Тема 8. Управління активами підприємства План

1. Активи як об’єкт фінансового управління, їх сутність та класифікація

2. Управління оборотними активами підприємства

2.1.Управління поточними фінансовими потребами підприємства

2.2. Критерії прийняття фінансових рішень з управління оборотними активами

2.3. Управління основними елементами оборотних активів

2.3.1. Управління запасами

2.3.2. Управління дебіторською заборгованістю

2.3.3. Управління грошовими коштами

3. Управління необоротними активами підприємства

1. Активи як об’єкт фінансового управління, їх сутність та класифікація

Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство повинно мати у своєму розпорядженні визначене майно, що належить йому на правах власності або володіння. Все майно, яким володіє підприємство і яке відображене в його балансі, називається активами підприємства. Активи є економічними ресурсами підприємства у формі сукупних майнових цінностей, що використовуються у господарській діяльності з метою одержання прибутку.

Активи підприємства класифікуються за багатьма ознаками, основні з яких представлені у табл.8.1

Таблиця 8.1

Класифікація активів підприємства

№ п/п	Класифікаційна ознака	Види активів
1.	За формами функціонування	• матеріальні активи • нематеріальні активи • фінансові активи
2.	За характером участі в господарському процесі та швидкості обороту	• оборотні активи • необоротні актив
3.	За характером обслуговування видів діяльності	• операційні активи • інвестиційні активи
4.	За характером фінансових джерел формування	• валові активи • чисті активи
5.	За характером володіння	• власні активи • орендовані активи
6.	За ступенем ліквідності	• активи в абсолютноліквідній формі • високоліквідні активи • середньоліквідні активи • малоліквідні активи • неліквідні активи

Розглянемо більш детально кожний із видів активів.

Матеріальні активи – це активи підприємства, що мають речову (матеріальну) форму. До складу матеріальних активів підприємства належать:

• основні засоби;

• незавершені капітальні вкладення;

• устаткування, призначене до монтажу;

• виробничі запаси сировини та напівфабрикатів;

• запаси малоцінних і швидкозношувальних предметів;

• обсяг незавершеного виробництва;

• запаси готової продукції, призначеної для реалізації;

• інші види матеріальних активів.

Нематеріальні активи – це активи підприємства, що не мають речової форми, але беруть участь у господарській діяльності та приносять прибуток. До цього виду активів підприємства відносять:

• придбані підприємством права на користування окремими природними ресурсами;

• патентні права на використання винаходів;

• "ноу-хау" – сукупність технічних, технологічних, управлінських, комерційних та інших знань, що оформлені у вигляді технічної документації, накопиченого виробничого досвіду, є предметом інновацій, але незапатентованих;

• права на промислові зразки та моделі;

• товарний знак – емблема, малюнок або символ, зареєстровані у встановленому порядку, що служать для відмінності товарів даного виробника від інших аналогічних товарів;

• торгова марка – право на виняткове використання фірмового найменування юридичної особи;

• права на використання комп’ютерних програмних продуктів;

• "гудвіл" – різниця між ринковою вартістю підприємства як цілісного майнового комплексу і його балансовою вартістю;

• інші аналогічні види майнових цінностей підприємства.

Фінансові активи характеризують різноманітні фінансові інструменти, що належать підприємству або знаходяться у його володінні. До них відносять:

• грошові активи в національній валюті;

• грошові активи в іноземній валюті;

• дебіторська заборгованість у всіх її формах;

• короткострокові фінансові вкладення;

• довгострокові фінансові вкладення.

Оборотні (поточні) активи – це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточну виробничо-комерційну (операційну) діяльність і використовуються повністю впродовж одного виробничо-комерційного циклу. У складі оборотних (поточних) активів підприємства виокремлюють такі елементи:

• виробничі запаси сировини і напівфабрикатів;

• запаси малоцінних і швидкозношувальних предметів;

• обсяг незавершеного виробництва;

• запаси готової продукції, призначеної для реалізації;

• дебіторську заборгованість;

• грошові активи в національній валюті;

• грошові активи в іноземній валюті;

• короткострокові фінансові вкладення;

• витрати майбутніх періодів.

Необоротні активи - це сукупність майнових цінностей підприємства, що багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності та переносять на продукцію використану вартість частинами. До складу необоротних активів включають:

• основні засоби;

• нематеріальні активи;

• незавершені капітальні вкладення;

• устаткування, призначене для монтажу;

• довгострокові фінансові вкладення;

• інші види необоротних активів.

Операційні активи є сукупністю майнових цінностей, що безпосередньо використовуються у виробничо-комерційній діяльності підприємства з метою одержання операційного прибутку. До складу операційних активів підприємства належать:

• виробничі основні засоби;

• нематеріальні активи, що обслуговують операційний процес;

• оборотні операційні активи (уся їх сукупність за виключенням короткострокових фінансових вкладень).

