Догляд за опунцією

Місце розташування: для повноцінного росту і розвитку рослині цілий рік необхідно яскраве освітлення. Найкраще підходять для вирощування кактуса південні або східні вікна. Влітку рекомендується виносити на відкрите повітря, але слід поступово привчати до впливу прямих променів на рослину.

Температура: опунцію без особливих проблем можна вирощувати у звичайних кімнатних умовах, вона добре переносить літню жару. Разом з тим рослині необхідна прохолодна зимівля, яка повинна проходити при температурі не вище 5-7 °C. У решту часу створення якого-небудь особливого температурного режиму не потрібно.

Полив: у весняно-літній період полив опунції повинен бути помірним і проводиться в міру підсихання ґрунту в горщику, а в період спокою поливати кактус потрібно не частіше 1 рази на місяць. При температурі 5 °C - не поливати зовсім. Надлишок вологи може призвести до загнивання коріння рослини.

Вологість повітря: опунція не має потреби в обприскуванні, добре переносить сухе повітря приміщень.

Підгодівля: у період активного росту із квітня по вересень опунцію рекомендується підгодовувати 1 раз на місяць спеціальним добривом для кактусів.

Пересадження: пересаджувати опунцію потрібно навесні, але тільки якщо буде потреба, оскільки цей кактус погано переносить пересадження. Звичайно це робиться не частіше 1 рази в 3-4 року. Земляну суміш складають із листової і дернової землі, глини і піску (4:2:2:1) з додаванням невеликої кількості здрібненої червоної цегли і товченого деревного вугілля. Або можна використовувати готовий субстрат для кактусів. Горщик слід брати неглибокий, але широкий.

Розмноження: найпростіший спосіб розмножити опунцію – це живцювання. Зріжте черешки-«вушка» влітку, щоб вони встигнули вкоренитися до осені і успішно перезимувати. Зріз присипте порошком товченого вугілля, і залиште черешки підсушуватися на 3-4 дня. Вкореняють кактуси в помірковано вологому прожареному піску. Бережіть черешки від прямих променів сонця, їм необхідний розсіяний світло.

Опунцію також можна розмножувати навесні насіннями, витягнутими із численних плодів, що з'являються після цвітіння. Залишіть насіння в теплій воді на добу для кращого проростання. Посів рекомендується робити в тепличці, при температурі 25-30°C, субстрат необхідно зволожувати з пульверизатора, буде потрібно додаткове освітлення лампами денного світла. Насіння проростають повільно і нерівномірно, проте сходи виходять великі і життєстійкі.

Шкідники: опунція може страждати від нападу кореневих нематод, що може призвести до швидкої загибелі рослини. Помітити появу цих мікроскопічних хробаків дуже складно, адже для

цього потрібно оглянути коріння кактуса: при ураженні на них утворюються кулясті здуття. За допомогою гострого ножа слід вилучити всі уражені ділянки коріння. Після цього зробити гарячу кореневу ванну: на 10 хвилин помістити коріння в ємність із водою (45-50 °C), але уникати потрапляння води на кореневу шийку кактуса. Оброблене коріння потрібно посипати товченим деревним вугіллям. Надалі використовуйте тільки стерильні земляні суміші.

Орхідея

Квіти орхідеї схожі на витвори мистецтва. Вони настільки прекрасні, що навіть такі країни, як Гонконг, Венесуела зробили їх своїми символами. Орхідеї знайшли популярність в усьому світі на початку XVIII століття. Масово, екзотичні африканські рослини в Європу практично не потрапляли, і, відповідно, знання про те, як правильно здійснювати вирощування орхідей були зведені до мінімуму. Багато з тих мандрівників, які звертали увагу на химерну і яскраву рослину в рідному ареалі проживання, зараховували її, не замислюючись, до розряду паразитів, яких у культурних умовах вирощувати недоцільно і просто неможливо. Ті нечисленні спроби окультурити орхідею, і при цьому врятувати від хвороботворних мікроорганізмів завершувалися повним провалом.

Бдеція пурпурна стала першою тропічною орхідеєю, яка потрапила на європейський квітковий ринок. Своїми яскравими, рожево-червоними квітами на довгому, до 1 метра, квітконосі, бдеція майже відразу і без особливої праці завоювала широку аудиторію шанувальників. Наприкінці XVIII – початку XX століття все більша кількість експедицій з різною метою відправлялась в Центральну Америку. Серед них були і дослідницькі експедиції, які складалися з авторитетних на той час учених найрізноманітніших напрямків, у т.ч. і ботаніків. На цій землі їх чекав справжній рай незвіданої різноманітності і багатства рослинного світу. Належну увагу привернули і дикі квіти орхідеї, які вразили ботаніків різноманіттям видів і буйством окрасів.

Напевно, цей час і став початком тріумфального ходу «епічних» рослин до землі бабусі Європи. Вони стають предметом інтересу заможних на той час колекціонерів. Заповзятливі збирачі екзотичних рослин, які оформились в цілу незалежну категорію перших квіткових підприємців, у величезній кількості відправилися в тропічні джунглі, де за гроші наймали місцевих аборигенів,

к отрі були згодні на дуже ризикований промисел. Вони забиралися на вікові дерева, діставали «екзотику» у вузьких гірських ущелинах і робили інші чуда спритності на вигоду своїм наймачам.

Т ак орхідея потрапляє в Європу, де захоплення ними здобуває характер епідемії. Сьогодні орхідеї є дуже популярні у різних квіткових композиціях, в тому весільних букетах. Орхідея, догляд за якою вимагає великого терпіння, знань і часу, зовсім безоплатно дарує в нагороду своїм шанувальникам дивовижну красу, стрімко завойовуючи лаври популярності. Наприкінці XX століття доля цього екзотичного виду рослин стала викликати побоювання. В 1970 році, у Вашингтоні, нарешті, була підписана міжнародна угода, що ставить під заборону хижацьке винищування орхідеї.