Колеус, кольорова кропива – Coleus

Рід Колеус (Coleus) нараховує більше 150 видів півчагарникових і трав'янистих рослин із сімейства губоцвіті, розповсюджених у тропічних регіонах Азії, Африки і на острові Ява. Завдяки розмаїттю забарвлення вишуканих оксамитових листочків колеус став найпопулярнішою декоративною рослиною, що прикрашає кімнати і балкони. Через зовнішню схожість листів колеус іноді в народі називають кольоровою кропивою.

Представники роду Колеус – однорічні та багаторічні декоративно-листяні рослини. Стебло ребристе, чотиригранне, м'ясисте, згодом нижня частина деревеніє. Висота рослини залежить від характеристик виду: у деяких видів вона досягає 80 см, в інших не перевищує 10 см. Цінуються ці рослини за яскраво забарвлені мальовничі листки. Форма листкової пластинки широка, серцевидна, довгаста або яйцеподібна. Край цільний, хвилястий, порізаний, глубоко надрізаний або торочкуватий. Забарвлення листової пластинки досить різноманітне, вона може бути однотонною або строкатою, з яскравими жилками, плямами, смужками, крапками або облямівкою по краю. Дрібні багаточисельні синюваті квітки зібрані в кистеподібне суцвіття і не представляють ніякої цінності.

Декоративні різновиди з кольоровими листками найрізноманітнішого малюнку є гібридами колеусу Блюма і серед кімнатних рослин не мають собі рівних по колірній гамі.

Види колеусу (кольорової кропиви)

Г ібриди Колеусу Блюмі (Coleus blumei) – багаторічні напівчагарники невеликих розмірів, звичайно вирощувані як однорічні. В основному гібриди колеусу мають прямостояче чотиригранне соковите дрібноспушене стебло, що гілкується. У більшості листочки бархатисті, серцеподібні, злегка надрізані по краю. Малюнок листків надзвичайно різноманітні по візерунку і забарвленню, у багатьох спостерігається змішання червоного, жовтого і зеленого, рожевого, фіолетово-бурого або інших кольорів, іноді листя одноколірне.

Колеус Ренельта (Coleus rehneltianus). Росте в лісах Ост-Індії, на острові Ява. Стебла красиво пониклі. Забарвлення коричнево-червоне із зеленою облямівкою, яйцеподібне, загострене по краях, дрібнозубчасте листя на світлі стає інтенсивне. Цвіте в листопаді-лютому дрібними, синіми, непоказними, зібраними в широке колосся квітками. Розростаючись, утворює пишний кущ із гілками, що звисають, покритими орнаментальними листками.

Кольорову кропиву використовують для декорування житлових і офісних приміщень, вітрин магазинів, оригінальних композицій зимових садів. Також використовують для оформлення квітників, але в цьому випадку живуть як однорічні. Якщо ж виконати трохи особливих, але нескладних вимог, то колеус буде прекрасно рости на підвіконні або на балконі.

Догляд за колеусом

Місце розташування: незважаючи на тропічне походження, колеус можна з успіхом культивувати в кімнатах на сонячних вікнах, це забезпечить їм інтенсивне забарвлення. І тільки на південному вікні влітку, опівдні, його слід злегка притінити. В осінньо-зимовий період через недолік світла листя втрачає колишню яскравість, іноді навіть обпадає, стебла оголюються і витягаються, і рослина отримує досить непривабливий вигляд.

Температура: оптимальна температура повітря під час вегетаційного періоду близько 16-22°C; допускається підвищена температура повітря, аби тільки була забезпечена відповідна вологість. Влітку в південних районах їх можна виносити на свіже повітря і висаджувати у квітники. Взимку, у зв'язку зі зменшенням кількості світла, необхідно забезпечити рослині прохолодне утримування ( близько 15-18°С). При більш низькій температурі рослина може скинути листя, загнити, що приведе до їх загибелі.

Полив: у період активного росту колеус поливають регулярно і досить рясно, не допускаючи застою води в піддоні. Взимку, при прохолодному утримуванні, кропива перебуває в стані відносного спокою і майже не росте. У цей час їх поливають помірковано, але не треба допускати пересихання земляної грудки.

Вологість повітря: у весняно-літній період колеуси сприятливо озиваються на високу вологість повітря. Тому що вони родом із тропіків, їх слід частіше обприскувати, краще м'якою дощовою водою або відстояною кілька днів водопровідною. Взимку при вмісті в прохолодному приміщенні рослину не обприскують.

Підгодівля: для кращого росту колеуси підгодовують органічними або мінеральними добривами, особливо азотними. Навесні і влітку підгодівлю здійснюють щотижня, в осінньо-зимовий період або не підгодовують зовсім, або не частіше 1 раза в 3-4 тижні наполовину розведеним розчином.

Пересадження: з настанням весни рослину пересаджують у земляну суміш з дернової і листової землі, перегною, торфу і піску, взятих у рівних частинах. Горщик необхідно взяти трохи більший ніж попередній. При цьому слід значно обрізати, вилучивши всі голі пагони, що витягнулися. Це стимулює появу молодих стебел, і рослина придбає колишній пишний вигляд.

Часто квіткарі-аматори вирощують колеуси як однорічні рослини, не залишаючи їх на наступний сезон, а навесні саджають заново. Черешки дуже легко вкорінюються і швидко розростаються, тому краще щовесни обновляти ці рослини.

Розмноження: колеус дуже легко розмножується як черешками, так і насінням. При вегетативному розмноженні нові рослини повністю зберігають зовнішню подібність із

материнськими. Живцюють їх навесні (у березні-квітні). Для цього відламують молоді пагони і поміщають у склянку з водою або у вологий пісок. Уже через тиждень з'являються корінці, які швидко ростуть. Вкорінені черешки висаджують в 9-сантиметрові горщики, або в контейнери по кілька штук, або у відкритий ґрунт, на постійне місце посадки. Молоді рослини прищипують, після чого виростає багато бічних пагонів.

При розмноженні насінням нові рослини можуть сильно відрізнятися від батьківських. У лютому-березні насіння висівають у ящики для розсади, підтримують їх у вологому стані і утримують у приміщенні, що обігрівається, при температурі°20-22 C. Підрослі сіянці пересаджують поодинці в стаканчики. Через 5-6 тижнів їх перевалюють в 9-сантиметрові горщики або в контейнери по кілька штук. Молоді рослини треба прищипувати, щоб вони краще кущувалися. У південних областях насіння сіяють відразу у відкритий ґрунт, де вони проростають при температурі 14-16°С.

Шкідники: кольорова кропива найчастіше уражається попелицею і павутинним кліщиком. Ці паразити прекрасно себе почувають і швидко розмножуються в теплих і сухих умовах. Вони живуть колоніями на нижній стороні листків і на молодих пагонах, висмоктуючи сік рослини. Спостерігається загальне пригнічення рослини: листки знебарвлюються, деформуються, всихаються і обпадають. На виділеннях паразитів поселяється сажистий гриб. Необхідно вилучити ушкоджені частини рослини. Обробити рослину актеліком, карбофосом або метатіоном.