- •Тема 1.Новгородська феодальна (боярська) республіка
- •1. Утворення Новгородської феодальної (боярської) республіки.
- •2.Особливості суспільно-політичного устрою.
- •3.Господарський розвиток Новгородської феодальної (боярської) республіки, її торгово-економічні зв»язки з країнами Західної Європи
- •4. Новгородські берестяні грамоти, як історичне джерело
- •Тема 2. Росія в період правління Петра і.
- •Реформи центрального та місцевого апарату влади й управління
- •2. Адміністративні реформи.
- •Військові реформи
- •4.Економічна політика уряду.
- •5.Соціальна політика
- •3. Враження від Москви
- •4. Військова служба
- •5. Захворювання
- •6. Фізичні страждання
- •7. Нова травма
- •8. Розслідування
- •9. Ненаписана історія
- •Історична спадщина Київської Русі. Дискусія щодо її приналежності.
- •2. Джерела вивчення історії східних слов»ян
- •3. Мінсько-Полоцька земля. Її економічна та політична відособленість від Києва.
- •4.Юрій Долгорукий, Андрій Боголюбський: історичні портрети та державно-політична діяльність.
- •5.Володимиро-Суздальське князівство у хіі – першій половині
- •6. Формування державно-політичної структури Північно-Східної Русі в хі- середині хіі ст.
- •Новгородська і Псковська феодальні республіки. Специфіка економічного та політичного розвитку.
- •Економічні та політичні передумови процесу переходу до феодальної роздрібненості на Русі.
- •Економічні та економічні передумови процесу переходу до феодальної роздрібненості на Русі.
- •Основні руські князівства кінця хіі – першої половини хііі століття.
- •Прибалтика і Русь в боротьбі з німецько-датсько-шведською агресією у хіі-хііі ст.
- •Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників.
- •Золота Орда та її вплив на суспільно-політичний та економічний розвиток Північно-Східної Русі у хііі-хv ст.
- •Початок об»єднання північно-східних руських земель навколо Москви. Іван Калита.
- •Діяльність Дмитра Донського. Куликовська битва.
- •15. Особливості об»днавчого процесу у Північно-Східній Русі у хіv-хv ст.
- •16. Феодальна війна другої чверті хv століття.
- •17. Ліквідація монголо-татарського ярма. Його наслідки та впливи.
- •18. Роль і місце церкви в об»днавчому процесі. Відносини з Князівською владою.
- •19. Умови для утворення Московської централізованої держави. Основні етапи процесу централізації Північно-Східної Русі (хіv –хVcт.).
- •20. Завершальний етап об»єднання північно-східних руських земель.
- •21. Зміцнення самодержавства за Івана іv.
- •22. Основні напрямки зовнішньої політики Московської держави в др. Половині хvі ст.
- •23. Опричнина. Її соціальна суть.
- •24. Перша селянська війна в російській історії.
- •25. Лжедмитро і та народний рух.
- •26. Відкрита польсько-шведська інтервенція на початку хvіі ст.
- •27. Визвольна війна проти польсько-литовських та шведських загарбників. Організація ополчень (початок хvіі ст.)
- •28. Соціально-економічний розвиток Московської держави у хvіі ст.
- •29. Селянська війна під проводом Степана Разіна.
- •30. Російсько-польські, російсько-шведські та російсько-терецькі відносини у хvіі ст.
20. Завершальний етап об»єднання північно-східних руських земель.
Іван ІІІ - Василь ІІІ.
Із перших днів правління Іван ІІІ наразився на серйозні труднощі: його володіння були в оточенні ворогів (Орда, Литва, Твер, Рязань і Новгород), та й всередині країни ще були могутні сили, які заперечували його владу. Але молодий князь твердо продовжив політику, започатковану його попередниками. Спершу він повів боротьбу за приєднання Новгорода, де точилася гостра боротьба між прихильниками Литви і Москви. Щоби прискорити вирішення питання на свою користь, 1471 р. Іван ІІІ рушив на Новгород. На р. Шелоні відбулася битва, в якій новгородці зазнали поразки. Новгород потрапив у залежність від Москви. У 1478 р. московське військо вступило в місто, а у 1492 р. новгородський вічовий дзвін — символ незалежності міста було знято і відвезено до Москви.
Відтоді всі новгородські землі остаточно увійшли до складу Московської держави. Із приєднанням Новгорода землі головного суперника Москви — Твері — опинилися в оточенні, й у 1485 р. тверичі визнали владу Івана ІІІ. Того ж року Іван ІІІ оголосив себе “государем всея Русі”, в офіційних документах почала з’являтися назва “Росія”. До того ж його одруження з візантійською принцесою Зоєю (після хрещення — Софією) Палеолог дозволило Москві претендувати на роль центру православ’я після загибелі Візантійської імперії. З’явилася сумнівна теорія, що Москва — це третій Рим. Для підтвердження своїх претензій Москва запозичила державний герб Візантії — двоголового орла.
Василій III Іванович (*25 березня 1479 — †3 грудня 1533) - великий князь Московський (1505 — 1533).
Енергійно боровся за подальше посилення централізації Московської держави, приєднуючи до Москви останні напівсамостійні руські землі (Псков, Рязань, Новгород-Сіверський). Василій III усіляко сприяв зростанню дворянського землеволодіння і водночас обмежував політичні привілеї боярсько-князівської аристократії. У зовнішній політиці Василь III боровся з Великим князівством Литовським, Казанським та Кримським ханствами за приєднання земель навколо Москви.
21. Зміцнення самодержавства за Івана іv.
Іван IV Грозний (рос. Иван (Иоанн) IV Грозный московський самодержець; титулувався як великий князь Московський і всієї Русі, Великий государ, Божою милістю цар і великий князь всієї Русі[2] (з 16 січня 1547 р. до 18 березня 1584 р., крім 1575—1576 рр., коли «великим князем всєя Русі» був Симеон Бекбулатович).
У XVI ст. в Московії відбувався процес становлення абсолютної монархії у формі самодержавства — нічим не обмеженої влади царя, яка виключала існування інших незалежних або частково незалежних князівств. Самодержавство утверджувалось у запеклій боротьбі московських царів проти боярства. Вони спиралися на дворянство (феодалів, що отримували землі за служіння царю). За правління Василя III (1505-1533) було завершено об'єднання Московського царства, приєднано Псков, Смоленськ, Рязанське князівство, у Великого князівства Литовського відібрано українську Чернігово-Сіверщину. Наприкінці правління Василя III під його владою було 2800 тис. кв. км території. Московське царство стало найбільшою за розмірами державою світу. Після смерті Василя III на московському престолі опинився його трирічний син Іван IV(1533-1584), а фактично державою керувала його мати Олена Глинська, після несподіваної смерті якої в 1538 р. влада практично перейшла до конкуруючих боярських угруповань. Боротьба між ними наклала відбиток на характер майбутнього царя. Боярське безвладдя тривало в Московському царстві до 1547 p., коли Іван IV був офіційно проголошений царем. Ситуація в країні вимагала нагальних заходів з наведення ладу, встановлення миру між боярською аристократією та дворянами. З метою їх примирення Іван IV створив «Вибрану раду», до якої входили представники дворян, церкви, бояр. «Вибрана рада» розробляла проекти реформ, які мали за мету зміцнити державу та посилити владу царя.
