- •Тема: Вікова психологія як галузь психологічної науки
- •1. Сутність, об’єкт і предмет вікової психології.
- •2. Структура, функції і завдання вікової психології.
- •3. Місце вікової психології в системі психологічних наук.
- •1. Сутність, об’єкт і предмет вікової психології
- •2. Структура, функції і завдання вікової психології
- •3. Місце вікової психології в системі психологічних наук
- •Тема: Методологія і методи вікової психології
- •1. Загально-філософські принципи як методологічні засади вікової психології
- •2. Методологічні принципи вікової психології
- •3. Загальнонаукові методи пізнання психологічної дійсності
- •4. Загальнопсихологічні методи вікової психології
- •5. Методи власне вікової психології
- •Лекція 3 Тема: Напрями, концепції, теорії вікової психології
- •1.Біогенетичний та соціогенетичний напрями у психології.
- •2.Зарубіжні концепції розвитку дитини.
- •3.Вітчизняні концепції діяльнісного підходу до психічного розвитку дитини.
- •1. Біогенетичний та соціогенетичний напрями у психології
- •2.Зарубіжні концепції розвитку дитини
- •3. Вітчизняні концепції діяльнісного підходу до психічного розвитку дитини
- •Лекція 4 Тема: Виникнення і розвиток вікової психології
- •2. Ідеї вікової психології в епоху Просвітництва
- •3. Становлення вікової психології у хіх – на початку хх століття
- •4.Загальні тенденції розвитку вікової психології у другій половині хх – на початку ххі століття
- •5.Виникнення і розвиток вікової психології в Україні
- •6. Ідеї вікової психології у сповідальній і автобіографічній літературі
- •Лекція 5 Тема: Умови та суперечності психічного й особистісного розвитку людини
- •1.Психічний і особистісний розвиток людини.
- •2.Умови психічного розвитку.
- •3.Суперечності розвитку.
- •1. Психічний і особистісний розвиток людини
- •2. Умови психічного розвитку
- •Iнiцiює стадії розвитку, зумовлює перiодичність виникнення чутливості до певних зовнiшнiх впливiв.
- •3. Суперечності розвитку
- •Умови психічного розвитку
- •Суперечності розвитку
- •Лекція 6 Тема: Детермінанти та загальні закономірності розвитку
- •1.Детермінанти психічного розвитку.
- •2.Загальні закономірності розвитку особистості.
- •3.Показники і порушення психічного і особистісного розвитку.
- •1. Детермінанти психічного розвитку
- •2. Загальні закономірності розвитку особистості
- •3. Показники і порушення психічного і особистісного розвитку
- •Лекція 7 Тема: Вікова періодизація розвитку та її критерії.
- •1. Цілеспрямоване навчання як основний чинник психічного та особистісного розвитку.
- •2.Роль суспільного виховання у психічному і особистісному розвитку дитини.
- •3.Періодизація вікового розвитку за л. Виготським, д. Ельконіним, е. Еріксоном.
- •1. Цілеспрямоване навчання як основний чинник психічного та особистісного розвитку
- •2.Роль суспільного виховання у психічному і особистісному розвитку дитини
- •3.Періодизація вікового розвитку за л. Виготським, д. Ельконіним, е. Еріксоном
- •Лекція 8 Тема: Початок людського життя
- •1. Пренатальний розвиток
- •2.Початок психічного життя
- •3.Сім’я в очікуванні дитини
- •Лекція 9 Тема: Психічний і особистісний розвиток дитини в немовлячому та ранньому віці
- •1.Особливості розвитку новонародженого
- •2. Психічний розвиток немовляти
- •3. Пізнавальний розвиток немовляти
- •4. Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві та її взаємозв’язок з провідною діяльністю
- •5. Криза трьох років життя як передумова виникнення новоутворень
- •Лекція № 10 Тема: Психічний і особистісний розвиток дитини в дошкільному віці
- •1. Взаємозв’язок соціальної ситуації розвитку з провідною діяльністю дошкільному віці
- •2. Особливості розвитку мовлення в дошкільному віці
- •3. Особливості сенсорного і розумового розвитку дошкільника
- •4. Розвиток особистісної сфери дошкільника
- •5.Особливості психологічної готовноті до навчання в школі
- •Змістовий модуль 1. Психологія молодшого школяра та підлітка Лекція 11 Тема: Загальна характеристика розвитку молодшого школяра
- •1. Загальна характеристика розвитку молодшого школяра
- •2. Взаємозв’язок провідної діяльності та соціальної ситуації розвитку молодшого школяра
- •3. Основні новоутворення молодшого шкільного віку
- •4. Розвиток особистісної сфери молодшого школяра
- •5. Формування спонукальної сфери молодшого школяра
- •Лекція 12
- •Тема 2. Особливості пізнавальної сфери молодшого школяра
- •1. Особливості розвитку сприймання, уваги, молодшого школяра
- •2. Особливості розвитку пам’яті та уяви молодшого школяра
- •3. Розвиток мислення і мовлення
- •4. Розвиток загального інтелекту в молодшому шкільному віці
- •Лекція 13 Тема: Загальна характеристика психічного і особистісного розвитку підлітка
- •1.Підлітковий вік як перехідний період від дитинства до зрілості
- •2.Провідна діяльність як основа соціальної ситуації розвитку підлітка
- •Міжособистісне спілкування підлітка
- •3.Розвиток особистісної сфери у підлітковому віці
- •Зниження своїх домагань, бажання уникнути невдачі, щоб не зашкодити самооцінці.
