- •Тема 1.Новгородська феодальна (боярська) республіка
- •1. Утворення Новгородської феодальної (боярської) республіки.
- •2.Особливості суспільно-політичного устрою.
- •3.Господарський розвиток Новгородської феодальної (боярської) республіки, її торгово-економічні зв»язки з країнами Західної Європи
- •4. Новгородські берестяні грамоти, як історичне джерело
- •Тема 2. Росія в період правління Петра і.
- •Реформи центрального та місцевого апарату влади й управління
- •2. Адміністративні реформи.
- •Військові реформи
- •4.Економічна політика уряду.
- •5.Соціальна політика
- •3. Враження від Москви
- •4. Військова служба
- •5. Захворювання
- •6. Фізичні страждання
- •7. Нова травма
- •8. Розслідування
- •9. Ненаписана історія
- •Історична спадщина Київської Русі. Дискусія щодо її приналежності.
- •2. Джерела вивчення історії східних слов»ян
- •3. Мінсько-Полоцька земля. Її економічна та політична відособленість від Києва.
- •4.Юрій Долгорукий, Андрій Боголюбський: історичні портрети та державно-політична діяльність.
- •5.Володимиро-Суздальське князівство у хіі – першій половині
- •6. Формування державно-політичної структури Північно-Східної Русі в хі- середині хіі ст.
- •Новгородська і Псковська феодальні республіки. Специфіка економічного та політичного розвитку.
- •Економічні та політичні передумови процесу переходу до феодальної роздрібненості на Русі.
- •Економічні та економічні передумови процесу переходу до феодальної роздрібненості на Русі.
- •Основні руські князівства кінця хіі – першої половини хііі століття.
- •Прибалтика і Русь в боротьбі з німецько-датсько-шведською агресією у хіі-хііі ст.
- •Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників.
- •Золота Орда та її вплив на суспільно-політичний та економічний розвиток Північно-Східної Русі у хііі-хv ст.
- •Початок об»єднання північно-східних руських земель навколо Москви. Іван Калита.
- •Діяльність Дмитра Донського. Куликовська битва.
- •15. Особливості об»днавчого процесу у Північно-Східній Русі у хіv-хv ст.
- •16. Феодальна війна другої чверті хv століття.
- •17. Ліквідація монголо-татарського ярма. Його наслідки та впливи.
- •18. Роль і місце церкви в об»днавчому процесі. Відносини з Князівською владою.
- •19. Умови для утворення Московської централізованої держави. Основні етапи процесу централізації Північно-Східної Русі (хіv –хVcт.).
- •20. Завершальний етап об»єднання північно-східних руських земель.
- •21. Зміцнення самодержавства за Івана іv.
- •22. Основні напрямки зовнішньої політики Московської держави в др. Половині хvі ст.
- •23. Опричнина. Її соціальна суть.
- •24. Перша селянська війна в російській історії.
- •25. Лжедмитро і та народний рух.
- •26. Відкрита польсько-шведська інтервенція на початку хvіі ст.
- •27. Визвольна війна проти польсько-литовських та шведських загарбників. Організація ополчень (початок хvіі ст.)
- •28. Соціально-економічний розвиток Московської держави у хvіі ст.
- •29. Селянська війна під проводом Степана Разіна.
- •30. Російсько-польські, російсько-шведські та російсько-терецькі відносини у хvіі ст.
Економічні та економічні передумови процесу переходу до феодальної роздрібненості на Русі.
Роздробленість, що охопила Русь у ХІ-ХІІІ ст., дістала назву феодальної, оскільки в її основі була еволюція феодальних відносин. Під захистом Київської держави розвинулися продуктивні сили, збільшилася виробнича спроможність селянина. За таких умов зросла цінність землі, яку знать прагнула перетворити на свою приватну власність. За рахунок общинних земель зростала чисельність боярсько-князівських володінь - вотчин. Протягом другої половини ХІ - першої половини ХІІ ст. у країні сформувався клас великих землевласників - боярство. Вони стають значною економічною, а відтак і політичною силою. Інтереси боярства були зосереджені перш за все на місцевих інтересах, а не загальнодержавних. Нова соціально-економічна ситуація вимагала наближення влади до місць, до землі. Земля давала тепер набагато більші прибутки, ніж успішні воєнні експедиції. Одночасно прогресуюча феодалізація суспільства посилювала соціальну напруженість, яка вимагала відповідного регулювання. Удільні князі, які правили в тій чи іншій землі, під тиском місцевого боярства і власних земельних інтересів прагнули до піднесення свого князівства за рахунок інтересів сусідів. Економічною основою тогочасного суспільства було натуральне господарство, що не створювало необхідних передумов для об''єднання. Передумовою розпаду Київської Русі, постійним джерелом внутрішніх проблем були величезні її розміри. До її складу входили різні племена, які так і не склали єдиної народності в межах країни і були об''єднані тільки владою великого князя та церкви. Вже після смерті Ярослава Мудрого (1054) Київська держава все більше ослаблюється і роздроблюється на мало або зовсім не пов''язані між собою феодальні князівства. Єдність Київської держави послаблювалася складним порядком престолонаслідування в князівському клані Рюриковичів, що породжував усобиці. З метою їх усунення перед лицем половецької загрози у 1097 р. в Любечі під Києвом князі зібралися на свій перший з''їзд. Вони уклали угоду, за якою спільна доти "вотчина" розпадалася на три відокремлені "вотчини" старших ліній Ярославового дому - Ізяславичів, Святославичів І Всеволодовичів. Так був уперше проголошений принцип спадкового володіння підвладними територіями: "Кождо да держить отчину свою". Але постанови Любецького та наступних князівських з''їздів: Витичівського 1100р., Золочівського 1101 р. та Долобського 1103 р. - виявилися безсилими приборкати князівські чвари. Після смерті київського князя Святополка і повстання киян у 1113 р. великокнязівський стіл зайняв Володимир Мономах (1113-1125). Зробив він це не насильно, а на запрошення київських бояр, тим самим уникнувши порушення постанови Любецького з''їзду. Зайнявши великокнязівський стіл Мономах зумів відновити політичну єдність більшості руських земель. Централістську політику продовжував також його син Мстислав (1125-1132). Але йому випало бути останнім з київських князів, при яких Київська держава зберігала свою єдність.
