1.3. Визначення точки беззбитковості.

CVP-аналіз на практиці іноді називають аналізом точки беззбитковості. Точку беззбитковості, при якій виручка і обсяг виробництва підприємства забезпечують покриття всіх його витрат і нульовий прибуток, називають також

«критичною», або «мертвою», або точкою «рівноваги». У літературі часто можна зустріти позначення цієї точки як ВЕР ( абревіатура «break - even point»), тобто точка, або поріг, рентабельності.

Для обчислення точки беззбитковості (порога рентабельності)

використовують три методи:

- графічний;

- рівнянь;

- маржинального доходу.

При графічному методі знаходження точки беззбитковості (порога рентабельності) зводиться до побудови комплексного графіка "витрати - обсяг - прибуток» - рис. 6.3.

Для визначення точки беззбитковості (порога рентабельності) методом рівнянь використовують наступну формулу:

Виручка - Змінні витрати - Постійні витрати = Прибуток (6.9)

Деталізуючи порядок розрахунку показників формули, її можна представити в наступному вигляді:

îä

Ï  Ö 

îä

Ê  ÂÇ 

Ê  ÂÏ

_(6.10)

(Ціна за одиницю * Кількість одиниць) - (Змінні витрати на одиницю

_{* Кількість одиниць) - Постійні витрати = Прибуток}

Зона

₆₀ прибутковості

_{Реалізація продукції}

₅₀

^Точка

_{беззбитковості}

⁴⁰

Сукупні витрати

₃₀

20

_{Постійні витрати}

10

3.

ос

ез

ов

на

дпр

ис.

_{Р 6. Точка б збитков ті та зо прибутк ості пі иємства.}

⁰ 10

30 50

70 90

110

_{ь є метод маржинального доходу при яком}

Кількість виробленої продукції, шт. Різновидом методу рівнян , у

точка беззбитковості (поріг рентабельності) визначається за формулою:

Точка беззбитковості = Постійні витрати / Норма маржинального доходу (6.11) Щоб знайти точку беззбитковості (поріг рентабельності) не можна просто

скласти перемінні і постійні витрати, тому що при зниженні виручки перемінні витрати також знизяться.

Розрахунки для визначення беззбиткового обороту можна використовувати і в тому випадку, коли підприємство бажає отримати певний

прибуток за конкретний період. Для отримання бажаного прибутку величина реалізації повинна перекривати всі витрати і забезпечувати необхідний прибуток. Тоді маржинальний дохід має складатися з суми постійних витрат і

_{прибутку.}

_{ÌÄ  ÂÏ  Ï}

^Ê ÌÄ

_^{Ö  ÂÇîä}

Ö

 100%

ÄÐ 

ÌÄ

^Ê _ÌÄ

 100%

_{Ê } ÄÐ Ö

Методи маржинального оцінювання можна застосовувати і для визначення критичної ціни продажу (ціни реалізації) одиниці виробу. Критична ціна, на рівні якої припиняється покриття повних витрат, розраховується при заданих рівнях обсягу реалізації, постійних і змінних витрат на одиницю

_{виробу.}

_{ÄÐ  ÂÏ}

_ÂÇ

Ê  Ö  ÂÏ ÂÏ

ÂÇ_îä  Ê

^{Ö  ÂÇ}_îä

^Ê

Ö  ÌÄ

_îä ^{ ÂÇ}_îä