- •4. Пізнавальний розвиток у підлітковому віці
- •Лекція 14 Тема: Педагогічно занедбані підлітки
- •1. Причини виникнення проблем у вихованні підлітків
- •2. Загальна характеристика педагогічної занедбаності підлітків
- •3. Типи акцентуацій характеру підлітків
- •4. Фактори, що впливають на формування акцентуацій характеру
- •Лекція 15
- •Тема 7. Загальні особливості ранньої та зрілої юності
- •1.Фізичне дозрівання та соціалізація в ранній юності Психологія ранньої і зрілої юності
- •Загальні особливості ранньої юності
- •Фізичне дозрівання та соціалізація в ранній юності
- •2.Соціальна ситуація та новоутворення в період ранньої та зрілої юності
- •3.Розвиток самосвідомості в ранній юності і зрілій юності Розвиток самосвідомості у ранній юності
- •Розвиток мовлення старшокласників
- •4.Розвиток пізнавальної сфери в ранній і зрілій юності Розвиток пізнавальної сфери у ранній юності
- •Розвиток мислення старшокласників
- •Лекція 16 Тема: Особливості соціально-психологічної готовності випускника до самостійного життя
- •1.Особистісне та професійне самовизначення в ранній і зрілій юності.
- •2.Показники соціально-психологічної готовності випускника школи до самостійного життя.
- •3.Вікові особливості прийняття рішень про кар’єру на етапі зрілої юності.
- •1.Особистісне та професійне самовизначення в ранній і зрілій юності
- •2.Показники соціально-психологічної готовності випускника школи до самостійного життя
- •3.Вікові особливості прийняття рішень про кар’єру на етапі зрілої юності
- •1.Загальна характеристика дорослості
- •Перша фаза ранньої дорослості
- •3.Особливості розвитку самосвідомості і спонукальної сфери у ранньому дорослому віці
- •Мотиваційні настанови раннього дорослого віку
- •Система цінностей на межі 30-річчя
- •4.Становлення суб’єкта життєдіяльності й індивідуальності на етапі ранньої дорослості
- •5.Розвиток інтелекту в ранньому дорослому віці
- •Розлади інтелекту дорослої людини
- •1.Загальна характеристика зрілого дорослого віку
- •2.Особливості емоційної сфери та розвитку «я-концепції» Особливості емоційної сфери у зрілому дорослому віці
- •Розвиток я-концепції у зрілому дорослому віці
- •3.Розвиток спонукальної сфери дорослої людини Розвиток спонукальної сфери у зрілому дорослому віці
- •4.Особливості пізнавальних процесів у зрілому дорослому віці
- •1. Загальна характеристика старості
- •2. Особливості «я-концепції» і розвитку особистості в період старості
- •3. Особливості життєдіяльності, спонукальної та емоційної сфери людини у старості
- •4. Особливості пізнавальних процесів у старості
- •5. Реалізація мудрості у старості
3. Типи акцентуацій характеру підлітків
Типи акцентуацiй характеру пiдлiткiв. Типологiї акцентуацiй характеру грунтуються на клiнiчному (психiатричному) i психологiчному пiдходах. Клінiчний пiдхiд передбачає гiпертимний, циклоїдний, лабiльний, астеноневротичний, сенситивний, психастенiчний, шизоїдний, епiлептоїдний, iстероїдний, нестiйкий типи акцентуацiй характеру (типологiя А. Личка); психологiчний - гiпертимний, циклоїдний, лабiльний, астено – невротичний, сенситивний, тривожно-педантичний, iнтровертований, збудливий, демонстративний, нестiйкий типи (типологiя К. Леонгарда).
