5. Формування спонукальної сфери молодшого школяра

Розвиток спонукальної сфери молодшого школяра

Особистість молодшого школяра характеризується специфiчними особливостями спонукальної сфери. Передусім зберігається потреба у грi. Тому в перші днi перебування дитини у школі важливими засобами пробудження інтересу до навчання, полегшення складної навчальної діяльності є створення ігрових ситуацiй, використання дидактичних ігор на уроці.. Саме у грі вiдбувається перехід вiд мотивiв як досвідомих, афективно забарвлених, безпосередніх бажань до спонукань як узагальнених, тобто найбільш усвідомлених, намірів. Потреба молодших школярів у русi залишається такою сильною, як i в дошкільників. Тому вчитель повинен уміти органiзувати вiдпочинок дітей, включаючи їх у рухливі ігри на перервах, даючи їм змогу рухатися на уроках (фiзкультхвилинки).

Особливо значущою дли подальшого розвитку особистості молодшого школяра, як i дошкільняти, є потреба у зовнішнiх враженнях. На початку навчання вона є головною рушійною силою розвитку. У молодших школярів формусться бiльш стiйка структура мотивів, у якій мотиви навчальної діяльності стають провідними. . Такими мотивами передусiм є iнтерес до оволодiння способами дiялъностi, до процесiв читання, малювання, а на цiй основi й до навчального предмета.

Успiшна навчальна дiяльнiсть спонукається як зумовленими нею мотивами, так i мотивами, породженими внутрiшньою позицiєю школяра. Однак iнодi в молодших школярiв (особливо у першому класi) сильнiшими залишаються iгровi мотиви. Це вияв ляється, зокрема, у вiдволiканнi, неуважності їх пiд час виконання завдань, зосередженостi у грi. Для формування у них навчальної мотивації необхiдна спецiальна педагогiчна робота. Особлива увага вчителя повинна бути спрямована на пробудження у дитини почуття гордостi за себе як школяра, переживання безпосередньої емоцiйної при вабливостi школи, розвиток вмiння учитися, пiзнавальних iнтересiв, прагнення оволодiти навчальними навичками не гiрше, нiж однолiтки.

Важливе значения для мотивації учiння має дiєвiсть внутрiшньої позицiї школяра. Наприкiнцi молодшого шкiльного вiку, а часто й ранiше, мотивацiйна функцiя внутрiшньої позицiї вичерпується, втрачає свою спонукальну силу. Тому виконання обов’язкiв школяра все менше приваблює дитину. Це спричинене тим, що на початку молодшого шкiльного вiку дитина виконує шкільнi обов’язки подiбно до того, як ранiше виконувала правила гри. Однак воно стає значно слабшим, якщо учень звикає до цiєї позицiї, внаслiдок чого пов’язанi з нею переживання втрачають свiй позитивний емоцiйний заряд. Це зумовлює необхiднiсть сформувати у молодшого школяра вищий рiвень довiльностi, який відповiдав би особливостям навчальної дiяльностi як повсякденного обов’язку дитини, який постiйно ускладнюсться.

Молодший шкiльний вiк особливо сприятливий для розвитку мотивацiї досягнення успiхiв у навчальній, трудовiй, iгровiй дiяльностi дітей. На мотивацiю досягнення успіху впливають такi особистiснi утворення, як самооцiнка та рiвень домагань. Змицнює мотив досягнення успiхів усвідомлення дитиною своїх здiбностей i можливостей, а на основi цього — віри в свої сили. Вона починає усвiдомлювати, що недостатньо розвиненi певнi здiбностi можна компенсувати збільшенням зусиль, особистими стараннями.

У молодшому шкiльному вiцi розвивасться такий мотив поведінки, як наслідування ідеалів. В учня початкової школи воин конкретнi. Як i в дошкiльному вiцi, iдеалами стають переважно героїчні особистостi, про яких він чув по радiо, дивився фiльм, читав у книгах. Вони ще нестійкі, швидко змiнюються пiд впливом нових, яскравих вражень

Загалом, у молодшому шкільному віці формуються основи спрямованостi спонукальної сфери (егоістичної, просоцiальної, гуманiстичної).

Термінологічний словник до теми:

«Загальна характеристика розвитку молодшого школяра»

Навчальна діяльність — цілеспрямована діяльність учнів, результатом якої є розвиток особистості, інтелекту, здібностей, засвоєння знань, оволодіння уміннями та навичками.

Пізнавальний інтерес школярів — виразна інтелектуальна спрямованість на пошук нового у предметах, явищах, подіях, супроводжувана прагненням глибше пізнати їх особливості; майже завжди усвідомлене ставлення до предметів, явищ, подій.

Рефлексія – це одночасно і властивість, унікально притаманна лише людині, і стан усвідомлення чого-небудь, і процес репрезентації психіці свого власного змісту

Фізи́чний розвиток — це процес становлення і змін біологічних форм і функцій організму людини. Він залежить від природних життєвих сил організму та його будови. Фізичний розвиток оцінюється рівнем розвитку фізичних якостей, антропометричними і динамометричними показниками, показниками формування постави.

Пізнавальний інтерес - це активне мотивоване емоційне ставлення суб'єкта до предмета пізнання, яке має систематично враховуватись і розвиватись у процесі навчання, оскільки безпосередньо впливає на формування і розвиток особистісної спрямованості дитини

Чутливість аналізаторів, що визначається величиною абсолютних порогів, не постійна і змінюється під впливом фізіологічних і психологічних умов, серед яких особливе місце посідає явище адаптації.

Індивідуалізація — соціологічний термін, тісно пов'язаний з термінами: модернізація та індустріалізація. Це — процес переходу індивіда до самовизначення.

Самоконтроль — це визначення відхилень програми са­мовиховання від поставлених завдань з наступною корекцією програми або поведінки особи.