Догляд за орхідеями

Як доглядати за орхідеями в домашніх умовах і чому догляд за орхідеями сто вить деяку складність? У першу чергу проблема в тому, що їм потрібна надлишкова вологість повітря. Пильне і сухе повітря орхідея не переносить. Тому оптимальний спосіб виростити квіти орхідеї в домашніх умовах – створити кімнатну теплицю. Догляд за орхідеями припускає приділення особливої уваги режиму в період спокою. Проте, незважаючи на достаток виведених сьогодні сортів орхідеї догляд за ними відрізняється за рівнем працезатрат. Але вклавши в орхідею свою любов та працю, вона зуміє віддячити вам чудовими, піднімаючими настрій і яскравими квітами.

Види орхідей:

Дендробіум — орхідея, що живе на деревах;

Каттлея — цариця в родині орхідні;

Пафіопеділум — орхідея "туфелька";

Фаленопсіс — орхiдея "метелик";

Цимбідіум — одна з найневибагливіших орхідей

Очиток, Седум – Sedum

Рід Седум (Очиток) нараховує більше 500 видів трав'янистих рослин або напівчагарників, і є найбільш численним у сімействі товстянкових; представники роду поширені в різних кліматичних зонах північної півкулі. Зимостійкі види вирощують у відкритому ґрунті; субтропічні види є популярними кімнатними рослинами, більшість із них походить із Центральної і Південної Америки, особливо велика їхня різноманітність у Мексиці.

Очитки – сукулентні рослини з стеблами, що стеляться, або прямостоячими, часто утворюють куртини. Стебла сильно гілкуються, зазвичай довгі; листя дуже численне, м'ясисте, різної форми довжиною 1-3 см, почергове, супротивне або зібране в колотівки. Але бувають і виключення – види з довгими блискучими листками. Для більшості рослин характерне обпадання листків при незначному дотику і їх наступне укорінення. Квітки на коротких квітконіжках, дрібні, рожеві, лілові або жовті, зібрані в щитоподібні або колоскоподібні суцвіття. Плоди являють собою багатолистянки із дрібними бурувато-червонуватим або чорним насінням.

Зустрічається більше 20 видів очитиків як кімнатних квітів, найчастіше можна зустріти наступні види:

Очиток Моргана (Sedum morganianum) родом з Мексики. Стебла сланкі або звисаючі, довжиною до 1 м, гілкуються біля основи, мають густе, м'ясисто-шиловидне листя. Уся рослина має блакитне забарвлення через сизий восковий наліт. Листя легко обпадають при дотику і, потрапивши на ґрунт, вкорінюються. Навесні з пазух листків з'являються зібрані в щитковидні суцвіття рожеві або малиново-червоні зірчасті квітки. Вирощують як ампельну рослину.

Очиток товстолистий (Sedum pachyphyllum) – низькорослий напівчагарник із прямостоячими пагонами або пагонами, що стеляться, висотою до 30 см. Листя синьо-зелене циліндричне до 2-3 см довжиною, злегка повернені до верху, сизувато-сірі, із червоною верхівкою. Навесні можуть з'явитися жовті, жовто-зелені квітки. Батьківщина – Мексика.

Очиток червонозабарвлений (Sedum rubrotinctum) – невеликий чагарник, що гілкується біля основи, висотою до 25-30 см. Вигляд дуже схожий на Очиток товстолистий, але червоним пофарбована більша частина листя, особливо на сильному сонячному світлі. Батьківщина – Мексика.

Очиток Зибольда (Sedum sieboldii) родом з Мексики. Пагони звисаючі, довжиною до 30 см, листя

округле, яскраво-зелене, зібране в колотівки по три. У різновиду variegatum листя покрите жовтувато-білими плямами, краї листків білувато-жовті; в mediovariegatum листя із кремовою серединкою і синьо-зеленими краями. Рожеві квітки з'являються наприкінці літа або восени. Добре росте в підвісних горщиках.

Очиток – прекрасна ампельна рослина. Особливо гарна у складі квіткових композицій, при складанні кам'янистих гірок. До безсумнівній перевазі цього сукулента ставиться і те, що його легко розводити і за ним неважко доглядати. Слід тільки враховувати, з якої кліматичної зони походить конкретний вид.

Догляд за седумом (Очиток)

Місце розташування: очиток віддає перевагу світлому і добре освітленому сонцем місцю, оскільки ці рослини винятково світлолюбиві. При недоліку світла седіум може сильно витягатись, а то і втрачати нижні листки, некрасиво оголюючи тонкі стебла з листовими фляками.

Температура: усі види очитка можуть проводити літо на відкритому повітрі; взимку найбільш придатним буде прохолодне місце з температурою 8-12°C; якщо забезпечити рослині багато світла, воно зможе провести зиму і в опалювальній кімнаті.

