Рівень відповідного фінансового ризику

Імовірність

₌ ^{виникнення даного} _х

^{фінансового}

_ризику

Розмір можливих фінансових втрат при реалізації даного ризику

У практиці використання цього алгоритму розмір можливих фінансових втрат виражається зазвичай абсолютною сумою, а ймовірність виникнення фінансового ризику - одним з коефіцієнтів виміру цієї ймовірності (коефіцієнтом варіації, бета-коефіцієнтом і ін) Відповідно рівень фінансового ризику при його розрахунку по даному алгоритму буде виражений абсолютним показником, що істотно знижує базу його порівняння при розгляді альтернативних варіантів.

б) Дисперсія. Вона характеризує ступінь коливання досліджуваного показника (в даному випадку - очікуваного доходу від здійснення фінансової операції) по відношенню до його середньої величини. Розрахунок дисперсії здійснюється за наступною формулою:

_n

i

_² _

_^(R_i ^

_R)² _{ I}

(10.13)

_{де σ}² _{- дисперсія;}

i 1

R_i - конкретне значення можливих варіантів очікуваного доходу по розглянутій фінансової операції;

_R - середнє очікуване значення доходу по розглянутій фінансової операції;

І_i - можлива частота (ймовірність) отримання окремих варіантів очікуваного доходу за фінансової операції.

n - число спостережень.

в) Середньоквадратичне (стандартне) відхилення. Цей показник є одним з найбільш поширених при оцінці рівня індивідуального фінансового ризику, так само як і дисперсія визначає ступінь коливання і побудований на її основі. Він

_{розраховується за наступною формулою:}

_n

i

^_^(R_i ^

_R) ² _{ I}

(10.14)

i  1

де σ - середньоквадратичне (стандартне) відхилення;

R_i - конкретне значення можливих варіантів очікуваного доходу по розглянутій фінансової операції;

_R - середнє очікуване значення доходу по розглянутій фінансової операції;

І_i - можлива частота (ймовірність) отримання окремих варіантів очікуваного доходу за фінансової операції;

n - число спостережень.

г) Коефіцієнт варіації. Він дозволяє визначити рівень ризику, якщо показники середнього очікуваного доходу від здійснення фінансових операцій розрізняються між собою. Розрахунок коефіцієнта варіації здійснюється за

_{наступною формулою:}

Коефіцієнт варіації

= Середньоквадратичне

(стандартне) відхилення

(10.15)

Середнє очікуване значення доходу по розглянутій фінансової операції

д) Бета-коефіцієнт (або бета). Він дозволяє оцінити індивідуальний або портфельний систематичний Фінансовий ризик по відношенню до рівня ризику фінансового ринку в цілому. Цей показник використовується зазвичай для оцінки ризиків інвестування в окремі цінні папери. Розрахунок цього показника

_{здійснюється за формулою:}

_^Cov(ra ^{, r}p ⁾

_(10.16)

p

^a _ ² _{(r )}

де r_a - оцінювана величина, для якої обчислюється коефіцієнт Бета:

прибутковість оцінюваного активу або портфеля,

r_p - еталонна величина, з якою відбувається порівняння: дохідність портфеля цінних паперів або ринку,

Cov - коваріація оцінюваної та еталонної величини,

σ²(r_p) - дисперсія еталонної величини.

Cov(r_a , r_p ) 

K (r_a , r_p ) 

r_ar_p

(10.17)

^{K (r}_a ^{, r}_p ⁾ - коефіцієнт кореляції Пірсона.

Рівень фінансового ризику окремих цінних паперів визначається на основі наступних значень бета-коефіцієнтів:

в= 1 - середній рівень; в> 1 - високий рівень; в<1 - низький рівень.

2. Експертні методи оцінки рівня фінансового ризику застосовуються в тому випадку, якщо на підприємстві відсутні необхідні інформативні дані для здійснення розрахунків економіко-статистичними методами. Ці методи базуються на опитуванні кваліфікованих фахівців (страхових, фінансових, інвестиційних менеджерів відповідних спеціалізованих організацій) з наступною математичною обробкою результатів цього опитування. З метою отримання більш розгорнутої характеристики рівня ризику по

розглянутій операції опитування слід орієнтувати на окремі види фінансових ризиків, ідентифіковані за цією операцією (процентний, валютний, інвестиційний і т.п.).