Гiпертимний тип. Основною ознакою осiб, якi належать до цього типу, є постiйно пiднесений настрiй, який лише зрiдка змiнюється спалахами агресiї. Дiти з гiпертимною цього типу контактні, комунiкабельнi, жваво жестикулюють iнiцiативнi, часто прагнуть бути лiдерами, у них яскраво вираженi орнiзаторські здiбностi, оптимiстична налаштованiсть. В умовах жорсткої дисциплiни, монотонної дiяльностi, вимушеної самотностi вони можуть вступати у конфлiктнi стосунки. Одноманiтнi, насиченi звичною для учнiв дiяльнiстю уроки не цiкавлять їх Найкращим способом нейтралiзацiї гiпертима в процесi навчання є залучення його до цiкавої, рiзноманiтної, доступної для нього дiяльностi. Такi дiти цiнують доброзичливе, шанобливе ставлення педагога можуть бути активними його помiчниками, лiдерами у пiдлiткових групах, органiзаторами корисних справ.
Ціклоїдний тип. Цей тип найчастiше спостерiгається у старшому пiдлiтковому i ранньому юнацькому вiцi. Його особливiстю є перiодичне коливання настрою і життєвого тонусу. У перiод пiднесення настрою циклоїдним дiтям властивi ознаки гiпертимного типу. Пiд час спаду настрою рiзко знижується контактнiсть, пiдлiтки стають мовчазними, песимiстичними. Навiть незначнi неприємностi, спричиненi зниженням працездатностi, вони переживають дуже важко. Пiдлiтки з такою акцентуацiєю характеру надто вразливі до кардинального руйнування життєвого стереотипу. Серйознi невдачi та дорiкання оточуючих можуть поглибити їх депресивний стан або викликати гостру афективну реакцiю з можливими спробами суїциду. Оптимальною позицiєю близьких і педагогiв щодо пiдлiтка, який перебуває в депресивному станi, є ненав’язлива турбота й увага.
Лабiльний тип. Характеризується вiн мiнливiстю настрою, який перед усiм залежить вiд зовнiшньої ситуацiї. Свiдченням акцентуцiї лабiльного типу є надторiзка змiна настрою за незначного для цього приводу. У таких пiдлiткiв спостерігається то абсолютно оптимiстична, то вкрай песимiстична налаштованiсть на майбутнє, свої перспективи. На тлi поганого настрою можливi конфлiкти з однолiтками та дорослими, короткочаснi афективнi спалахи, після згасання яких настає швидке каяття та пошук шляхів примирения. Хоч iнодi лабiльнi пiдлiтки виглядають легковажними, насправді вони здатні на глибоку i щиру прив’язанiсть до рідних, друзiв, надзвичайно чутливi до доброти, пiдтримки. Якщо педагог хоче зробити свій вплив на лабiльного підлiтка бiльш ефективним, вiн повинен уникати докорiв i покарань, виявляти до нього більше доброти і ласки.
Астено-невротичний тип. Основними ознаками цього типу є підвищена фiзична та психiчна втомлюваність, дратiвливість, схильнiсть до iпохондрії (хворобливого стану, який характеризується надмiрною увагою до свого здоров’я). Афективнi спалахи в поведінцi спричиненi наростанням роздратованостi у моменти втоми. Однак, зірвавшись, астено-невротик швидко втрачає сили. Наприклад, якщо сусід по партi штовхнув його, у вiдповiдь астено-невротик з образливим криком б’є його книжкою). В астено-невротикiв, як правило, помiтнi добовi цикли бадьоростi та втоми. Найсприятливiшими для їх iнтенсивної навчальної роботи є другий i третiй уроки, початок i середина тижня, перша половина чвертi (особливо важка для них третя чверть). У взаємодiї з астено-невротиком педагог має виявляти максимум терпіння та щирого спiвчуття, старанно вуалювати бiльшість його промахiв і невдач, якi виникають на тлi виснаження, вмiло акцентувати увагу на його успiхах.
Сенситивний тип. Особи, якi належать до цього типу, надзвичайно вразливi, боязливі, у них рiзко виражене почуття власної неповноцінностi. Школа лякає їх великою кiлькістю людей, шумом, бійками на перервах, але, звикнувши до класу і навiть страждаючи від деяких учнів, вонн, однак, з небажанням переходять в iнший. Вчаться такi підлітки, як правило, старанно, але соромляться відповiдати перед учнями класу, бояться запнутися, викликати сміх. Вони надають перевагу вузькому колу друзів, рiдко конфліктують, оскільки переважно займають пасивну позицію, образи тримають у собі. Для них характерні альтруїстичність, спiвчутливість, радість за чужі успiхи, почуття обов’язку, сумлінність. У них рано формуються високі моральні та етичні вимоги до себе та оточення. Найвразливiшi сенситивнi пiдлiтки у стосунках а оточенням. Нестерпнi для них ситуацiї, в яких вони є об’єктом насмiшок, пiдозр у негативних вчинках, несправедливих звинувачень. Це може спровокувати їх гостру афективну реакцію або депресiю, пiдштовхнути до конфлiкту.
