Догляд за рослиною

Місце розташування: всі види алоє – світлолюбні рослини. Їм звичайно відводять найбільш сонячні місця на підвіконнях. Добре ростуть на Західних і Східних вікнах. Біля південного вікна, у найбільш жаркі години влітку, знадобиться притінення від прямих сонячних променів.

Температура: алоє - досить невибаглива до умов вирощування рослина. Спеціальний мікроклімат для нього створювати не потрібно. Узимку період спокою при 10-15°C, але може зимувати й при кімнатній температурі.

Полив: алоє варто поливати 1-2 рази в тиждень із весни до середини осені, даючи просохнути земляному покриву між поливами, у зимовий період поливають 1-2 рази на місяць м'якою водою. Якщо в приміщенні занадто сухе повітря, полив не зменшують, але уважно стежать за тим, щоб вода в піддоні не застоювалася.

Вологість повітря: легко переносить сухість повітря, зате необхідне свіже повітря – улітку приміщення варто провітрювати.

Підгодівля: у період активного росту із квітня по вересень варто удобрювати алоє 1 раз на місяць слабким розчином мінерального добрива або добривом для кактусів і сукулентів. Узимку, у період спокою, рослину не підживляють.

Пересадження: молоді алоє пересаджують щорічно, дорослі – через 2-3 роки по необхідності. Рекомендується земляна суміш із дернової землі, листяної землі, перегною і піску (2:1:1:1) з додаванням крихт червоної цегли і деревного вугілля. Всі види алоє також можна вирощувати на гідропоніці.

Розмноження: алоє можна розмножувати декількома способами: прикореневими пагонами, верхівковими й стеблевими черешками, а також насінням. Після того як черешки відрізані, зрізи необхідно підсушити протягом 1-2 днів і потім припудрити товченим вугіллям. Садять прикореневі пагони і черешки в субстрат з піску й торфу (1:1), заглиблюючи їх на 1 см. Черешки не обприскують, не накривають скляною банкою і рідко поливають. Як тільки вони вкореняться, полив збільшують. Також можна розмножувати купленим насінням у квітні при температурі 22-24°C.

Шкідники: рідко уражається хворобами і шкідниками, але іноді на алоє можуть оселитися щитівки. Позбутися від шкідників допоможе кашка часнику і мила з додаванням води, якою час від часу треба протирати листки.

Вирощування алоє - це заняття нескладне і рідко поєднане з непереборними труднощами. Досить дотримуватися загальних рекомендацій по вирощуванню сукулентних рослин, щоб успішно культивувати переважну більшість представників роду.

Алоказія, арум - Alocasia

Рід Алоказія (Alocasia) об'єднує близько 70 видів вічнозелених тропічних рослин родини ароїдних.

У дикому вигляді росте в Малайзії, Філіппінах і на Цейлоні. У народі називають "слоновое вухо". Алоказія досить рідкісна рослина, але останнім часом вона стає більш популярна. Вона привертає увагу величезними на довгих прямостоячих черешках, серцеподібними листками з блідими прожилками. Листки у вологу погоду або при надлишковому поливі виділяються крапельки води. Цвітіння в культурі рідко. Суцвіття-качан біло-рожевого кольору повністю або частково прикритий листком-покривалом.

Існує велика кількість видів і гібридів, що відрізняються за формою, окрасою і розміром листків, а також висотою рослини. Великі види, часом досягають до 1 м, у природі до 3м. Високі екземпляри - гарна прикраса інтер'єрів: світлих холів, фойє, зимових садів, штучних водойм і фонтанів.

Деякі види алоказії вирощують заради їстівних бульб, які багаті крохмалем. Є сорти, наприклад, алоказія пахуча, які володіють цілющими властивостями і застосовуються в китайській народній медицині. Зі стебла готують препарати, що вживаються при болях у шлунку і зубному болі. Препарати з листків - при лікуванні пневмонії й туберкульозу. Здрібнену бульбу прикладають до пухлин. Але оскільки рослина отруйна, то тільки фахівці можуть рекомендувати препарати, виготовлені з алоказії. Категорично заборонене самостійне лікування.