4.Економічна політика уряду.

Істотних заходів було вжито стосовно розвідування корисних копалин Росії. Зокрема було відкрито родовища залізної руди наУралі.

На Уралі ж у 1723 році було закладено найбільший залізний завод в Росії, з якого виросло місто Єкатеринбург.

За Петра були засновані Нев’янськ, Каменськ-Уральський, Нижній Тагіл.

З’являються збройні заводи (гарматні двори, арсенали) в Олонецькому краї, Сестрорецьку й Тулі, порохові заводи — у Петербурзі й під Москвою, розвиваються шкіряна й текстильна промисловість — у Москві, Ярославлі, Казані та на Лівобережній Україні.

Карта каналу Імператора Петра Великого (1741-42)

Подальшого розвитку набула й торгівля. З будівництвом Петербурга роль головного порту країни перейшла від Архангельська до майбутньої столиці. Зводились річкові канали.

Число фабрик і заводів наприкінці царювання Петра сягало 233, в т.ч. близько 90 являли собою великі мануфактури.

5.Соціальна політика

У галузі соціальної політики петрівське законодавство слід було в принципі тієї загальної тенденції, яка намітилася у XVIII ст. Прикріплення селян до землі, зафіксоване Укладення 1649 р., в той період не тільки не змінилося, але і отримало подальший розвиток. Про це свідчить введення нової системи обліку населення та оподаткування, проведене з метою підвищити ефективність контролю за збором податків з населення. Держава, прагнучи виявити кожного індивідуального платника податку, ввів новий принцип оподаткування - подушну подати. Податки стали збиратися - тепер не з двору, а з ревізькій душі 1.У 1718-1724 рр.. була проведена перепис усього податного населення, причому всі внесені в списки повинні були платити певну подушну подати на рік. Введення подушної подати привело до декількох важливих наслідків: закріпленню існуючих соціальних структур, посилення влади поміщиків над селянами і, крім того, поширенню податкового тягаря на нові групи населення.

Інший найбільшої ініціативою в галузі державного регулювання соціальних відносин стала спроба Петра I стабілізувати правлячий клас економічно і політично. У цьому відношенні важливу роль зіграв Указ про порядок спадкування рухомих і нерухомого майна від 23 березня 1714, відомий як указ про майорате. За новим законом всі земельні володіння дворянина повинні були передаватися в спадщину тільки одного старшого сина або дочки, а за їх відсутності - одному з членів сімї.

У той же час він мав важливе значення, тому що з цього моменту дворянський маєток зрівнювалася в правах з боярської вотчиною, відмінностей між ними не стало - маєток, як і вотчина, стало успадкованими. Цей указ знаменував злиття двох станів феодалів в єдиний клас. З цього часу світських феодалів стали називати дворянами.

Якщо Укладення 1649 оформило кріпосне право для основної маси сільського населення, то податкова реформа розповсюдила кріпацтво на верстви населення, які були або вільними (гулящі люди), або мали можливість знайти свободу після смерті пана (холопи). І ті, й інші навічно ставали кріпаками.

Результати перепису населення, проведеної Петром, дають уявлення про чисельність населення Росії, воно становило 15,5 млн. чоловік, з них 5,4 млн. були чоловіки, з яких і стягувалася подати.

Посилення податкового гніту спричинило масову втечу селян. У 1724 р. Петро видав указ, який забороняв селянам йти від поміщиків на заробітки без письмового дозволу. Так у Росії було покладено початок паспортну систему.

Абсолютизм це  форма правління державою, за якої верховна влада (суверенітет тощо) належить одній особі (царю, імператору, королю тощо), та для якої характерний найвищий ступінь централізації державної влади.

Мануфактурне виробництво це форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими працівниками та використанням ручної праці. Мануфактура передувала заводам і фабрикам. Подвірне оподаткування  система оподаткування населення прямими податками в Московській державі та у Лівобережній Україні. Після перепису населення в 1676-78 царський уряд указом від 5.9.1679 замінив посошне. За одиницю П.о. було взято двір, тобто селянське господарство. Подушне оподаткування основний прямий податок у Російській імперії (зокрема, в Україні) у 18-19 ст.

Політика меркантилізму переважання матеріальних, фінансових інтересів над усіма іншими. В більш вузькому, конкретному значенні — торгова та фінансова політика абсолютистських держав 16-18 ст. та відповідна ідеологія.

Протекціонізм  економічна політика держави, спрямована на обмеження міжнародної торгівлі.

Ратуша орган міського самоврядування в ряді європейських країн, а також будівля міського самоврядування.

Рекрутська повинність система комплектування регулярного війська у Російській імперії. Запроваджена у 1705.

Сенат у Стародавньому Римі найвища державна рада; у ряді держав один з найвищих державних органів; у багатьох державах одна з законодавчих палат парламенту, судова колегія при вищих судах, або найвищий суд (наприклад, Держ. Сенат в Україні за гетьманату П. Скоропадського); також колеґіальний орган управління у деяких вищих навчальних закладах.

Синод певний ступінь внутрішньої свободи управління церковної організації, найвища колегіальна церковна установа для вирішення важливіших справ під головуванням ієрарха вселенської, помісної, автономної чи автокефальної Церкви.

Фіскали посада, яка вперше була введена російським царем Петром I, фактично державний донощик. Головний фіскал на всю державу називався обер-фіскал. 

Реферат на тему: «Справа» царевича Олексія

План

1. Загальні біографічні відомості

2. Про характер

3. Враження від Москви

4. Військова служба

5. Захворювання

6. Фізичні страждання

7. Нова травма

8. Розслідування

9. Ненаписана історія

1.Загальні біографічні відомості

Царевич Олексій Миколайович був народжений 12 серпня 1904 року в Петергофі і розстріляний 17 липня 1918 го в Єкатеринбурзі. Був п`ятим по старшинству дитиною,

єдиним спадкоємцем чоловічої статі Миколи II і його дружини Олександри Федорівни.

2. Про характер

Царевич Олексій Миколайович став справжнім подарунком для батьків, оскільки вони чекали його дійсно довго. До цього вже народилися чотири дочки, а царю потрібен був спадкоємець чоловічої статі.

Подружжя кликали до Господа. Їх молитвами на світ з`явився Олексій Миколайович Романов. Його хрестили в Великому палаці Петергофа в 1904-м. Зовні юнак був дуже гарний собою і симпатичний, навіть гарний. Незважаючи на всі труднощі, у нього було чисте і відкрите обличчя. Однак через хворобу виявлялася надмірна худорба.

За характером хлопчик був поступливим, любив своїх близьких. Вони завжди знаходили точки дотику, особливо з княжною Марією. У навчанні він досягав успіхів, добре давалися мови. Юнак виявляв жвавий розум і спостережливість, вмів бути ласкавим і радіти життю незважаючи ні на що. Мати його любила і оточувала турботою.

Спадкоємець більше схилявся до суворого військового поведінки, ніж етикету придворних, засвоював народний говір. Чи не був марнотратом і навіть збирав різні, на перший погляд непотрібні, речі типу цвяхів або мотузок з метою потім пристосувати їх для чогось.

Армія приваблювала його. Він не перебирав в їжі, міг їсти звичайні щі, кашу і чорний хліб - солдатську їжу. Він навіть став дегустатором солдатської кухні. Так що можна сказати, що рядові солдати в Російській імперії харчувалися так само, як царевич, якого все це було цілком до смаку.