Тривожно-педантичний тип. Пiдлiтки, котрi належать до цього типу, є нерiшучими, схильними до роздумiв, самоаналiзу, тривожної пiдозрiлостi. У них легко виникають нав’язливi страхи, думки та уявлення. Нерiшучiсть у роздумах i дiях тривожно-педантичної дитини взаємопов‘язанi. Невдачi тiльки посилюють нерiшучiсть i сумнiви. У стосунках iз пiдлiтком цього типу акцентуацiї педагоги i батьки повиннi дотримуватися оптимiстичного стилю спiлкування, уникати методiв покарання та залякування, широко практикувати заохочення і пiдтримувати його активнiсть i самостiйнiсть.
Інтровертований тип. Суттєвими ознаками таких пiдлiткiв с замкненiсть, вiдстороненiсть вiд навколишнього свiту, нездатнiсть чи небажання встановлювати контакти з людьми, знижена потреба у спiлкуваннi. Такi дiти бурхливо реагують на некоректнi, грубi спроби дорослих проникнути у їх внутрiшнiй свiт. Вiдгородженiсть вiд зовнішнього свiту ускладнює соцiалiаацiю пiдлiткiв, зокрема корекцiю моральних та iнших установок, якi можуть не вiдповiдати суспiльним нормам. Iнтровертованiсть пiдсилюється, якщо в процесi вихования дитини вдаються до надмiрного контролю й опiки, суворих покарань за непослух. Щоб зблизитись із такими пiдлiтками, викликати до себе довіру, педагог повинен продемонструвати щиру зацiкавленiсть їхнiми захопленнями, справами та особистiстю загалом.
Збудливай тип. Пiдлiтки цього типу часто мають поганий настрiй, вони здебiльшого є похмурими, роздратованими, озлобленими, навiть агресивними. Їхня iнтелектуальна сфера, як правило, iнертна. Вони можуть виборювати високi оцiнки найрiзноманiтнiшими способами: пiдлещуванням до вчителя чи, навпаки, конфлiктами з ним. За таких умов педагог повинен надавати їм змогу заслужено отримувати високi оцiнки, водночас доброзичливо аргументувати поставлену оцiнку, яка не вiдповiдає їхнiм очікуванням та уявленням. Одним зi способiв корекцiї поведінки дiтей цього типу акцентуації характеру є апеляцiя до іхньої свiдомостi та самосвiдомостi, аналiз і оцiнка поведінки пiд час iндивiдуальних бесід. Дуже важливо, щоб учень сам брав активну участь у бесiдi, вчився розповiдати про свої вiдчуття, переживання, проблеми. Педагог повинен попереджувати агресивнi реакції збудливого пiдлiтка довiрливою інтонацiєю, ласкавим дотиком, легким гумором. Вудь-який вплив педагога не повинен зачiпати гiдностi дитини.
Демонстративний тип. Пiдлiткам, у яких переважають ознаки цього типу, властивi егоцентризм безмiрне прагнення уваги і спiв чуття до себе. Iх ставлення до навчання залежить вiд того, наскільки воно сприяє задоволенню їхньої головної потреби – домогтися визнання, виокремитися серед учнів. Свої невдачi у навчаннi демонстративнi підлiтки виправдовують впливом зовнiшнiх обставин. За такої ситуації педагог має спрямувати свої зусилля на формування в учнiв усвiдомлення того, що найнадiйнiшим способом привернення до себе уваги iнших, їх поваги є соцiально цiнна, корисна дiяльнiсть, повинен допомогти пiдлiткові включитися в таку дiяльнiсть. Нею може бути участь у класних і загальношкiльних заходах, у роботi драматичного, спортивного гурткiв, у конкурсах тощо. Це дасть змогу вiдчути значущiсть своїх зусиль й умiнь, привернути увагу до себе здiйсненням кожної справи.
Нестiйкий тип. Для пiдлiткiв, якi репрезентують цей тип, характерна передусiм патологiчна слабкiсть волi. Проявляеться вона в навчаннi, працi, виконаннi рiзноманiтних доручень, обов’язкiв. Iх соцiальна поведiнка бiльш залежить вiд впливу людей, котрi їх оточують, нiж вiд них самих. Особливо небезпечна для таких дiтей змiна життєвої ситуації. Для корекцiї їх характеру надзвичайно важливим є контроль за поведінкою та дiяльнiстю, передусiм навчальною. Добре, якщо посилення вимог поєднується зi щирою зацiкавленiстю дорослих в успiхах школяра, позитивними емоцiйними контактами з ним.
Отже, за несприятливих умов особистiсний розвиток пiдлiткiв характеризується суперечливiстю, дисгармонiйнiстю та виникненням акцентуацiй характеру.
