Аглаонема – Aglaonema

Рід Аглаонема (Aglaonema) - близько 50 видів трав'янистих рослин родини ароїдних, розповсюджених в тропічних частинах Східної Індії і на островах Малайського архіпелагу. Це рослини повільного росту, але прості в утриманні. За ними потрібний такий же догляд, як і за дифенбахією.

Представники роду - листяно-декоративні рослини. Більшість аглаонем - невеликі чагарники до 70 см висотою. Листки шкірясті, подовгасті або ланцетні, від 12 до 15 см, зелені або зі сріблисто-зеленими смугами і строкатими плямами, відходять від основи вкороченого стебла. Чисто зелені види малоцікаві, а строкатолисті види і різновиди - декоративні та витривалі кімнатні рослини.

При правильному догляді аглаонема може влітку випустити квітконоси із дрібними квітками, зібраними в суцвіття-качани, які не представляють великої декоративної цінності. Після закінчення періоду цвітіння зав'язуються плоди - яскраво-червоні ягоди.

Як і всі представники ароїдних аглаонема є отрутною рослиною. Сік робить особливо несприятливий вплив на рот і горло, викликаючи набряк, біль і тимчасову втрату голосу. При поводженні із цією рослиною варто надягати рукавички, а потім варто вимити руки. Не рекомендується утримувати в приміщенні, де є маленькі діти і тварини.

Види аглаонем, які часто зустрічаються в кімнатному квітництві:

Аглаонема мінлива (Aglaonema commutatum). Листки овальні, темно-зелені, із сіруватими плямами-прожилками.

Найбільш популярні сорти:

«Silver Queen» («Срібна королева»), для якої характерні довгі (12-15 см) яскраво-зелені листки зі сріблистими плямами. При гарній освітленості і високій температурі вони стають майже повністю сріблястими.

« Silver King» («Срібний король») – більш компактний вид, з більш світлим малюнком (листки майже повністю сріблясто-сірі) і з плямистими черешками.

А глаонема кучерява (Aglaonema roebelinii) – середньоросла рослина, яка в’ється з досить великими овальними або овально-подовженими листками сірувато-зеленого забарвлення з поперечними сріблястими смугами зі світлою центральною жилкою. Батьківщина - Малайський архіпелаг, о. Борнео.

Ця гарна рослина використовується для озеленення терас, офісів, квартир, вітрин магазинів. Їх можна використовувати також при оформленні зимових садів і створенні різних композицій.

Догляд за аглаунемою

Місце розташування: невимогливі до світла. Повністю зелені аглаонеми переносять слабке освітлення, але строкатолисті форми чахнуть навіть в легкому затіненні. Рослина боїться прямих сонячних променів, які викликають опіки листків.

Температура: аглаонема – теплолюбна рослина; оптимальна температура для росту 20-24°C. Узимку рекомендується утримувати у світлих приміщеннях з температурою не нижче 16-18°C, хоча можуть переносити зниження до 10-12°C. Провітрюйте приміщення, але уникайте протягів.

Полив: із квітня по листопад рослину рясно поливають, не допускаючи застою вологи в корені. Узимку полив різко скорочують, роблячи його в міру підсихання земляної грудки. Воду для поливу необхідно відстоювати.

Вологість повітря: аглаонема віддає перевагу високій вологості повітря. Улітку в жарку погоду потрібно обприскувати листки 1 раз у день. У холодні й похмурі дні обприскувати треба обережно. Для створення додаткової вологості повітря можна поставити горщик з рослиною на піддон з вологим керамзитом або галькою. При цьому дно горщика не повинне торкатися води. Необхідно регулярно протирати листки вологою ганчірочкою, очищаючи їх від пилу.

Підгодівля: у період активного росту аглаонему підгодовують рідким мінеральним добривом 2 рази на місяць. До періоду спокою кількість добрива трохи скорочують, а в зимовий час подачу добрива припиняють зовсім.

Пересадження: кращим субстратом для аглаонеми вважається суміш, що складається з листової землі, торфу, перегною та піску (4:2:1: 1) з додаванням невеликої кількості деревного вугілля. На дні горщика укладають дренажний шар із дрібної гальки або битих черепків. Молоді рослини пересаджують щорічно, надалі - один раз в 3-5 років. Аглаонема добре росте, коли коріння її обмежені маленьким розміром горщика.

Аглаонема - одна із найбільш підходящих рослин для вирощування гідропонним способом.

Розмноження: насіннями, черешками і відділенням дочірніх рослин.

Посів насінь – найменш розповсюджений спосіб розмноження. Насіння висівають у лютому або березні в плошки з легким пухким ґрунтом, обприскують теплою водою з пульверизатора і накривають склом. Ґрунт із посівами підтримують у вологому стані і 2 рази в день провітрюють, знімаючи скло. Підрослі сіянці розсаджують по одному в 7-сантиметрові горшочки. Поливають помірковано, злегка притіняють від прямих сонячних променів. Улітку молоді рослини краще містити на північно-східних або північно-західних вікнах.

При розмноженні черешками, що здійснюється зазвичай навесні, зрізують верхівки пагонів, а стебла ріжуть на частини довжиною 6-12 см. Черешки з верхівок пагонів висаджують у горщики, а стебла укладають у вологий пісок з торфом і підтримують температуру повітря 22-25°C. Зміцнілі і добре вкорінені стеблеві черешки пересаджують в окремі горшочки.

«Пеньок» від старої рослини не поспішаєте викидати, а продовжуйте поливати, згодом він дасть пагони (та кількість, скільки вічок), які будуть добре розростатися.

Найбільш прості методи розмноження – розподіл куща і відділення дочірніх рослин, яке здійснюють у квітні-травні, відбираючи добре вкорінені пагони з 3-4 новими листочками.

Шкідники: найчастіше аглаонема уражається трипсами, щитівками, попелицею; на їхніх липких виділеннях поселяється сажистий гриб. Ушкоджені листки жовтіють, деформуються, засихають і обпадають, при масовому зараженні рослина відстає в росту і гине. При високій температурі і сухості повітря рослину часто вражає червоний павутинний кліщ. Регулярно оглядайте бруньки і листки, адже саме там поселяються паразити. Промийте рослину під сильним струменем води, щитівок краще зняти ганчірочкою, замоченою в спиртовому розчині. При сильному зараженні обробіть актеликом або фуфаноном (15-20 крапель на 1 л води). З масовою появою павутинного кліща обробіть рослину пегасом .