Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НМК Теорія держави і права.doc правлю ост.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Тема 17. Правова поведінка. Правопорушення

Ключові поняття та терміни: правова поведінка, правомірна поведінка, протиправна поведінка, злочин, проступок, склад правопорушення.

Правова поведінка – це соціальна поведінка особи, що врегульована нормами права, проявляється шляхом дій або бездіяльності, має свідомо-вольовий характер і тягне за собою юридичні наслідки.

Види правової поведінки:

1) правомірна поведінка;

2) правопорушення;

3) зловживання правом;

4) об’єктивно-протиправне діяння.

Правомірна поведінка – це поведінка, яка відповідає приписам правових норм.

Правомірна поведінка класифікується за наступними ознаками:

1) за суб’єктами – індивідуальна та групова;

2) за об’єктивною стороною – активна (дії), пасивна (бездіяльність);

3) за суб’єктивною стороною – соціально активна, пасивна, маргінальна, звичайна.

4) за юридичним закріпленням – об’єктивно необхідна, бажана, соціально припустима.

5) за формою реалізації норм права – дотримання заборон, виконання обов’язків, використання суб’єктивних прав.

Протилежністю правомірної поведінки є поведінка неправомірна (правопорушення).

Правопорушення – це суспільно небезпечне, винне діяння деліктоздатного суб’єкта, що суперечить правовим приписам.

Види правопорушень:

1) злочини;

2) проступки.

Злочин – це передбачене кримінальним законодавством, суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, її політичну систему, власність, особу, політичні, трудові та інші права і свободи громадян.

Проступок – це суспільно шкідливе діяння, яке не карається в кримінальному порядку.

Види проступків: конституційні, дисциплінарні, адміністративні, цивільні, процесуальні ( нез’явлення свідка до суду).

Правопорушення відрізняється від порушень інших соціальних норм сукупністю ознак, які утворюють поняття «склад правопорушення».

Склад правопорушення – це сукупність закріплених в законі ознак об’єктивного та суб’єктивного характеру, за наявності яких діяння визнається конкретним правопорушенням. До складу правопорушення входить: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт та суб’єктивна сторона.

Об’єктом правопорушення є суспільні відносини, які охороняються нормами права. Матеріальні предмети і духовні блага виступають як предмет правопорушення.

Об’єктивна сторона правопорушення – це зовнішній прояв протиправного діяння та викликані ним небезпечні шкідливі наслідки, а також причинний зв’язок між діянням і його наслідками.

Суб’єктом правопорушення є фізичні та юридичні особи, які мають здатність і можливість нести юридичну відповідальність за свої протиправні діяння.

Суб’єктивна сторона правопорушення – це внутрішнє психологічне ставлення суб’єкта до своєї протиправної поведінки та її наслідків. Вона включає в себе вину, мотив та мету вчинення правопорушення.

Вина – це психічне ставлення особи до скоєного нею правопорушення, яка виражається в формі умислу та необережності.

Умисел може бути прямим і непрямим, а необережність може виражатися у формі самовпевненості або недбалості.

Якщо відсутній хоча б один елемент складу правопорушення, то немає і самого правопорушення.

Правопорушення завжди є діянням, яке завдає шкоди інтересам громадян, соціальних груп, а іноді – й інтересами всього суспільства. Усуваючи причини та умови правопорушень, держава зобов’язана також притягувати винних до юридичної відповідальності.

Література:

1. Теорія права і держави: навчальний посібник / С. Д. Гусарєв, А. Ю. Олійник, О. Л. Слюсаренко. – К.: «Правова єдність», 2008.

2. Юридична відповідальність: проблеми виключення та звільнення / Колектив авторів. Відп. Ред. Ю. В. Баулін. – Донецьк: ПП «ВД «Кальміус», 2013. – 424 с.

3. Актуальні проблеми теорії держави та права: [навчальний посібник] / [Є.В. Білозьоров, Є.О. Гіда, А.М. Завальний, А.О. Осауленко]; за заг. Ред.. Є.О. Гіди. – К.:ФОП О.С. Ліпкан, 2010.

4. Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України / Колектив авторів. Відп. Ред. М. В. Цвіка – Харків: «Право», 2011. – 894 с.