У процесі експертної оцінки кожному експерту пропонується оцінити рівень можливого ризику, базуючись на визначеній бальною шкалою, наприклад:

- Ризик відсутній: 0 балів;

- Ризик незначний: 10 балів;

- Ризик нижче середнього рівня: 30 балів;

- Ризик середнього рівня: 50 балів;

- Ризик вище середнього рівня: 70 балів;

- Ризик високий: 90 балів;

- Ризик дуже високий: 100 балів.

3. Аналогові методи оцінки рівня фінансового ризик дозволяють визначити рівень ризиків за окремими найбільш масовим фінансовим операціям підприємства При цьому для порівняння може бути використаний як власний, так і зовнішній досвід здійснення таких фінансових операцій.

Методичний інструментарій формування необхідного рівня прибутковості фінансових операцій з обліків фактора ризику дозволяє забезпечити чітку кількісну пропорційність цих двох показників у процесі управління фінансовою діяльністю підприємства.

1. При визначенні необхідного рівня премії за ризик використовується наступна формула:

Рівень премії за ризик по конкретному фінансовому (фондовому) інструменту = (Середня норма прибутковості на фінансовому ринку - Безризикова норма прибутковості на фінансовому ринку) х Бета- коефіцієнт.

2. При визначенні необхідної суми премії за ризик використовується наступна формула:

Сума премії за ризик по конкретному фінансовому (фондовому)

інструменту в дійсній вартості = Вартість (котирувана ціна) конкретного

фінансового (фондового) інструмента х Рівень премії за ризик по конкретному фінансовому (фондового) інструменту, виражений десятковим дробом.

3. При визначенні (необхідного) загального рівня прибутковості фінансових операцій з урахуванням фактора ризику використовується наступна формула:

Загальний рівень прибутковості по конкретному фінансовому (фондовому) інструменту з урахуванням фактора ризику = Безризикова норма прибутковості на фінансовому ринку + Рівень премії за ризик по конкретному фінансовому (фондового) інструменту.

Викладений вище методичний інструментарій формування необхідного рівня прибутковості фінансових операцій з урахуванням фактора ризику побудований на "Ціновий Моделі Капітальних Активів", розробленої Г. Марковіцем і У. Шарпом (за розробку цієї Моделі вони були удостоєні в 1990 році Нобелівської премії).

Методичний інструментарій оцінки вартості грошових коштів з урахуванням фактора ризику дає можливість здійснювати розрахунки як майбутньої, так і теперішнього їх вартості із забезпеченням необхідного рівня премії за ризик.

1. При оцінці майбутньої вартості грошових коштів з урахуванням фактора ризику використовується наступна формула:

S_R = P [(1 + A_n)(1 + Rp_n)]ⁿ, (10.18) де S_R - майбутня вартість вкладу (грошових коштів), враховує фактор ризику;

Р - початкова сума вкладу;

Аn - безризикова норма прибутковості на фінансовому ринку, виражена десятковим дробом;

Rр_n- рівень премії за ризик по конкретному фінансовому інструменту

(фінансову операцію), виражений десятковим дробом;

n - кількість інтервалів, за якими здійснюється кожний конкретний платіж, в загальному обумовленому періоді часу.

2. При оцінці теперішньої вартості грошових коштів з урахуванням фактора ризику використовується наступна формула:

_{S p}

^P_R ^

(1 

^A_n ^{) }

(1 

^RP_n

) ⁿ

(10.19)

де P_R-справжня вартість вкладу (грошових коштів), що враховує фактор ризику;

S_p - очікувана майбутня вартість вкладу (грошових коштів);

А_n - безризикова норма прибутковості на фінансовому ринку, виражена десятковим дробом;

RP_n-рівень премії за ризик по конкретному фінансовому інструменту

(фінансову операцію), виражений десятковим дробом;

n - кількість інтервалів, за якими здійснюється кожний конкретний платіж, в загальному обумовленому періоді часу.

Проведений огляд показує, що методичний інструментарій обліку фактора ризику в управлінні використанням капіталу підприємства є досить великим і дозволяє вирішувати різноманітні завдання в цій сфері фінансового менеджменту. Більш глибокий виклад питань управління ризиками використання капіталу розглядається в спеціальному розділі.