Майерс [Stewart Myers] і Ніколас Майджлаф [Nicolas Majluf], що опублікували її в 1984 р. в роботі "Корпоративне фінансування і інвестиційні рішення в умовах, коли фірми володіють інформацією, якої не розташовують інвестори" [Corporate Financing and Investment Decision When Firms Have Information That Investors Do Not Have]. Сутність цієї концепції полягає в тому, що потенційні інвестори - можливі покупці цінних паперів компанії - розташовують менший обсягом інформації про її діяльність, ніж менеджери. Тому в ті періоди, коли вартість цінних паперів компанії "переоцінена ринком", менеджери ініціюють додаткову емісію цих цінних паперів, в результаті чого їх прогнозована прибутковість штучно завищується. В результаті асиметричної інформації інвестори несуть згодом певні фінансові втрати. Механізм асиметричної інформації по-різному проявляється при емісії акцій і облігацій .

4. Арбітражна теорія ціноутворення [Arbitrage Pricing Theory, APT]. Вона була розроблена американським професором Стефеном Россом [Stephen Ross] в 1976 році і викладена в його роботі "Арбітражна теорія ціноутворення фінансових активів" [The Arbitrage Theory of Capital Asset Pricing]. Дана теорія альтернативна теоретичним посилкам У. Шарпа, який розробив раніше розглянуту модель оцінки фінансових активів. Основу цієї теорії становить положення про те, що на конкурентних фінансових ринках "арбітраж" забезпечує вирівнювання реальних ринкових цін окремих фінансових активів відповідно з рівнем їх ризику і прибутковості. Іншими словами, механізм арбітражу забезпечує відновлення цінової рівноваги на різних фінансових ринках. Авторами арбітражної теорії ціноутворення були запропоновані моделі оцінки реальної прибутковості фінансових активів з урахуванням впливу окремих факторів. Пізніше (в 1984 р.) на основі конкретизації цих чинників дані моделі оцінки були уточнені Річардом Ролом [Richard Roll] і Стефеном

Россом [Stephen Ross] у роботi "Використання тeopil арбiтражного цшоутворення при стратегiчному плануваннi iнвестицiйного портфеля "[The Arbitrage Pricing Тhеогу Approach to Strategic Portfolio Planning].