Полив: у літній період, коли очиток активно росте, його необхідно поливати помірковано, у міру підсихання ґрунту. При тривалій посусі, особливо влітку, у період активного росту рослина втрачає листя. У період спокою, протягом усієї зими, поливи повинні бути рідкими, не частіше 1 рази на місяць. Надлишок вологи може призвести до загнивання коріння і загибелі рослини.

Вологість повітря: рослина гарно переносить сухе повітря, в обприскуванні не має потреби, навіть у жаркі літні дні, зате необхідне свіже повітря – влітку приміщення слід провітрювати. Обприскування можна застосувати тільки для видалення пилу на листках.

Підгодівля: внесення добрив роблять у період активного росту рослини не частіше одного разу на місяць. Для підгодівель використовують спеціальні мінеральні добрива для кактусів і сукулентів. В осінньо-зимовий період рослину не підживлюють.

Пересадження: субстрат для очитків повинен бути пухким і родючим, складатися з дернової і листової землі, перегною і піску в рівних частинах. Також підійде ґрунтова суміш для кактусів. Коріння рослини піддається кореневій гнилизні, тому на дно горщика необхідно покласти дренажний шар з битого цегли або керамзиту. Молоді рослини пересаджують раз в 2 року, надалі – через 3-4 року.

Горщики для посадки і пересадження беруть не глибокі, але широкі, оскільки коренева система цієї рослини слабко розвинена.

Розмноження: очитки (седуми) можна розмножувати всіма способами – поділом куща, верхівковими черешками, черешками із середньої частини стебла, листковими черешками. При цьому температура не повинна знижуватися нижче 14°C. Перед посадкою черешки необхідно підсушити і присипати місця зрізів товченим вугіллям.

Шкідники: з паразитів найбільшу небезпеку для очитка представляють нематоди (кореневі червці), вони викликають зміни в надземній частині рослини. Листя в'яне, стискується і більше не розвивається, на коріннях утворюється великі здуття. Некроз коріння викликає гниття, і рослина швидко гине. Заражену рослина потрібно негайно знищити. Надалі використовуйте готові субстрати, у яких гарантована відсутність шкідників, і ваша рослина не заразиться нематодами.

Пародія (parodia)

Рід Пародія (Parodia) – одна з великих родин сімейства кактусових, включає до 150 видів гарних мініатюрних кактусів (справжніх пародій налічується 66 видів). Обсяг цього роду виріс порівняно недавно після того, як у нього була включена більшість видів роду нотокактус (Notocactus), еріокактус (Eriocactus), бразілікактус (Brasilicactus), вігінсія (Wigginsia), або малакокарпус (Malacocarpus). У них було недостатньо характерних ознак для того, щоб виділяти їх як окремі родини, тому краще розглядати зазначені групи рослин як підроди в межах роду пародія. Назва роду дана на честь парагвайського ботаніка Доминго Пароди (1895-1966). Більшість пародій – кактуси передгір'їв. У природних умовах вони ростуть серед каменів і ущелин на висоті 2000-3000 м над рівнем моря – у Болівії, Парагваї, на території північної Аргентини, Бразилії.

Кактуси, споконвічно віднесені до роду пародія або, як їх ще називають, справжні пародії мають м'яке м'ясисте стебло подовженої або кулястої форми. Поверхня стебла розділена на ребра, кількість яких коливається від 13 до 26 штук. У багатьох видів ребра розділені на горбки, які розташовані по спіралі. Усі вони покриті колючками, різними за формою і кольором. Центральна колючка іноді буває крючкоподібною. Цвіте пародія навесні і влітку. Квітконіс являє собою коротку трубку, покриту волосками і лусочками. Квітки в пародій великі, пофарбовані в червоний або жовтий колір, одиночні або групами до 10 штук на верхівці кактуса. Після закінчення цвітіння на кактусі дозрівають дрібні насіння. У природі вони переносяться на інше місце потоками води або мурахами.

Види пародій:

Пародія пухка (P.mammulosa), П.струнка (P.formosa), П.золотоголкова (P.chrysacanthion), П.короткоголкова (P. brevihamata), П.Хаустейна (P.hausteiniana), П.мінлива (P. mutabilis) – з жовтими квітками;

Пародія Андре (P.andreae), П.бильбаоська (P.bilbaoensis), П.Герцога (P.herzogii), П.Вебера (P. weberiana) – з жовтогарячими квітками;

Пародія стисла (P.compressa), П.кровавоквіткова (P.sanguiniflora), П.сніжна (Parodia nivosa), П.підземна (P.subterranea) – із червоними квітками.