Лекція 12

Тема 2. Особливості пізнавальної сфери молодшого школяра

План

1.Особливості розвитку сприймання, уваги, молодшого школяра.

2.Особливості розвитку пам’яті та уяви молодшого школяра.

3.Розвиток мислення і мовлення.

4.Розвиток загального інтелекту в молодшому шкільному віці.

Література:

Вікова та педагогічна психологія: навчальний посібник/ В.М. Поліщук, - Вид. 3-тє, виправ. – Суми: Університетська книга, 2010. – 352 с. –

Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник./ О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. 2-ге видання. К.: Каравела, 2007. -400 с – 340-370 с.

Савчин М.В., Василенко  Л.П. Вікова психологія: Навч. посібник. – К.: Академвидав, 2007. – 360 с – 165-182с.

Ключові поняття: розвиток інтелекту узагальнення, абстрагування, порівняння, синтез, аналiз, мислення, па́м'ять, ува́га

1. Особливості розвитку сприймання, уваги, молодшого школяра

Розвиток сприймання молодшого школяра. Учнi сприймають рiзноманітнi соціальнi зразки, вiд- повiдно до яких повиннi дiяти. Спершу їх приваблюють зовнiшнi яскравi ознаки предметів, вони ще не можуть зосередитися і детально розглянути iнші їх особливості, побачити в них суттеве. Знаючи це, педагог повинен розвивати в учнiв сприймання, розкриваючи прийоми огляду чи прослуховування, порядок виявлення особливостей предметів. Наприкiнці молодшого шкiльного вiку спостереження стає спецiальною діяльнiстiю, розвивається спостережливість як риса характеру.

Розвиток уваги молодшого школяра. У молодших школярів уже формується довiльна увага. Цьому сприяє чітка органiзація їх дiй за зразком, а також дій, якими вони можуть керувати і якi можуть контролювати. Одночасно з нею функціонує та розвивається мимовiльна увага. Пов’язана вона не з яскравістю і зовнішньою привабливістю предмета, а насамперед iз потребами та інтересами, що виникають у навчальній дiяльностi. Протягом перших рокiв навчання у школi увага дiтей ще не стійка. Тому в їх навчальнiй діяльності мають чергуватися розумовi за няття iз заняттями зі складання схем, малювання, кресления.

На початку молодшого шкільного віку у дітей ще не сформовані навчальні вміння та навички, що заважае їм швидко переходити від одного виду навчальних занять до іншого. Це свiдчить про недостатній розвиток такої важливої властивості уваги, як переключення. Однак з удосконаленням навчальної діяльності вже наприкінці 1 — на початку 2 класу учнi легко переходять від одного етапу уроку до іншого, від одніеї навчальної роботи до їншої. Отже, в організації навчання учнів молодших класів слід враховувати рівень розвитку та стійкiсть, розподіл, переключення їх довільної уваги.

2. Особливості розвитку пам’яті та уяви молодшого школяра

Молодший шкільний вік є сенситивним періодом для розвитку пам’яті, коли особливо динамічно змінюється співвідношения мимовiльного й довільного запам’ятовування. ‚інтенсивно розвивається довільна пам’ять, хоча мимовільна теж активно використовується. Під впливом навчання у цьому віці активно формується логічна пам’ять, яка відіграє основну роль у засвоєнні знань.

Розвитку пам’яті у перші роки навчання сприяє розв’язання спецiальних мнемiчних задач у процесi рiзних видiв діяльностi.

Учнi початкових класiв засвоюють рiзнi стратегії (прийоми), якi допомагають запам’ятати матерiал. Найважливiшими прийомами керування пам’яттю є повторения, органiзовування матерiалу, семантичне оброблення iнформацiї, створення мислених образiв, пошук iнформацї в пам’ятi.

1.Повторення матеріалу. Спочатку дiти просто повторюють кiлька разiв кожне слово, яке необхiдно запам’ятати. Приблизно у 9 рокiв вони починають повторювати слова групами.

2.Організування матерiалу. Групуючи слова за категорiями, діти здатнi запам’ятати i вiдтворити бiльше матерiалу, однак до 9 вiку рiдко використовують цю стратегiю з власної iнiцiативи.

3.Семантичне оброблення iнформації. Цей активний процес передбачає використання молодшими школярами логiчного висновку для реконструкцiї події замiсть простого вiдтворення наявної в пам’ятi iнформації.

4.Створення мислених образів. Молодшi школярi краще запам’ятовують незвичний матерiал, створюючi на його основi мислений образ.

5.Пошук iнформації в пам’яті. Часто школярi, намагаючись розiбрати слово за буквами, шукають у пам’ятi правильнi букви. Вони можуть знати, з якої лiтери починасться слово, але їм потрiбно перевiрити кiлька варiантiв.