5.2. Психомалюнок

Теми малюнків добираються зазвичай у двох напрямах — або пізнання групових феноменів і динаміки групи, або висвітлення почуттів членів групи, історії їхнього життя та характеру ставлення до минулого. Ці теми можуть збігатися з темами малюнків, до яких є тестові інтерпретації. В контексті методики АСПН важливим є цілісний аналіз продукції учасників навчання, тому малюнок значущий у поєднанні з іншим поведінковим матеріалом. Процес зображення вже сам по собі має психотерапевтичний ефект, адже мова кольорів і форм зрозуміла кожній людині, якщо вона скористається власним досвідом їх розуміння, якого набула ще в дитинстві. Казки, розповіді, байки, міфи та символи, з якими ми стикаємося на кожному кроці, формують нашу здатність розуміти психомалюнок і передавати в ньому психологічний зміст. Якщо ж урахувати роль колективного несвідомого та архетипів, то можна дійти висновку, що потенційна здатність до роботи з психомалюнком є в кожної людини, і спадковість тут відіграє не останню роль.

Психомалюнок можна використовувати як із психодіагностичною, так і з навчальною метою. У першому випадку його інтерпретація в групі необов'язкова, а в другому вона може сприяти створенню позитивної емоційної атмосфери. Аналізуючи малюнки, члени групи вчаться бачити глибокий психологічний зміст у «художніх дрібницях», а потім і в поведінці (й навпаки), що згодом веде до істотних змін у ставленні до занять, до інших людей і самого себе. Це сприяє оволодінню аналізом групового матеріалу, що є важливою умовою ефективності навчання в групі АСПН.

На початкових етапах роботи вербальний (словесний) спосіб ознайомлення з особистісною проблематикою доволі складний. Окремі члени групи подекуди взагалі не спроможні поводитися щиро, відкрито. І тут у пригоді стає малюнок, за допомогою якого можна виявити глибиннопсихологічний зміст, адекватний психіці суб'єкта, й одночасно забезпечити його захищеність.

Психомалюнок захищає суб'єкта від небажаної для нього інтерпретації психологічного змісту членами групи. Він дає змогу поглибити пізнання не лише того, хто малював, а й тих, хто інтерпретує. Під час занять члени психокорекційної групи набувають умінь читати психологічний зміст психомалюнків і знаходити в них спільне, що виводить на пізнання логіки несвідомого.

Щоденне виконання психомалюнків на теми «Наша група», «Я сьогодні», «Я в групі» може бути використане для контролю як за груповим процесом, так і за особистісними змінами учасників навчання. Щоденні малюнки відображують результативність навчання й ті емоційні навантаження, яких зазнають учасники АСПН. Малюнки на теми «Результати, яких я досяг у групі», «Що дала група мені, а я — групі», «Розвиток групи й мій особисто», «На що я сподівався і що отримав у групі», «Я до і після навчання» та ін. дають цікавий матеріал і після закінчення повного курсу групової корекції.

Ефективним прийомом роботи є також колективний узагальню-вальний малюнок, який відображає сприймання актуальних подій у групі всіма учасниками навчання. Він може бути використаний і з метою відображення психологічного портрета того чи того члена групи. Бажано, щоб на заняттях кожен розширював свій фрагмент малюнка. Можна також запропонувати внести зміни в малюнки у відповідь на запитання: «Якою хотілося б бачити цю людину?», «Що хотілося б змінити в портреті?», «Чим бажано доповнити малюнок?», «На чому зосередити увагу в малюнку?».

Цінним, на наш погляд, є прийом перехресного малюнка, наприклад, на теми «Моя участь у груповому процесі психокорекції», «Дорога мого життя» та «Значущість АСПН для психологічного усвідомлення життєвого досвіду». Цікавий психологічний матеріал дає також виконання психомалюнків на одні й ті самі теми в різний час. Треба враховувати, що проективний малюнок опосередковано завжди містить більше істотної інформації, ніж автор здатний її бачити без сторонньої допомоги, тому що малюнок цілісно відображає психіку в її свідомих і несвідомих проявах. Тому важливо приділяти достатньо часу для аналізу малюнка всіма членами групи.

Психомалюнок залежно від мети й теми можна виконувати як удома, так і під час заняття або після нього. Наприклад, малюнок на тему «Наша група сьогодні» здебільшого виконується або одразу після заняття, або вдома; на тему «Я — реальне, Я — ідеальне», — як правило, до початку занять у групі. Такі малюнки, якщо є потреба, допомагають добору претендентів до групи АСПН. Слід наголосити, що під час аналізу малюнка можна виключати «інтелектуалізацію» зображуваного, натомість треба представляти своє чуттєве, емоційне сприйняття. При цьому художній рівень до уваги не береться, адже психомалюнок — це не перевірка художніх здібностей.

Окрім описаних, є багато інших методичних прийомів, наприклад:

а) малювання на вільну тему;

б) розмовне малювання: члени групи працюють із обраними ними партнерами парами, в кожної з них один аркуш паперу, пари спілкуються за допомогою образів, ліній, фарб;

в) спільне малювання: кілька осіб або вся група малюють на одному аркуші, наприклад, групу, її розвиток, настрій, атмосферу та ін.;

г) додаткове малювання: малюнок передається по колу, один починає малювати, другий продовжує, третій доповнює і т. ін.

Інколи до початку малювання застосовують прийом вільних уявлень: члени групи розповідають, які образи в них виникають у контексті тієї чи тієї теми.

Теми можуть багато в чому збігатися з темами психогімнастики та пантоміми. Проективний малюнок можна виконувати кольоровою крейдою, олівцем чи фломастерами. Є два способи роботи з готовими проективними малюнками: а) показ усіх малюнків одразу, їх перегляд, порівняння, виявлення спільними зусиллями подібного та відмінного в їх змісті; б) розгляд кожного малюнка окремо — учасники АСПН передають його з рук у руки, коментуючи його психологічний зміст. Керівник також дає свою інтерпретацію малюнка, після нього висловлюється автор.

Під час обговорення інформацію про автора, відому поза малюнками, використовувати небажано, треба виходити лише із зображеного. В такий спосіб аналізується тільки те, що людина хотіла б повідомити групі, проте захисні тенденції завадили їй зробити це вербально, тобто малюнок виражає те, про що важко говорити. Якщо ж робити такі припущення без наявності відповідних підстав у малюнку, це може різко активізувати захисні реакції й ускладнити процес навчання.

На початковому етапі роботи з малюнком можуть виникати труднощі як у його виконанні, так і в інтерпретації. Згодом, коли група буде змушена відкинути марні сподівання на «всезнайство» керівника, ці утруднення будуть подолані. Учасники занять починають усвідомлювати, що всі присутні здатні розуміти психологічний зміст малюнка, його символів і кольорів, і найголовніше — перейти на дослідницьку позицію, навчитись аналізувати. Символами можуть бути: сонце, гроза, прірва, птах у небі, одинока квітка в пустелі або квітнику, зламане бурею дерево, вулкан, штормове море, закоркована пробірка, піщинка серед купи піску, повітряна кулька, дерево, яке вітер пригинає до землі й зриває листя... Зміст цих зображень стає зрозумілим під впливом нашого досвіду й у контексті теми малюнка.

Поступово у процесі роботи зникають і труднощі в інтерпретації проективного малюнка, учасники навчання розвивають у собі здатність правильно тлумачити їх (див. також [7; 8]).