Інвестиційні активи характеризують сукупність майнових цінностей підприємства, пов’язаних із здійсненням його інвестиційної діяльності. До складу інвестиційних активів відносять:

• незавершені капітальні вкладення;

• устаткування, призначене для монтажу;

• довгострокові фінансові вкладення;

• короткострокові фінансові вкладення.

Валові активи є сукупністю майнових цінностей (активів) підприємства, сформованих за рахунок як власного, так і залученого капіталу.

Чисті активи характеризують вартісну сукупність майнових цінностей (активів) підприємства, сформованих винятково за рахунок власного капіталу. Вартість чистих активів підприємства визначається за такою формулою:

ЧА = А – ЗК , (8.1)

де ЧА – вартість чистих активів підприємства;

А – загальна сума усіх активів підприємства за балансовою вартістю;

ЗК – загальна сума залученого капіталу підприємства.

Власні активи – це активи підприємства, що знаходяться у постійному його володінні та відображаються в складі його балансу.

Орендовані активи - це активи підприємства, що знаходяться в тимчасовому його володінні відповідно до укладених договорів оренди (лізингу).

Активи в абсолютно ліквідній формі – це активи, що не потребують реалізації і є готовими засобами платежу. До складу активів цього виду входять:

• грошові активи в національній валюті;

• грошові активи в іноземній валюті.

Високоліквідні активи характеризують групу активів підприємства, що швидко можуть бути конвертовані в грошову форму (як правило, у термін до одного місяця) без суттєвих втрат своєї поточної ринкової вартості з метою своєчасного забезпечення платежів за поточними фінансовими зобов’язаннями. До високоліквідних активів підприємства належать:

• короткострокові фінансові вкладення;

• короткострокова дебіторська заборгованість.

Середньоліквідні активи – це активи, що можуть бути конвертовані в грошову форму без суттєвих втрат своєї поточної ринкової вартості терміном від одного до шести місяців. До середньоліквідних активів підприємства відносять:

• усі форми дебіторської заборгованості, крім короткострокової та безнадійної;

• запаси готової продукції, призначеної для реалізації.

Малоліквідні активи - це активи підприємства, що можуть бути конвертовані в грошову форму без втрат своєї поточної ринкової вартості лише після закінчення значного періоду часу (від півроку і більше). До цієї групи активів підприємства відносять:

• запаси сировини і напівфабрикатів;

• запаси малоцінних і швидкозношувальних предметів;

• активи у формі незавершеного виробництва;

• основні засоби;

• незавершені капітальні вкладення;

• устаткування, що призначене для монтажу;

• нематеріальні активи;

• довгострокові фінансові вкладення.

Неліквідні активи – це активи підприємства, що самостійно реалізовані бути не можуть (вони можуть бути продані лише в складі цілісного майнового комплексу). До таких активів належать:

• безнадійна дебіторська заборгованість;

• витрати майбутніх періодів;

• збитки поточного і минулого років, які відображені у складі активу балансу підприємства.

Характеризуючи активи як об'єкт фінансового управління, необхідно відзначити особливості їх окремих складових. Так, необоротні активи є найменш мобільною частиною майна, основна відмінність якої полягає у багаторазовому використанні у процесі господарської діяльності та частковій амортизації протягом кожного операційного циклу. До оборотних активів підприємства відносять ті види майнових цінностей, які повністю споживаються за один виробничий цикл. При цьому необхідно враховувати, що окремі елементи оборотних активів підприємства постійно переходять зі сфери виробництва у сферу обігу і знову повертаються у виробництво.

У процесі управління необоротними і оборотними активами необхідно порівнювати та комплексно оцінювати їх позитивні й негативні сторони (табл.8.2).

Таблиця 8.2

Переваги й недоліки необоротних і оборотних активів

Види активів	Переваги	Недоліки
Необоротні активи	менший ризик інфляційного знецінення та можливе збільшення ринкових цін на нерухомість швидшими темпами ніж темпи інфляції; менший ризик втрати у процесі господарської діяльності; здатність приносити стабільний прибуток за несприятливої господарської кон’юнктури у формі орендних і лізингових платежів; можливість більш інтенсивного використання (у дві або три зміни) у періоди підйому ринкової кон’юнктури.	можливість морального зносу та швидкої змінюваності технологій; низький рівень маневреності, неможливість швидко змінити структуру вкладених коштів; низький рівень ліквідності й неспроможності забезпечити потік платежів при погіршенні платоспроможності.
Оборотні активи	більш висока ліквідність; знаходження частини оборотних активів у вигляді готових засобів платежу; можливість швидкої реструктуризації оборотних активів; можливість підвищити швидкість обороту шляхом раціонального управління.	можливе інфляційне знецінення грошових активів; додаткові витрати на утриман-ня зайвих оборотних активів; можливі втрати у зв’язку з природним убутком товарно-матеріальних цінностей; вищий рівень фінансових ризиків.

З врахуванням розглянутої класифікації формується процес фінансового управління активами підприємства.