17. Ліквідація монголо-татарського ярма. Його наслідки та впливи.

Які ж наслідки навали монголо-татар для Давньоруської держави? Навала кочівників супроводжувалися масовими руйнуваннями російських міст, жителі безжально знищувалися або забирали в полон. Це призвело до помітного занепаду російських міст - населення зменшувалася, життя городян ставала бідніше, захирів багато ремесла. Монголо-татарське нашестя завдало важкого удару основі міської культури - ремісничому виробництву. Так як руйнування міст супроводжувалося масові виведення ремісників до Монголії і Золоту Орду. Разом з ремісничим населенням російського міста втрачали багатовікової виробничий досвід: майстри несли з собою свої професійні секрети. Надовго зникають складні ремесла, їх відродження почалося лише через 15 років. Назавжди зникло давнє майстерність емалі. Біднішими став зовнішній вигляд російських міст. Якість будівництва надалі також сильно знизилася. Не менш важкий шкоди завдали завойовники і російському селі, сільським монастирям Русі, де жило більшість населення країни. Селян грабували все і ординські чиновники, і численні ханські посли, і просто розбійницькі зграї. Страшним був збиток, нанесений моноліт-татарами селянського господарства. У війні гинули житла та господарські споруди. Робоча худоба захоплювався і гнали в Орду. Ординські грабіжники часто вигрібали з амбарів весь урожай. Російські селяни - полонені були важливою статтею "експорту" з Золотої Орди на Схід. Розорення, "голод" і "мор", постійна загроза рабства - ось, що принесли завойовники російському селі. Збиток, нанесений народному господарству Русі моноголо-татарськими завойовниками, не обмежувався спустошливими грабежами під час набігів. Після встановлення ярма величезні цінності йшли з країни у вигляді "данини" і "запитів". Постійна витік срібла та інших металів мала важкі наслідки для господарства. Срібла не вистачало для торгівлі, спостерігався навіть "срібний голод".

Монголо-татарські завоювання призвело до значного погіршення міжнародного становища російських князівств. Стародавні торговельні та культурні зв'язки з сусідніми державами були насильно розірвано. Так, наприклад, литовські феодали використовували ослаблення Русі для грабіжницьких набігів. Посилили наступ на Росіяни землі і німецькі феодали. Руссю був втрачений шлях до Балтійського моря. Також були порушені стародавні зв'язки російських князівств з Візантією, прийшла до занепаду торгівля. Нашестя завдало сильного руйнівний удар культурі російських князівств. У вогні монголо-татарських навал загинули численні пам'ятники, іконопису і архітектури.

Завоювання призвело до тривалого занепаду російського літописання, яке досягло свого розквіту до початку Батиєва навали.

Монголо-татарські завоювання штучно затримувало поширення товарно-грошових відносин, "законсервовано" натуральне господарство.

У той час як західноєвропейські держави, які не піддалися нападу, поступово переходили від феодалізму до капіталізму, Русь, розтерзана завойовниками зберегла феодальне господарство. Нашестя стало причиною тимчасової відсталості нашої країни.

Нашестя також обірвало прогресивне явище, яке відбувалося в домонгольської Русі, що направляються на ліквідацію феодальної роздробленості і об'єднання країни, одночасно посилюючи князівські усобиці. Таким чином, монголо-татарська навала ніяк не можна назвати прогресивним явищем в історії нашої країни.

Наслідки монголо­татарської навали: різко скоротилося населення країни (убиті, віддані в рабство); знищено й пограбовано багато міст (Київ, Переяслав, Галич, Ростов, Рязань та ін.; усього 49 із 74).

У 14 з них життя не відновилося; щорічна сплата данини ханським баскакам; занепад ремесла: зникають деякі ремісничі спеціальності; на кіль­ка десятиліть припинилося будівництво з каменю; втрата державної незалежності; ослаблення обороноздатності Русі, що спричинило зростання кількості набігів на Русь польських, угорських, німецьких, шведських та інших феодалів; почалося відставання Русі у своєму розвитку від країн Західної Європи. Навала дуже загальмувала, але не зупинила розвиток слов’янських земель.