2 Семестр

Модуль 3 = 60 балів
Тема	Т.14	Т.15	Т.16	Т.17	Т.18	Т.19	Т.20	Т.21	Модульна контрольна робота 9 балів	Курсова робота 20 балів	Форма підсумкового контролю іспит – 40 балів	Підсумкова атестація 60 + 40 = 100
Активність на семінарських заняттях	3	3	3	3	3	3	3	3
Виконання індивідуальної роботи	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25
Виконання самостійної роботи	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	1	1	0,5

Оцінювання за модульно-рейтинговою системою здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за шкалою, що використовується в НАДПСУ	Оцінка за національною шкалою
А	84 – 100	5 (відмінно)
ВС	67 – 83	4 (добре)
DE	50 – 66	3 (задовільно)
FX	33 – 49	2 (незадовільно)
X	0 –32	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Предмет, методи та функції теорії держави та права

Ключові поняття та терміни: юриспруденція, система юридичних наук, теорія держави і права, предмет теорії держави і права, функції теорії держави і права, методологія, методи теорії держави і права.

При вивченні даної теми необхідно засвоїти, що теорія держави та права – це фундаментальна юридична наука, що має свій об’єкт та предмет дослідження.

Наука розглядається як сфера людської діяльності, в якій відбувається розробка та упорядкування об’єктивних знань про дійсність, а також прогнозування на їх основі тенденцій розвитку технічних, біологічних та соціальних систем.

Сутність науки полягає в постійному пошуку істини, в постійному процесі накопичення знань. Це досить складний та суперечливий шлях, який можна собі уявити як рух від наукової проблеми до наукової гіпотези, а від неї до наукової теорії.

Теорія держави і права – це складова частина системи юридичних наук. Її об’єктом є держава і право, які розглядаються як взаємопов’язані явища суспільного життя. В межах теорії держави і права вони вивчаються поза безпосереднім зв’язком з конкретно-історичною епохою.

Предмет науки – це сукупність знань про об’єкт, який пізнається під відповідним кутом зору. Так, державу і право в якості об’єкта пізнання розглядають всі історико-теоретичні науки, однак предмети у них різні.

Предметом теорії держави і права є основні і загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права та різноманітних державно- правових явищ.

Особливості предмета теорії держави і права полягають в тому, що:

1. теорія держави і права вивчає державно-правову дійсність в цілому, узагальнюючи існуючий досвід державно-правового будівництва на всіх етапах його розвитку;

2. зміст предмета теорії держави і права складають основні і загальні закономірності держави і права, в яких знаходить своє відображення їх сутність та соціальне призначення;

3. в межах теорії держави і права формується поняттєво-категоріальний апарат;

4. теорія держави і права здійснює загальну характеристику процесів правотворчості та реалізації права з точки зору їх структури і

змісту, функцій та перспектив розвитку;

5. теорія держави і права є методологічною основою всієї юриспруденції.

Методологія теорії держави і права включає в себе комплекс взаємопов’язаних прийомів та способів, за допомогою яких здійснюється процес вивчення державно- правових явищ.

Методи науки – це сукупність прийомів, способів, які виражають вихідні позиції та підходи щодо дослідження, пізнання її предмета. Саме за допомогою методів відбувається визначення шляхів вивчення та осмислення складних та багатогранних явищ і процесів, які відбуваються в соціальному житті, розвитку держави і права.

Значну кількість методів, які використовує теорія держави і права в процесі вивчення державно-правових явищ можна представити у вигляді наступної системи: філософські методи, загальнонаукові методи, приватнонаукові методи та приватноправові.

Філософські методи - це світоглядні підходи, які виражають найбільш універсальні принципи мислення. Серед них виділяють метафізику та діалектику.

Загальнонаукові методи – це прийоми, які не охоплюють все наукове пізнання, а використовуються лише на окремих його етапах. До системи загальнонаукових методів можна віднести: аналіз, синтез, системний підхід, функціональний підхід.

Приватнонаукові методи є наслідком засвоєння теорією держави і права наукових досягнень відповідних технічних, природничих та гуманітарних наук. Серед системи цих методів можна виділити: соціологічний, статистичний, кібернетичний, математичний, історичний.

В системі приватноправових методів розрізняють: формально-юридичний, порівняльно-правовий та метод правового моделювання.

В системі юридичних наук розрізняють декілька відносно самостійних груп: теоретико-історичні науки, галузеві юридичні науки, міжгалузеві науки, прикладні юридичні науки, міжнародно-правові науки.

Перебуваючи в системі гуманітарних наук , теорія держави і права тісно взаємодіє з філософією, економічною теорією, соціологією, політологією, соціальною психологією та культурологією.

Традиційно входячи в групу теоретико- історичних наук , теорія держави і права тісно пов’язана з історією держави і права та історією політичних і правових вчень. В той же час, теорія держави і права є теоретичною базою правознавства, що в свою чергу передбачає тісний зв'язок теорії з галузевими та прикладними юридичними науками.

Література

1. Артикуца Ж. Проблеми і перспективи вивчення юридичної термінології// Право України.-1998.-№4-с.56.

2. Коростей В. Якою бути національній теорії держави і права//Право України.-2001.-№7-с.23.

3. Тацій В. Правова наука в Україні: стан та перспективи розвитку//Вісник Академії правових наук України.-2003.-№ 2-3.-с.5.

4. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права). –М.:Аванта+,2000,-560с.

5. Цвік М. Основні напрямки наукових досліджень в галузі теорії держави і права//Вісник Академії правових наук України.-2003.-№2-3-с.25.